"29" листопада 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1303/18
Господарський суд Одеської області у складі:
Суддя Гут С.Ф.
при секретарі судового засідання Себовій О.О.
За участю представників сторін:
Від позивача: Чакір В.О., за довіреністью 1306/5/15-70-10 від 02.10.2018р.;
Від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеської митниці ДФС до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРІ ПРО» про стягнення;
Одеська митниця ДФС звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРІ ПРО», в якому просить господарський суд стягнути з відповідача 128368171,25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором відповідального зберігання, внаслідок чого сталося розкрадання майна.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.07.2018р. суддею Оборотовою О.Ю. позовну заяву Одеської митниці ДФС прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1303/18 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18 липня 2018 р. о 14 год. 00 хв.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18 липня 2018р. підготовче засідання у справі № 916/1303/18 відкладено на 08 серпня 2018р. о 15:00.
Судове засідання по справі № 916/1303/18, призначене на 08 серпня 2018 р. о 15:00, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Оборотової О.Ю. на лікарняному.
Приймаючи до уваги, що обставини, які унеможливили проведення судового засідання у справі перестали існувати, ухвалою господарського суду Одеської області від 14 серпня 2018р. підготовче засідання призначено на 31 серпня 2018 р. о 11 год. 00 хв.
Судове засідання по справі № 916/1303/18, призначене на 31 серпня 2018 р. о 11 год. 00 хв., не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Оборотової О.Ю. у відпустці.
Приймаючи до уваги перебування судді Оборотової О.Ю. з 20.08.2018р. по 14.09.2018р. у відпустці, з метою дотримання строків, розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області №451 від 31.08.2018р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/1303/18, за результатами якого справу передано на розгляд судді Гуту С.Ф.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.09.2018р. суддею Гутом С.Ф. прийнято справу № 916/1303/18 до свого провадження. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02 жовтня 2018 р. о 12:00.
19.09.2018р. від Одеської митниці ДФС до господарського суду Одеської надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02 жовтня 2018 р. відкладено підготовче засідання на 25 жовтня 2018 р. о 11:20.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25 жовтня 2018р. закрито підготовче провадження у справі № 916/1303/18 за позовом Одеської митниці ДФС до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРІ ПРО» про стягнення. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 05 листопада 2018 р. о 10:30 год.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05 листопада 2018 р. відкладено розгляд справи на 29 листопада 2018 р. о 11:00.
Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судових засідань, про причини неявки суд не повідомив. Про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції за юридичною адресою (є загальнодоступною та міститься у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).
Крім цього, суд звертає увагу, що поштову кореспонденцію відповідач отримав, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до частини сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відтак, даний спір судом вирішено по суті заявлених вимог за наявними матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
26.01.2015 між Одеською митницею ДФС та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗОРІ ПРО» (далі - ТОВ «ЗОРІ ПРО») укладений договір № 1 про надання послуг відповідального зберігання, предметом якого, згідно з пунктом 1.1.1 ТОВ «ЗОРІ ПРО» (Зберігач) зобов'язується надати Одеській митниці ДФС (Поклажодавцю) послуги відповідального зберігання товарів («Послуги»), вилучених по протоколам про порушення митних правил, конфіскованих за рішенням суду, переданих для зберігання та інші товарів, що підлягають передачі у власність держави («Майно»).
Додатковою угодою від 08.07.2015 до договору від 26.01.2015 № 1 про надання послуг відповідального зберігання, змінено пункт 1.1.1 розділу 1 Договору, який викладений у наступній редакції: «Зберігач зобов'язується надати Поклажодавцю послуги відповідального зберігання товарів (Послуги), вилучених по протоколам про порушення митних правил, конфіскованих за рішенням суду, переданих для зберігання та інших товарів, що підлягають передачі у власність держави України (Послуги), а саме Зберігач зобов'язується зберігати переданий товар переданий Поклажодавцем і повернути його у схоронності».
