36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
29.11.2018 Справа № 917/926/16
Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т.М., при секретарі судового засідання Сілаєвій О.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "КМЗ-Капітал"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області
про стягнення 82527,45 грн.
За участю представників: від позивача: Яценко О. В., від відповідача: Ромашин В.М.; інші учасники справи: не з'явилися
встановив:
До господарського суду Полтавської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит - Траст" про стягнення 1) з ТОВ "Україна 2001" 81027,45 грн. (у тому числі 52 511,76 грн. збитків згідно Договору відповідального зберігання № 1032/12 БМ від 31.10.2012р., 9 500,00 грн. штрафу, 19 015,69 грн. реальних збитків); 2) стягнення з ТОВ "Фаворит-траст" на підставі Договору поруки 1 000,00 грн. штрафу згідно п. 5.1.5. Договору відповідального зберігання та 500,00 грн. штрафу згідно п. 5.1.2. Договору відповідального зберігання.
Відповідач-1 (ТОВ "Україна 2001") у відзиві проти позову заперечував, посилаючись на те, що договір зберігання є безоплатним; у вимогах від 01.10.2015р., від 17.12.2015р. позивач повідомив про приїзд працівників для демонтажу обладнання за адресою: с. Троянів Хмельницької області, проте такого села не існує; за ст.ст. 936-955 ЦК України вимоги про відшкодування збитків можуть бути заявлені лише в разі втрати або знищення майна, переданого на зберігання; визначена позивачем вартість спірного майна є значно завищеною, не відповідає умовам договору, не підтверджена належними доказами; строк дії договору сплив 31.12.2013р. тому підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні; позивачем безпідставно нараховано штраф на кожну вимогу про повернення обладнання; позивач має заборгованість перед відповідачем, підтверджену рішенням у господарській справі № 924/1876/15, тому відповідач скористався правом притримання спірного майна; позивачем не доведено факту понесення реальних збитків внаслідок неможливості продажу спірного майна, оскільки попередній договір з ТОВ "КМЗ-Капітал" є удаваним, оскільки кінцевим бенефіціарним власником даного товариство та позивача є одна і та ж особа, за умовами попереднього договору вивезення обладнання проводиться ТОВ "КМЗ-Капітал", яке до відповідача з відповідними вимогами не зверталося.
За ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.08.2016р. по справі № 917/926/16 було призначено судову товарознавчу експертизу та зупинено провадження у справі. За результатом проведеної експертизи до суду надійшов висновок судової електротехнічної експертизи. Ухвалою від 20.07.2018р. провадження у справі було поновлено.
15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.
Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Враховуючи складність справи, необхідність проведення підготовчих дій, ухвалою від 20.07.2018р. дану справу було призначено до розгляду в підготовче засідання в порядку загального позовного провадження.
В підготовчому провадженні учасниками справи були подані такі заяви по суті справи.
Позивач надав заяву (вхід. № 7321 від 07.08.2018р.) про зміну предмета позову, в якій прохає витребувати у ТОВ "Україна 2001" холодильну установку, номер: HGM 022 S 10 G, серія: UC 240329736, компресор: МТ 32, 220Вт, об"єм 750 л.
За ухвалою від 04.09.2018р. суд прийняв заяву про зміну предмету позову.
Позивач подав заяву (вхід. № 9528 від 12.10.2018р.) про уточнення позовних вимог в зв"язку з опискою, та прохає витребувати у ТОВ "Україна 2001" холодильну установку номер: HGM 022 S 10 G, серія: UC 240329736, компресор: МТ 22, 220 Вт, об"єм 750 л.
За ухвалою від 22.10.2018р. суд прийняв заяву про уточнення позовних вимог.
Отже, подальший розгляд справи проводиться в межах вимог про витребування у ТОВ "Україна 2001" холодильної установки номер: HGM 022 S 10 G, серія: UC 240329736, компресор: МТ 22, 220 Вт, об"єм 750 л.
Відповідач (ТОВ "Україна 2001") подав пояснення (вхід. № 8165 від 03.09.2018р.) на змінені позовні вимоги.
Відповідач (ТОВ "Україна 2001") подав клопотання (вхід. № 8859 від 24.09.2018р.), в якому прохав:
1) закрити провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача ТОВ "Фаворит - Траст", оскільки відсутній предмет спору між цією особою та позивачем;
2) закрити провадження у справі в частині участі у справі ТОВ "КМЗ-Капітал", оскільки після зміни предмету позову рішення по справі не вплине на права цієї особи;
3) передати справу на розгляд до господарського суду Хмельницької області, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1, ч.2 ст. 46 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
Клопотання відповідача про передачу справи на розгляд до господарського суду Хмельницької області ухвалою від 17.10.2018р. було відхилено судом.
