"05" грудня 2018 р. Справа № 363/982/18
05 грудня 2018 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Рудюка О.Д.,
за участю секретаря Клименко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді в загальному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
В судові засідання, призначені 18 жовтня 2018 року, 29 листопада 2018 року та 05 грудня 2018 року позивач повторно не з'явилася, про поважність причин не явки суд не повідомляла, із заявою про розгляд справи у відсутність позивача, до суду не зверталася, що було підставою перенесення розгляду справи.
Про день, час та місце судових засідань за вказаною позовній заяві адресою для листування, позивач була повідомлена судом належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз вказаної норми процесуального закону свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Отже, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки). Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом.
У зв'язку із наведеним вище, враховуючи, що позивач тричі не з'явилася у судові засідання, повідомлена судом належним чином про час та місце розгляду справи у встановленому процесуальним законом порядку, із заявою про розгляд справи у відсутність позивача, остання до суду не зверталася, суд приходить до висновку про те, що поданий позов підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 257, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу подається до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Суддя О.Д.Рудюк