Справа № 363/4665/16-к
Провадження №1-кп/367/464/2018
Іменем України
про повернення
03 грудня 2018 року Ірпінський міський суд Київської області у складі колегії:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду кримінальне провадження, внесене 23.04.2016 р. в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016110150000452, по обвинуваченню ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
До суду надійшов обвинувальний акт по зазначеному вище кримінальному провадженню.
В судовому засіданні прокурор висловила думку, що обвинувальний акт відповідає вимогам закону і підлягає призначенню до судового розгляду.
Захисники та обвинувачені притримались такої ж думки.
Потерпілий та представник потерпілого в судове засідання не з?явились, були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Також у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.10.12 № 223-1430/0/4-12 зазначено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, якщо цей документ містить положення, що суперечать одне одному, до нього не долучено передбачені законом додатки.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити, в тому числі, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Пунктом 13 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Частиною першою статті 337 КПК України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Відповідно до пп. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Тобто, вказані обставини повинні бути зазначені в обвинувальному акті, оскільки згідно ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування таких обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого, а суд розглядає справу лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта (ч. 1 ст. 337 КПК України).
До того ж, під час судового розгляду справи згідно ст. 348 КПК України суд зобов?язаний роз?яснити обвинуваченому суть обвинувачення. Тому не викладення зрозумілого, конкретизованого обвинувачення позбавляє суд виконати вказану норму закону.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008р. зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час судового розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваному він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення. Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення зазначеного вище підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення, а також про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 20.04.2006р. у справі І.Н. та інші проти Австрії, п.34).
В рішенні від 25.07.2000 р., у справі «Маттоціа проти Італії» зазначено: «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. «b» ч. 3 ст. 6 Конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення».
Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (рішення від 01.03.2001р. по справі «Даллос проти Угорщини, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54).
Зазначений вище обвинувальний акт у формулюванні обвинувачення містить положення, що суперечать одне одному, а також містить не зрозуміле та не конкретизоване обвинувачення.
Так, як при викладенні фактичних обставин правопорушення, так і при викладенні формулювання обвинувачення, спочатку зазначено, що обвинувачені ОСОБА_8 і ОСОБА_9 здійснили напад на потерпілого ОСОБА_11 з метою подолання перешкод у вчиненні злочину, а потім зазначено, що це вони здійснили з метою заволодіння чужим майном.
Сторонньому спостерігачеві може бути не зрозумілим також яке саме насильство обвинувачені погрожували вчинити щодо потерпілого після його повалення на землю (що саме погрожували зробити).
Крім того, в обвинувальному акті зазначено, що відбувся ексцес виконався, у зв?язку з тим, що обвинувачені ОСОБА_8 і ОСОБА_9 вийшли за межі попередньої спільної домовленості щодо обсягу злочинних дій. Однак, при цьому не зазначено в чому полягала така домовленість, про скоєння якого злочину учасники дійшли згоди.
Також залишається незрозумілим у скоєнні якого злочину обвинувачується ОСОБА_9 , оскільки у формулюванні обвинувачення він за одні й ті ж дії спочатку обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а потім - у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вказані вище недоліки позбавляють суд можливості роз?яснити обвинуваченим суть пред?явленого обвинувачення, а їм самим розуміти у скоєнні яких дій їх звинувачують.
Зазначені недоліки обвинувального акту суперечать зазначеним вище вимогам Кримінального процесуального кодексу України, що згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України дає підстави суду повернути його прокурору для виправлення вказаних недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 290, 291, 314, 315 КПК України, суд, -
Повернути прокурору для усунення недоліків обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному 23.04.2016 р. в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016110150000452, по обвинуваченню ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Зазначені в ухвалі недоліки обвинувального акту прокурору усунути протягом 10 днів.
Повний текст ухвали буде складено у строк до п'яти днів і проголошено 10.12.2018 р. о 08 год 30 хв.
На ухвалу може бути подано апеляцію до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд на протязі семи днів з дня проголошення ухвали.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_1 ОСОБА_12