Відповідно до пунктів 1.1.2, 1.3, 1.4 договору № 1 від 26.01.2015 про надання послуг відповідального зберігання, з моменту фактичної передачі майна Поклажодавцем Зберігачу, на останнього покладається обов'язок по збереженню майна в первинному вигляді з урахуванням природного зносу товарів. Право власності на майно до Зберігача не переходить, воно не може бути задіяне в господарському обороті Зберігача або бути передане ним третім особам, знищено. Конкретний перелік та види майна, що передається на відповідальне зберігання, буде визначений в окремих Актах прийому-передачі майна на відповідальне зберігання.
Пунктами 7.2, 7.3 договору № 1 від 26.01.2015 про надання послуг відповідального зберігання, передбачено, що по кожному окремому факту передачі майна на відповідальне зберігання Зберігачеві Поклажодавець складає у двох примірниках та підписує і засвідчує круглою печаткою зі свого боку Акт приймання-передачі майна на зберігання («Акт»). Зберігач підписує і засвідчує круглою печаткою два примірники акту, один з яких повертає Поклжодавцю. В Акті обов'язково зазначаються перелік майна (із зазначенням його кількості, характеристики, властивостей, необхідних для ідентифікації майна); недоліки, дефекти, пошкодження майна (у випадку їх виявлення та/або попередження про них Поклажодавцем); вартість кожного окремого виду майна, яке передається на відповідальне зберігання.
Місце надання послуг у договорі визначено за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Транспортна, 9.
Відповідно до додаткової угоди від 20.02.2015 до договору № 1 від 26.01.2015 підпункт 5.2 «Місце надання послуг за адресою» викладений у наступній редакції: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Транспортна, 9, ангар літ «И»; ангар літ «З».
Відповідно до додаткової угоди від 01.04.2015 до договору № 1 від 26.01.2015 підпункт 5.2 «Місце надання послуг за адресою» викладений у наступній редакції: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Транспортна, 9, ангар літ «И»; ангар літ «З»; ангар літ «Г», ангар літ. «М».
Відповідно до додаткової угоди від 14.05.2015 до договору № 1 від 26.01.2015 підпункт 5.2 «Місце надання послуг за адресою» викладений у наступній редакції: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Транспортна, 9, ангар літ «И»; ангар літ «З»; ангар літ. «Г»; ангар літ «Л»; ангар літ. «Е».
Додатковою угодою від 08.07.2015 до договору від 26.01.2015 № 1 про надання послуг відповідального зберігання, доповнений розділ 1 пунктом 1.5 Договору, виклавши його у наступній редакції: «Встановити, що вартість Майна, переданого на зберігання визначається митницею шляхом проведення попередньої оцінки або товарознавчої експертизи у встановленому законодавством порядку.»
На підставі вищезазначених умов договору № 1 26.01.2015 про надання послуг по відповідального зберігання, Одеська митниця ДФС згідно з Актами прийому-передачі 31.03.2015, 17.02.2015, 25.03.2015, 27.03.2015, 10.02.2015, 07.02.2015, 26.03.2015, 10.02.2015, 24.02.2015, 05.02.2015, 04.02.2015, 05.02.2015, 21.04.2015 № 19, 24.03.2015, 16.04.2015 № 18, 22.04.2015 № 15, 17.04.2015 № 14, 16.04.2015 № 13, 01.04.2015р. № 12, 01.04.2015 № 11, 30.03.2015 № 10, 30.03.2015 № 9, 30.03.2015 № 8, 28.03.2015 №7, 28.03.2015 №6, 28.03.2015р. №5, 02.02.2015 №3, 27.03.2015 № 4, 30.01.2015 № 1, 23.02.2015, 04.04.2015р, 27.02.2015, 14.12.2015, 26.03.2015, 24.02.2015, 27.04.2015, 14.02.2015, 26.01.2015, 01.07.2015, 26.02.2015р., 22.04.2015, 06.03.2015, 24.02.2015, 30.01.2015 №2, 22.04.2015 № 21, 26.02.2015р., 07.05.2015р., 28.04.2015р., 07.07.2015р. Одеська митниця ДФС передала на зберігання до ТОВ «ЗОРІ ПРО» майно, перелічене у цих актах. Вищезазначені акти були підписані посадовими особами Одеської митниці ДФС та представниками ТОВ «ЗОРІ ПРО» та засвідчені печатками.
