Справа № 353/1205/18
Провадження № 2/353/578/18
07 грудня 2018 року м.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Луковкіна У.Ю.
з участю секретаря судового засідання - Мороз М.І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Тлумач цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тлумацької міської ради об'єднаної територіальної громади Тлумацького району Івано-Франківської області про визнання права власності,-
ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник по довіреності ОСОБА_2, звернувся в суд з позовом до Тлумацької міської ради ОТГ Тлумацького району Івано-Франківської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по вул. Л.Українки, 44, в с. Прибилів Тлумацького району Івано-Франківської області в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3, померлої 19.11.2017 року, яка в свою чергу успадкувала дане домоволодіння в порядку спадкування за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_4, померлої 13.01.1998 року. Свої вимоги обґрунтовував тим, що у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно, а саме свідоцтва про право власності на нерухоме майно, йому в нотаріальному порядку було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що позбавляє його можливості оформити спадщину на спадкове майно.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з'явились, однак позивач у позовній заяві просив справу розглянути у його відсутності.
Представник відповідача - Тлумацької міської ради ОТГ Тлумацького району Івано-Франківської області в підготовче судове засідання не з'явився, до суду подав письмову заяву, у якій вказав, що позов визнає, не заперечує проти його задоволення та просив справу розглядати без його участі.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позов, з врахуванням уточнених позовних вимог, підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав:
Судом встановлено, що згідно виписки із погосподарської книги № 3 Прибилівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області станом на 01.07.1990 року за ОСОБА_4, яка була головою двору, значилось господарство, розташоване по вул. Л.Українки, 44, в с. Прибилів Тлумацького району Івано-Франківської області (а.с. 9). Згідно копії технічного паспорту від 18.05.2018 року житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що розташовані за адресою: вул. Л.Українки, 44, с. Прибилів Тлумацького району Івано-Франківської області, побудовані у 1952 році та не є самовільним будівництвом (а.с. 5-7).
Відповідно до п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року, при вирішенні питань щодо визнання права власності на житлові будинки у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності із іншими доказами.
У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду від 22 грудня 1995 року № 20 із змінами «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Отже, ОСОБА_4 в цілому належало майно господарського двору, розташованого за адресою: вул. Л.Українки, 44, с. Прибилів Тлумацького району Івано-Франківської області.
13.01.1998 року ОСОБА_4 (мати) померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 10). Ще за життя вона посвідчила на ім'я своєї доньки ОСОБА_3 (копія свідоцтва про народження (а.с. 16), копія актового запису про шлюб № 18, (а.с. 48)) заповіт, яким заповіла їй все належне їй на день смерті майно, що підтверджується копією заповіту від 19.07.1993 року (а.с. 10).
Згідно ст. 548 ЦК України (в редакції 1963 р.), який діяв на момент смерті спадкодавця - ОСОБА_4, для отримання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Відповідно до ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 р.), діями, які свідчать про прийняття спадщини вважались: факт вступу спадкоємця в управління або володіння спадковим майном чи подача спадкоємцем заяви про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
ОСОБА_3 прийняла спадщину в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4, оскільки вступила в управління спадковим майном, проживала разом з нею, вела з нею спільне господарство, проводила похорон матері, що підтверджується довідкою Тлумацької міської ради ОТГ Тлумацького району Івано-Франківської області № 884 від 09.11.2018 року (а.с. 8).
Згідно відповідей державного нотаріуса Тлумацької державної нотаріальної контори Івано-Франківської області № 693/01-16 від 29.11.2014 року (а.с. 56) та приватних нотаріусів Тлумацького районного нотаріального округу ОСОБА_5 № 01-16/1143 від 28.11.2018 року (а.с. 33) та ОСОБА_6 № 877/01-16 від 04.12.2018 року спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась.
13.11.2017 року ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 13). Ще за життя вона посвідчила на ім'я свого сина ОСОБА_1 (копія свідоцтва про народження, а.с. 17) заповіт, яким заповіла йому все належне їй на день смерті майно, в т.ч. житловий будинок з господарськими спорудами, розташованими по вул. Л.Українки, 44, в с. Прибилів Тлумацького району Івано-Франківської області, що підтверджується копією заповіту від 23.04.2012 року (а.с. 11).
В силу ст. 1268 ЦК України (в редакції 2003 р.), спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Відповідно до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України (в редакції 2003 р.), діями, які свідчать про прийняття спадщини вважається: постійне проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подача спадкоємцем у шестимісячний термін заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.
ОСОБА_1 (позивач) прийняв спадщину в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3, оскільки він у шестимісячний термін звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом (а.с. 35).
Дані обставини також підтверджуються копією спадкової справи № 150/2018 від 15.05.2018 року, заведеної приватним нотаріусом Тлумацького районного нотаріального округу Івано-Франківської області ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_3 (мати) (а.с. 34-55), з якої вбачається, що ОСОБА_1 (позивач) є єдиними спадкоємцем в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 (мати), інших спадкоємців в порядку спадкування за законом чи за заповітом немає. Також згідно довідки Тлумацької міської ради ОТГ Тлумацького району Івано-Франківської області № 884 від 09.11.2018 року ОСОБА_3 (мати) на день смерті проживала одна ІНФОРМАЦІЯ_1, та зареєстрованих осіб за вказаною адресою не було (а.с. 8).
Отже, на момент звернення до суду позивач правомірно претендує на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в цілому, розташованими по вул. Л.Українки, 44, в с. Прибилів Тлумацького району Івано-Франківської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3, яка в свою чергу успадкувала дане домоволодіння в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4
Позивачу ОСОБА_1 в нотаріальному порядку відмовлено в оформленні спадщини за заповітом на житловий будинок з господарськими буділями та спорудами, розташованими по вул. Л.Українки, 44, в с. Прибилів Тлумацького району Івано-Франківської області, після смерті матері ОСОБА_3, оскільки відсутній правовстановлюючий документ, який би посвідчував право власності на спадкове домоволодіння, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданою приватним нотаріусом Тлумацького районного нотаріального округу Івано-Франківської області ОСОБА_5 за № 937/02-31 від 10.10.2018 року (а.с. 15).
Зазначені обставини перешкоджають позивачу належним чином оформити право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За встановлених судом обставин, позов слід задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При такому вирішенні позову, враховуючи те, що відповідачі визнали позов до початку розгляду справи по суті, позивачам слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого ними при поданні позову, а саме в сумі 352,40 грн.
На підставі ст.ст. 548, 549, 553 ЦК України (в редакції 1963 р.), ст.ст. 316-319, 391, 392, 1216 - 1222, 1268 ЦК України (в редакції 2003 року), керуючись ст. ст. 13, 82, 142, 200, 206, 247, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителем ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: вул. Л.Українки, 44, с. Прибилів Тлумацького району Івано-Франківської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3.
Повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителю ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, сплачений ним по квитанції № 0.0.1184007471.1 від 14.11.2018 року судовий збір в розмірі 50 відсотків, а саме в сумі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий У.Ю. Луковкіна