В ч.2 ст. 185 ГПК України зазначено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття провадження у справі. Згідно ч.3 ст. 233 ГПК України якщо в одному провадженні об"єднано кілька взаємопов"язаних самостійних вимог, суд може ухвалити по будь-якій вимозі часткове рішення та продовжити провадження в частині невирішених вимог.
Судом встановлено, що після зміни предмету позову рішення по справі не вплине на права чи обов"язки ТОВ "Фаворит - Траст", так як згідно заяви про зміну предмету позову жодних вимог до цього відповідача позивач не заявляє.
Ухвалою від 12.11.2018р. суд закрив провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит - Траст", оскільки предмет спору між позивачем та ТОВ "Фаворит-Траст" на даний час відсутній.
Клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині участі у справі ТОВ "КМЗ-Капітал" ухвалою суду від 12.11.2018р. відхилено, оскільки виключення третіх осіб з судового процесу не передбачено процесуальним законодавством.
Відповідач (ТОВ "Україна 2001") подав суду клопотання (вхід. № 9617 від 16.10.2018р.) про залучення доказів відкриття щодо позивача виконавчого провадження № ЗВП 51806578, яке проводиться Відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.
Ухвалою від 17.10.2018р. суд залучив до участі у справі Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Ця третя особа подала до суду пояснення по суті справи (вхід. № 10441 від 08.11.2018р.).
Позивач подав пояснення (вхід. № 10487 від 09.11.2018р.), що державним виконавцем не накладено арешт на спірне обладнання, не проведено його опис, та не передано на зберігання третім особам.(т.2, а.с.228-230).
Відповідач надав клопотання про закриття провадження у справі (вхід. № 11144 від 29.11.2018р.); (т.3, а.с.2-5).
Відповідач надавав клопотання про участь в судових засіданнях у режимі відеоконференції. Дані клопотання були задоволені судом.
Ухвалою від 12.11.2018р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті (т.2 а.с.245-248).
Про час та місце розгляду справи учасники справи повідомлені належним чином, що підтверджено поштовими повідомленнями, зокрема, про розгляд справи по суті - поштовими повідомленнями від 13.11.2018р. (т.2, а.с.202-207, 249-253).
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази та пояснення, що містяться в матеріалах справи.
В судовому засіданні 29.11.2018р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.
Між ТОВ "Білогір'я молокопродукт" (позивачем) та ТОВ "Україна 2001" (відповідачем) було укладено Договір відповідального зберігання № 1032/12 БМ від 31.10.2012р. (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору зберігач (відповідач) зобов"язався безоплатно зберігати передане поклажодавцем (позивачем) на відповідальне зберігання обладнання, а саме (холодильна установка, номер: HGM 022 S 10 G, серія: UC 24 0329736, компресор: MT - 32, 220 Вт, об'єм - 750 л.) (далі - Обладнання).
Згідно поданих доказів право власності позивача на вказане обладнання підтверджено договором купівлі-продажу обладнання № 10/5 від 12.10.2010р., специфікацією № 1, актом прийому-передачі обладнання від 12.10.2010р., видатковою накладною № 37021 від 12.10.2010р., актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (т.1 а.с.116-129).
Згідно з п. 2.1. Договору передача обладнання на зберігання оформляється актом пирийому-передачі обладнання який підписується уповноваженими представниками сторін цього Договору.
Факт передачі на відповідальне зберігання від позивача відповідачу підтверджено двостороннє підписаним актом приймання-передачі обладнання, а саме: холодильної установки, номер: HGM 022 S 10 G, серія: UC 24 0329736, компресор: MT - 32, 220 Вт, об'єм - 750 л. від 31.10.2010р. (т.1, а.с.18).
Згідно п.1.4 Договору строк зберігання починається з моменту підписання даного договору та закінчується з моменту повернення обладнання поклажодавцю, але у будь-якому випадку не пізніше 31 грудня 2013 року.
Згідно п. 3.1. Договору зберігач протягом терміну зберігання забезпечує можливість передачі поклажодавцю обладнання в потрібний час.
Згідно з п. 3.5. Договору зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця надати йому можливість вільного доступу до обладнання і перевірки умов зберігання у будь-який зручний для поклажодавця час.
Відповідно до п. 4.2. Договору поклажодавець має право у будь-який час вимагати у зберігача повного або часткового повернення Обладнання, яке знаходиться на зберіганні.