Пунктами 11.1, 11.2, 11.5 договору № 1 26.01.2015 про надання послуг відповідального зберігання передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31.12.2015. Закінчення строку цього договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення. Реорганізація Зберігача чи Поклажодавця, або перехід права власності на складські приміщення, де зберігається майно до інших осіб, не визнається підставою для зміни або припинення чинності цього договору і договір зберігає свою чинність для нового власника (їх правонаступників), якщо інше не передбачається цим договором або чинним законодавством.
Відповідно до пунктів 6.2.4, 6.3.7 договору № 1 26.01.2015 про надання послуг відповідального зберігання, Поклажодавець має право проводити інвентаризацію майна, переданого для відповідального зберігання Зберігачу. Зберігач зобов'язаний за першою вимогою Поклажодавця надавати йому можливість доступу до майна і перевірки умов відповідального зберігання.
Однак, як зазначає позивач, в порушення пунктів 6.2.4, 6.3.7 договору № 1 26.01.2015 про надання послуг відповідального зберігання ТОВ «ЗОРІ ПРО» за вимогою Одеської митниці ДФС не надало Одеській митниці ДФС доступу до майна і перевірки умов відповідального зберігання, що підтверджується документами, додатними до позовної заяви.
Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням господарського суду Одеської області від 16.11.2016 у справі №916/2681/16, яке набрало законної сили, зобов'язано ТОВ «ЗОРІ ПРО» усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, яке передане Одеською митницею ДФС до ТОВ «ЗОРІ ПРО» на відповідальне зберігання, шляхом надання доступу Одеській митниці ДФС до майна, яке передане Одеською митницею ДФС до ТОВ «ЗОРІ ПРО» на відповідальне зберігання за договором № 1 від 26.01.2015 про надання послуг відповідального зберігання, а саме: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Транспортна, 9, ангар літ «И»; ангар літ «З»; ангар літ. «Г»; ангар літ. «М», ангар літ «Л»; ангар літ. «Е», Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 7, територія ДП «Ізмаїльський морський торгівельний порт», відкритий майданчик ППК-3.
Однак, як встановлено судом ТОВ «ЗОРІ ПРО» не виконало рішення господарського суду Одеської області від 16.11.2016 у справі №916/2681/16, не усунуло перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, яке передане Одеською митницею ДФС до ТОВ «ЗОРІ ПРО» на відповідальне зберігання, не надало доступу Одеській митниці ДФС до майна, яке передане Одеською митницею ДФС до ТОВ «ЗОРІ ПРО» на відповідальне зберігання за договором № 1 від 26.01.2015 про надання послуг відповідального зберігання.
Постановою від 10.01.2017 державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області відкрито виконавче провадження №53232020 з примусового виконання наказу №916/2681/16, виданого господарським судом Одеської області, яким зобов'язано ТОВ «ЗОРІ ПРО» усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, яке передане Одеською митницею ДФС до ТОВ «ЗОРІ ПРО» на відповідальне зберігання, шляхом надання доступу Одеській митниці ДФС до майна, яке передане Одеською митницею ДФС до ТОВ «ЗОРІ ПРО» на відповідальне зберігання за договором № 1 від 26.01.2015 про надання послуг відповідального зберігання, а саме: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Транспортна, 9, ангар літ «И»; ангар літ «З»; ангар літ. «Г»; ангар літ. «М», ангар літ «Л»; ангар літ. «Е», Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 7, територія ДП «Ізмаїльський морський торгівельний порт», відкритий майданчик ППК-3.
Як зазначає позивач, провести інвентаризацію майна, переданого Одеською митницею ДФС на відповідальне зберігання ТОВ «ЗОРІ ПРО» інвентаризаційна комісія митниці не мала можливості, у зв'язку з відсутністю представників цього підприємства та непред'явленням майна, про що складений відповідний акт від 07.07.2017р. Враховуючи неможливість встановлення фактичної наявності майна також і при проведенні попередніх інвентаризацій, інвентаризаційною комісією Одеської митниці ДФС прийнято рішення відобразити нестачу по даному факту.
