Справа 22-6392/2008 рік Головуючий у 1 інстанції Грубник О.М. Категорія 43 Доповідач Прокопчук Л.М.
16 жовтня 2008 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: судді Голубинського A.M. Суддів Прокопчук Л.М., Жданової B.C. При секретарі Баранові В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Компанія «Вода Донбасу» до ОСОБА_1, про стягнення боргу за послуги з водопостачання та водовідведення, за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Компанія «Вода Донбасу» на рішення Дружківського міського суду від 30 липня 2008 року, -
Рішенням Дружківського міського суду від 30 липня 2008 року заявлений позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнута заборгованість за водопостачання та водовідведення в сумі 15 грн. 41 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 3, 01 грн., судовий збір з ОСОБА_1 в бюджет місцевого бюджету 5, 13 грн.
Позивач приніс на зазначене рішення апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення. Посилаються на те, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального права.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Відповідачка до суду не з'явилась. Про розгляд справи повідомлена. Письмових заперечень на скаргу від неї не надійшло.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1. У вказаній квартирі вона мешкала з 23.11.2004 року по 30.12.2004 року. За вказаний час проживання послуги за водопостачання та водовідведення не
сплачувала. Борг за вказаний період складає 15, 41 грн. З 30.12.2004 року вона знялась з реєстрації за вказаною адресою та проживає в АДРЕСА_2.
Суд вірно встановив обставини справи, правовідносини сторін, правильно застосував правову норму до встановлених правовідносин.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 09.04.2003 року. За договором купівлі-продажу відповідачка не брала на себе зобов'язань по погашенню боргів за надані житлово-комунальні послуги, що утворилися раніше, (а.с. 24). Згідно даних про реєстрацію у вказаній квартирі вона мешкала з 23.11.2004 року по 30.12.2004 року. З 30.12.2004 року вона зареєстрована по АДРЕСА_2 (а.с. 30-33). Заборгованість за водопостачання та водовідведення по квартирі АДРЕСА_1 до придбання її у власність відповідачки складала 421, 26 грн., а за період з квітня 2003 року по червень 2007 року заборгованість - 153, 14 грн., в тому числі за листопад і грудень 2003 року - 15, 41 грн. (а.с. 6).
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення, тобто закон передбачає вимогу оплати тільки за використану послугу.
Позивач не надав доказів того, що після зняття з реєстрації відповідачка фактично проживала у квартирі, належній їй на праві власності, та користувалася послугами з водопостачання та водовідведення.
Пунктом 12.3 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 01.07.1994 року (з наступними змінами) врегульовано порядок розрахунків і підстави уточнення та внесення змін до рахунків споживачів. Неявка відповідачки до позивача для перевірки оплачених рахунків та перерозрахунку кількості споживаною води після зняття з реєстрації за попереднім місцем проживання не є підставою для виникнення у неї обов'язку сплатити за послуги, які вона не отримувала.
Тому довід апеляційної скарги про те, що суд порушив норми матеріального права, оскільки не застосував вимоги п. 12.3 Правил, не заслуговує на увагу.
.3 урахуванням наведеного апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не містять підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Компанія «Вода Донбасу» відхилити.
Рішення Дружківського міського суду від 30 липня 2008 року залишити без змін. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга на неї може бути подана до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрав законної сили.