Згідно з п. 3.2. Договору зберігач зобов'язаний виконати вимоги поклажодавця, пов'язані з розпорядженням обладнання після закінчення терміну його зберігання, а також на першу вимогу поклажодавця повернути обладнання, навіть якщо строк його зберігання не закінчився.
17.12.2015р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення переданого на зберігання обладнання в строк до 25 грудня 2015 року, та про зобов'язання відповідача надати вільний доступ представникам позивача на територію розташування обладнання в період з 21.12.2015р. по 25.12.2015 р. для проведення демонтажу, що підтверджується поштовим повідомленням та описом вкладення у цінний лист від 17.12.2015р. (т.1, а.с.22-25).
Відповідач відповіді на даний лист позивачу не надав, майно позивачу не повернув.
За наказом № 192 "Про виїзд на демонтаж обладнання" від 04.12.2015 року ТОВ "Білогір'я молокопродукт" було створено комісію, яку 23 грудня 2015 р. делеговано для демонтажу холодильного обладнання за адресою: с. Троянів Хмельницької області (т.1, а.с.26).
Згідно акту від 23.12.2018р. складено представниками позивача відповідач відмовив в доступі до обладнання, обладнання не повернув (т.1, а.с.27).
В зв"язку з цим позивач прохає витребувати у ТОВ "Україна 2001" холодильну установку номер: HGM 022 S 10 G, серія: UC 240329736, компресор: МТ 22, 220 Вт, об"єм 750 л. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.10.2018р. )
Відповідач надав суду довідку від 29.07.2016р. про те, що спірне майно (холодильна установка, номер: HGM 022 S 10 G, серія: UC 24 0329736, компресор: MT - 32, 220 Вт, об'єм - 750 л.) наявне та знаходиться на зберіганні в тому стані, в якому воно було передано позивачем, в місці зберігання: с. Строки Теофіпольського району Хмельницької області (т.1 а.с.177).
Позивач у позові та додаткових поясненнях повідомив, що його представники не були допущені до перевірки, тому встановити факт наявності переданого на зберігання майна та стан цього майна неможливо.
Враховуючи що для встановлення факту наявності у відповідача переданого йому на зберігання обладнання та ідентифікації цього обладнання, судом було призначено судову товарознавчу експертизу у справі.
Проведення експертизи доручено Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Поставлено на вирішення експерта наступні питання:
- чи наявний в натурі визначений в договорі відповідального зберігання № 1032/12 БМ від 31.10.2012р. об'єкт - холодильна установка, номер: HGM 022 S 10 G, серія: UC 24 0329736, компресор: MT - 32, 220 Вт, об'єм - 750 л., у вказаному Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" місці зберігання: с. Строки Теофіпольського району Хмельницької області;
- яка ринкова вартість переданого на зберігання об'єкту - холодильна установка, номер: HGM 022 S 10 G, серія: UC 24 0329736, компресор: MT - 32, 220 Вт, об'єм - 750 л. станом на даний час;
- чи знаходиться об'єкт - холодильна установка, номер: HGM 022 S 10 G, серія: UC 24 0329736, компресор: MT - 32, 220 Вт, об'єм - 750 л. в стані придатному для використання? (т.1, а.с.185-187).
Судовим експертом у висновку судової товарознавчої експертизи № 4080/16-26 від 27.06.2018р. зазначено наступне:
- холодильна установка номер: HGM 022 S 10 G, серія: UC 24 0329736, компресор: МТ-22, 220 Вт, об'єм - 750 л. наявна в натуральному вигляді та зберігається у Хмельницькій обл., Теофіпольському р-н., селі Строки.
- станом на 06.06.2016р. ринкова вартість переданого на зберігання об'єкту - холодильної установки номер: HGM 022 S 10 G, серія: UC 24 0329736, компресор: МТ-22, 220 Вт, об'єм 750 л становить 38730,6 грн.
- холодильна установка номер HGM 022 S 10G, серія: UС 24 0329736, компресор: МТ-22, 220 Вт, об'єм 750 л, знаходиться в стані придатному для використання (т.2, а.с.7)
Таким чином, судовою експертизою підтверджено факт знаходження у відповідача- Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" переданого на зберігання об'єкту - холодильної установки номер: HGM 022 S 10 G, серія: UC 24 0329736, компресор: МТ-22, 220 Вт, об'єм 750 л.
Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов"язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Згідно зі ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Зберігач зобов'язаний передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі. Тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі, яка була повернута поклажодавцеві, може підтверджуватися свідченням свідків.
Згідно ст. 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.
Згідно ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.
