Справа № 367/249/18
Провадження по справі № 1-кп/367/257/2018
Іменем України
06 грудня 2018 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
представника потерпілих: ОСОБА_4
потерпілих: ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
обвинуваченого: ОСОБА_8 ,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської обл., громадянина України, українця, з неповною вищою освітою, не одружений, не працює, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Святошинського районного суду м. Києва від 04.12.2015 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 350 КК України,-
До Ірпінського міського суду Київської області з Прокуратури Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12016110040003689 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінальних злочинів, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 350 КК України.
У судовому засіданні, прокурор заявив суду клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , який спливає 10.12.2018 року в даному судовому засіданні. Своє клопотання прокурор мотивує тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні злочинів, які є злочинами середньої тяжкості, передбачені ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 350 КК України, а також наявність ризиків, у зв'язку з тим, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Потерпілі та представник потерпілих в судовому засіданні підтримали клопотання прокурора та наполягали на продовженні обвинуваченому строку тримання під вартою.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_7 заперечували проти продовження строків тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено наявність зазначених ним ризиків.
Суд, вислухавши клопотання прокурора та захисника, думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 12.10.2018 року ОСОБА_8 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який спливає 10.12.2018 року.
Суд заслухавши доводи сторін кримінального провадження вивчивши матеріали кримінального провадження вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_8 у відповідності до вимог п. 5 ст. 183 КПК України та з врахуванням наявності ризиків передбачених у п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на час розгляду справи судом не відпали. Оскільки обвинувачений, раніше судимий, судимість не знята і не погашена, обвинувачується у скоєнні ряду злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості, та караються позбавленням волі на строк до 5 років. Крім того, судом на даний час не допитані обвинувачений та свідки, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватися від суду з метою уникнути покарання, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших невстановлених співучасників, матеріали щодо яких виділенні в окреме провадження, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, суд не може прийняти доводи обвинуваченого та захисника про те, що застосовування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є недоцільним, через те, що ризики наведені прокурором відсутні, оскільки, судом встановлено, що ризики наведені прокурором заслуговують на увагу, а наявність місця проживання у обвинуваченого, не є гарантією виконання ним своїх процесуальних обов'язків та не може запобігти спробам обвинуваченого переховуватись від суду, з метою уникнення покарання за скоєне та незаконно впливати на потерпілих і свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, суд не може прийняти до уваги доводи сторони захисту з приводу того, що обвинувачений не має мети вплинути на свідків і потерпілих по даному кримінальному провадженню, оскільки, у судовому засіданні потерпілі неодноразово наголошували, що побоюються обвинуваченого, через те, що він вчинив щодо них злочини із застосуванням насилля. Також зазначили, що обвинувачений перебуваючи під домашнім арештом може вчинити щодо них та свідків інший злочин.
Одночасно використовуючи ст. 28 КПК України, суд констатує, що під час розгляду даного кримінального провадження кожна процесуальна дія та процесуальне рішення виконуються та приймаються в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Так, на думку суду дане кримінальне провадження відноситься до особливої категорії складності, яка визначається з урахуванням кількості учасників розгляду, свідків, особливості обставин вчинення кримінального правопорушення, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для вчинення у суді.
Крім того, загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у п. 79 правової позиції ЄСПЛ в рішенні у справі "Харченко проти України", згідно з якою "розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, який і вбачає суд із розгляду даного кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Таким чином, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_8 необхідно продовжити строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.
Строк дії ухвали суду про тримання під вартою становить 60 (шістдесят) днів.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 183, 197, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора прокуратури Київської області про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 (шістдесят) днів.
Строку дії ухвали суду про тримання під вартою, обчислювати з 06.12.2018 року до 03.02.2019 року, включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1