За результатами роботи інвентаризаційної комісії Одеської митниці ДФС складений Протокол інвентаризаційної комісії від 21.07.2017, який підтверджує факт нестачі товару, переданого на зберігання митницею до ТОВ «ЗОРІ ПРО».
Отже, позивач стверджує, він був вимушений звернутися до господарського суду Одеської області з позовом з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
В силу вимог ч.1 ст. 525 ЦК України, одностороння мова зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за сутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено матеріалами справи між сторонами укладено договір про надання послуг відповідального зберігання № 1 26.01.2015р., відповідно до якого по ач зобов'язався надати позивачу послуги відповідального зберігання предметів, вилучених по протоколам про порушення митних правил, конфіскованих за рішенням суду, переданих для зберігання та інші предмети, що підлягають передачі у власність держави України.
Згідно положень ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Статтею 938 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.
відповідно до статті 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
Згідно положень ст. 944 Цивільного кодексу України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.
Статтею 949 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або по ну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Матеріалами справи встановлено, що на підставі підписаних уповноваженими особами Актів прийому-передачі 31.03.2015, 17.02.2015, 25.03.2015, 27.03.2015, 10.02.2015, 07.02.2015, 26.03.2015, 10.02.2015, 24.02.2015, 05.02.2015, 04.02.2015, 05.02.2015, 21.04.2015 № 19, 24.03.2015, 16.04.2015 № 18, 22.04.2015 № 15, 17.04.2015 № 14, 16.04.2015 № 13, 01.04.2015р. № 12, 01.04.2015 № 11, 30.03.2015 № 10, 30.03.2015 № 9, 30.03.2015 № 8, 28.03.2015 №7, 28.03.2015 №6, 28.03.2015р. №5, 02.02.2015 №3, 27.03.2015 № 4, 30.01.2015 № 1, 23.02.2015, 04.04.2015р, 27.02.2015, 14.12.2015, 26.03.2015, 24.02.2015, 27.04.2015, 14.02.2015, 26.01.2015, 01.07.2015, 26.02.2015р., 22.04.2015, 06.03.2015, 24.02.2015, 30.01.2015 №2, 22.04.2015 № 21, 26.02.2015р., 07.05.2015р., 28.04.2015р., 07.07.2015р. Одеською митницею ДФС передано на відповідальне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗОРІ ПРО» майно, перелічене у цих актах.
Пунктом 6.3.4 договору № 1 26.01.2015р. передбачено, що Зберігач зобов'язаний забезпечити повне збереження переданого на відповідальне зберігання майна та вживати заходи необхідні для забезпечення схоронності майна, а після закінчення відповідального зберігання повернути Поклажодавцю те саме майно. Майно повинно бути повернене в тому самому стані, у якому воно було прийняте на відповідальне зберігання, з урахуванням змін його природних властивостей.
Згідно із п. 4 Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та митних органів при переданні майна, конфіскованого за рішеннями судів, та розпорядженні ним, затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Державної митної служби України 12.10.2009 № 1833/5/943, п. п. 2, 3 Порядку обліку, зберігання, оцінки вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі його органам державної виконавчої служби і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 26.12.2001 № 1724, п. 2 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 25.08.1998 № 1340, митні органи несуть відповідальність за збереження майна вилученого ними або конфіскованого за рішеннями судів.
Відповідно до пунктів 6.2.4, 6.3.7 договору № 1 26.01.2015 про надання послуг відповідального зберігання, Поклажодавець має право проводити інвентаризацію майна, переданого для відповідального зберігання Зберігачу. Зберігач зобов'язаний за першою вимогою Поклажодавця надавати йому можливість доступу до майна і перевірки умов відповідального зберігання.
