Справа № 3704 Головуючий у 1 інстанції Ткаченко Л.В.
Категорія 24 Доповідач Лук'янова С.В.
Іменем України
14 липня 2008 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Стельмах Н.С. суддів Лук'янової С.В., Хейло Я.В.
при секретарі Шилковій Ю.О.
розглянув у відкритому, судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за
апеляційною скаргою позивача Комунального підприємства "Донецькміськводоканал" на ухвалу судді Калінінського районного суду міста Донецька від 24 березня 2008 року у справі за позовом Комунального підприємства "Донецькміськводоканал" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про стягнення заборгованості.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд
встановив:
Ухвалою судді Калінінського районного суду міста Донецька від 27 лютого 2008 року вказана позовна заява залишена без руху через невідповідність ст.119 ЦПК України: не зазначено в якому порядку підлягає стягненню з відповідачів сума позову; не обґрунтовані позовні вимоги до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_6, ОСОБА_9, які на час утворення частини заборгованості були неповнолітніми, а тому мають відповідати за позовом тільки в частині заборгованості, яка утворилася після досягнення ними повноліття (а.с.2).
Ухвалою судді Калінінського районного суду міста Донецька від 24 березня 2008 року зазначена позовна заява визнана неподаною і повернута позивачу (а.с.1).
В ухвалі зазначено, що у виконання ухвали від 27 лютого 2008 року позивач надав суду виправлену позовну заяву, яка знову не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України: знову не вказаний порядок стягнення з відповідачів заборгованості (солідарно чи частково); знову заявлені позовні вимоги до відповідача ОСОБА_6 за період, коли ця особа була неповнолітньою (відповідач ОСОБА_6 досяг повноліття 13 березня 2000 року і тому не може відповідати за утворення заборгованості за період з 1 липня 1998 року по 12 березня 2000 року); позивач не обгрунтував позов відносно відповідача ОСОБА_11, який був зареєстрований в квартиру 11 липня 2001 року і тому повинен відповідати за утворення заборгованості лише з 11 липня 2001 року; позивач просить стягнути
заборгованість за період з 1 липня 1998 року по 1 липня 2002 року з відповідача ОСОБА_10., який не вказаний у вступній частині позовної заяви.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування ухвали судді Калінінського районного суду міста Донецька від 24 березня 2008 року і передачу справи на новий розгляд через її незаконність. Суд вільно трактував ст.119 ЦПК України і, таким чином, порушив вимоги ст. 129 Конституції України, тобто право позивача на судовий захист (а.с.25-26).
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала судді суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття заяви до провадження суду.
Вимоги, які пред'являються до змісту позовної заяви на стадії прийняття до провадження суду, закріплені у ст.119 ЦПК України. У виправленій позовній заяві позивач вказав яка суму заборгованості (на його думку) підлягає стягненню з кожного з відповідачів (а.с.12-14). Трму вимога ухвали зазначити у позовній заяві про порядок стягнення суми боргу з відповідачів (солідарно чи частково) є безпідставною. Крім того, вирішення питання про стягнення заявленої позивачем суми боргу (у разі її обґрунтованості), визначений відповідним діючим законодавством.
Стаття 119 ЦПК України не надає судді права на стадії прийняття позовної заяви до провадження суду вирішувати питання про наявність підстав для задоволення позову (повністю або частково) чи відмови у задоволенні позову. В ст. 214 ЦПК України наведений перелік питань, які вирішує суд під час ухвалення, рішення, одним з яких є питання чи слід позов задовольнити або в позові відмовити (п.5).
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що вимога ухвали судді обґрунтувати заборгованість відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_6, ОСОБА_9, які на час утворення частини заборгованості були неповнолітніми, з часу досягнення цими відповідачами повноліття, а заборгованість відносно відповідача ОСОБА_11 - з часу його реєстрації в зазначеній у позову квартирі, не відповідає нормам процесуального права.
Згідно ч.3 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Враховуючи викладене в сукупності, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, ухвала судді від 24 березня 2008 року скасуванню з передачею питання про прийняття позовної заяви до провадження суду у той же суд.
Керуючись ст.ст.303, 312 ч.1 п.3, 315 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу позивача Комунального підприємства "Донецькміськводоканал" задовольнити.
Ухвалу судді Калінінського районного суду міста Донецька від 24 березня 2008 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття заяви до провадження суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України.