Згідно ст. 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Заперечення відповідача, що позивач не звертався з вимогою про повернення обладнання судом відхиляються, оскільки матеріалами справи підтверджено направлення вимоги про повернення обладнання від 17.12.2015р. (т.1, а.с.22-25).
Згідно пояснень Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (вхід. 310441 від 08.112.018р.) в межах зведеного виконавчого провадження № 51806578 державним виконавцем не проводився опис спірного майна (холодильної установки номер: HGM 022 S 10 G, серія: UC 24 0329736, компресор: МТ-22, 220 Вт, об'єм 750 л), дане майно не передавалось на реалізацію (т.2, а.с.220-222).
Посилання відповідача на його готовність передати спірне обладнання до державного виконавця, є безпідстваним, оскільки така передача не передбачена ні умовами договору, ні вказаними нормами ЦК України, ні Законом України "Про виконавче провадження".
За вказаними положеннями відповідач повинен передати майно позивачу (як власнику цього майна), і вже в межах виконавчого провадження питання про опис та арешт цього майна буде вирішувати державний виконавець.
Разом з тим відповідач безпідставно утримував у себе належне позивачу майно.
Відповідач у відзиві на позов (т.1 а.с.73) також посилається на те, що господарським судом Хмельницької області було ухвалено рішення про стягнення з ТОВ "Білогір'я молокопродукт" на користь ТОВ "Україна 2001" 4357282,76 грн., оскільки ТОВ "Білогір'я молокопродукт" не вчинило дій по погашенню заборгованості, ТОВ "Україна 2001" скористалося правом притримання обладнання як способом забезпечення виконання зобов"язання.
Проте суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки порядок погашення вимог кредиторів визначено Законом України "Про виконавче провадження", а дії відповідача можуть призвети до порушення такого порядку.
Клопотання відповідача про закриття провадження у справі в зв"язку з відсутністю предмету спору судом відхиляється, оскільки під час судового розгляду було встановлено що на даний час обладнання позивачу не було повернуто. Позивач визнаючи наявність у нього спірного обладнання не повідомив дати та часу, коли він готовий передати це обладнання позивачу; натомість постійно зазначав про можливість його повернення на вимогу виконавчої служби чи з її дозволу.
Зокрема, листом від 09.11.2018р. відповідач повідомив позивача про готовність повернення обладнання при умові отримання дозволу від Відділу ДВС ГТУЮ у Полтавській області.
Проте, за умовами договору та ст. 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Таким чином, на даний час між сторонами існує спір щодо повернення обладнання.
За вимогою позивача від 17.12.2015р. про повернення обладнання відповідач обладнання не повернув; факт утримання майна не заперечує; повідомив лише про можливість повернення майна під умовами, яких ні договором ні законодавством не передбачено; доказів повернення обладнання не надав, доказів, що б підтверджували правомірність чи наявність підстав для утримання спірного обладнання відповідач суду не надав.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що відповідачем були порушені права позивача за захистом яких мало місце звернення до суду; а аналіз наведених у позові аргументів та поданих позивачем доказів свідчить про наявність підстав для задоволення позову.
Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.
За ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При подачі даного позову позивачем сплачено 1378,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 27184 від 16.05.2016р. (т.1, а.с.14).
В ч. 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов"язані із залученням експертів та проведення експертизи.
Відповідачем сплачено 5296,00 грн. судових витрат за проведення експертизи, що підтверджується платіжним дорученням № 41253 від 27.09.2016р. (т.1, а.с.214) та висновком № 4080/16-26 судової товарознавчої експертизи, актом попереднього розрахунку вартості експертизи (т.2, а.с.2-11).
Оскільки позов задоволено, витрати на оплату судової експертизи несе відповідач; на позивача вони не покладаються.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" (вул. Леніна, буд. 37В, смт. Теофіполь, Хмельницька область, 30600; ідентифікаційний код 35080933) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" (вул. Героїв Майдану, буд. 82, офіс 23, м. Гадяч, Полтавська область, 37300; ідентифікаційний код 33707592) холодильну установку, номер: HGM 022 S 10 G, серія: UC 240329736, компресор: МТ 22, 220 Вт, об'єм 750 л.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" (вул. Леніна, буд. 37В, смт. Теофіполь, Хмельницька область, 30600; ідентифікаційний код 35080933) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" (вул. Героїв Майдану, буд. 82, офіс 23, м. Гадяч, Полтавська область, 37300; ідентифікаційний код 33707592) 1378грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, 5296грн. 00 коп. судових витрат на судову експертизу.
Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Дата складення повного судового рішення: 10 грудня 2018р.
Суддя Т. М. Безрук