Відповідно до статті 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані Поклажодавцем втратою (нестачею) або пошкодженням Майна, відшкодовуються Зберігачем у разі втрати (нестачі) Майна - у розмірі його вартості, у разі пошкодження Майна - у розмірі суми, на яку знизилася його вартість. Також якщо внаслідок пошкодження товару його якість знизилася настільки, що воно не може бути використано за первісним призначенням, Поклажодавець має право відмовитися від цього Майна і вимагати від Зберігана відшкодування його вартості.
Пунктом 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, щ знищення (псування) матеріальних цінностей, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 116 передбачено, що розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.
Пунктом 104 Методики оцінки майна, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 встановлено, що визначення розміру збитків здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки.
З метою визначення розміру збитків Одеською митницею ДФС укладений Договір № 121/2017 від 19.08.2017 про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна з ТОВ «Актив Інвестментс».
Відповідно до Звіту з незалежної оцінки ринкової вартості втраченого від нестачі майна: товарів широкого вжитку, побутової техніки, меблів, обладнання, продукції хімічної промисловості, засобів особистої гігієни, одягу та іншого майна у загальній кількості 842 номенклатурних одиниці, складеного ТОВ «Актив Інвестментс», ринкова вартість, втраченого від нестачі майна: товарів широкого вжитку, побутової техніки, меблів, обладнання, продукції хімічної промисловості, і засобів особистої гігієни, одягу та іншого майна у загальній кількості 842 номенклатурних найменування складає 128 283 971,25 грн.
Частиною 1 статті 13 Закону України від 12.07.2001 № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
На виконання вимог законодавства України, оцінювачем - ОСОБА_4, проведене рецензування Звіту з незалежної оцінки ринкової вартості втраченого від нестачі майна, складеного ТОВ «Актив Інвестментс», та видана рецензія №11-7/12-17 від 07.12.2017.
Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами доведено, що розмір збитків від нестачі майна визначений шляхом проведення незалежної оцінки з урахуванням суми податків та зборів (митних платежів), які підлягають сплаті при ввезенні товарів на митну територію України.
Крім того, пункт 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України до збитків, зокрема, відносяться і витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Умовами договору № 121/2017 від 19.08.2017 про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна з ТОВ «Актив Інвестментс» встановлено, що загальна ціна Договору становить 84 200,00 грн. (пункт 5.1 договору).
Відповідно до пунктів 6.1, 6.2, 6.3 договору № 121/2017 від 19.08.2017 про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна, оплата за проведену ц послугу здійснюється пропорційно обсягу виконаних послуг Замовником згідно з виставленим Виконавцем рахунком та Актом виконаних робіт (послуг), підписаного Сторонами. Здавання Послуги Виконавцем та приймання її результатів Замовником оформлюється шляхом підписання Сторонами Акту виконаних робіт (послуг) у двох примірниках по одному для кожної із Сторін договору. Оплата за даним договором здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.
Витрати Одеської митниці ДФС на оплату послуг з проведення незалежної оцінки ринкової вартості втраченого від нестачі майна, переданого на зберігання до ТОВ «ЗОРІ ПРО» складають 84 200,00 грн., що підтверджується Актом прийому-передачі робіт б/н від 11.12.2017 та платіжним дорученням №2857 від 11.12.2017р.
Отже, суд прийшов до висновку, що загальний розмір збитків, які спричинені втратою переданого на зберігання майна становить: 128 283 971,25 + 84 200,00 = 128 368 171,25 грн.
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, аналізуючи норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов Одеської митниці ДФС до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРІ ПРО» про стягнення 128 368 171,25 грн. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОРІ ПРО" (65091, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Скісна, будинок 27/29, ідентифікаційний код юридичної особи - 38296908) на користь Одеської митниці ДФС (65078, місто Одеса, вул. Гайдара, буд. 21А, ідентифікаційний код юридичної особи - 39441717) збитки, які спричинені втратою переданого на зберігання майна у розмірі 128 368 171 (сто двадцять вісім мільйонів триста шістдесят вісім тисяч сто сімдесят одна) грн. 25 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 616 700 (шістсот шістнадцять тисяч сімсот) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Накази видати в порядку ст.327 ГПК України
Повне рішення складено 10 грудня 2018 р.
Суддя С.Ф. Гут