про залишення позовної заяви без руху
10.12.2018 р. Справа № 914/2229/18
м.Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєвої С.Б., розглянувши матеріали позовної заяви: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Іваницької Марії Петрівни, м.Львів
про стягнення неустойки у розмірі 145075,40 грн.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Фізичної особи - підприємця Іваницької Марії Петрівни про стягнення неустойки у розмірі 145075,40 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п.2, ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи підприємця (для фізичних осіб підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Подана на розгляд до Господарського суд Львівської області позовна заява не містить відомостей про відомі офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти позивача та відомі номери засобів зв'язку, офіційні електронні адреси, адреси електронної пошти відповідача, як не містять відомостей про те, що такі відомості позивачу невідомі.
Положеннями п.п.6,7 ч. 3 ст. 162 ГПК України унормовано, що позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Позовна заява не містись відомостей, передбачених у п.6,7 ч.3 ст.162 ГПК України; про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Положенням п.9 ч. 3 ст. 162 ГПК України унормовано, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи);
Позовна заява не містить, передбаченого у п.9 ч.3 ст.162 ГПК України, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 ст. 172 ГПК України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копій та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку, є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Враховуючи викладене, належним доказом відправлення відповідачеві (відповідачам) копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.
Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що в «Додатках» до позовної заяви, а саме в п.п.4,8,9 позивачем зазначено про долучення до позовної заяви: копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.03.2018р., доказів сплати судового збору, копія довіреності від 18.01.2018р.. Проте, з опису вкладення до цінного листа вбачається, що позивачем не скеровано відповідачу всіх додатків долучених до позовної заяви, а саме - копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.03.2018р., доказів сплати судового збору, копія довіреності від 18.01.2018р.
Таким чином, позивач не виконав вимоги п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України, оскільки належних доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів не надав.
Відповідно до частин 1-5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів передбачений пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55. Згідно з вказаним стандартом відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Як вбачається з матеріалів, поданих на розгляд суду, долучено документи у неналежно засвідчених копіях, оскільки відповідно до вимог оформлення документів, не містять вказівки про: ініціали та прізвище особи, яка засвідчує копію (договір оренди від 20.08.2015р. №С-9762-15/17, довідка від 05.11.2018р. №4-2302-2122, супровідний лист від 21.03.2018р. з постановою про закінчення виконавчого провадження від 26.03.2018р., довіреність від 18.01.2018р.); відмітки "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії (рішення Господарського суду Львівської області від 21.06.2017р., виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань на позивача, роздруківка з офіційного інтернет порталу Державної реєстраційної служби про внесення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань).
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
З наведених підстав позовна заява підлягає залишенню її без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити позовну заяву Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради без руху.
2. Встановити Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради строк на усунення недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Встановити Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання заяви про усунення недоліків, у якій якій зазначити відомості на виконання вимог п.п. 2, 6, 7, 9 ч.3 ст.162 ГПК України.
- подання суду, на виконання вимог п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України, документів (поштового опису та фіскального чеку), які підтверджують відправлення відповідачу всіх доданих до позовної заяви документів;
- надання належним чином засвідчених копії всіх документів долучених до позовної заяви, оформлених відповідно до вимог ст. 91 ГПК України та в порядку встановленому чинним законодавством.
4. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5015/.
Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та оскарженню не підлягає.
Суддя Кітаєва С.Б.