Справа № 344/19482/18
Провадження № 1-кс/344/9526/18
30 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність службової особи прокуратури Івано-Франківської області уповноваженої на внесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, -
ОСОБА_3 звернулась із скаргою, вимогами якої просить зобов'язати службову особу прокуратури Івано-Франківської області уповноважену на внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості та розпочати досудове розслідування відносно судді Городенківського районного судуд Івано-Франківської області ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 364 та ч.2 ст. 397 КК України.
ОСОБА_3 в судовому засіданні щодо пояснень відмовилась, вказала, що скаргу підтримує повністю з мотивів викладених в ній, просила скаргу задоволити.
Прокурор в судовому засіданні щодо вимог скарги заперечив, просив відмовити в задоволенні, оскільки відсутні підстави для внесення заяви до ЄРДР, а також з такою скаргою і такими ж вимоги скаржниця зверталась до суду, в якій їй було відмовлено ухвалою слідчого судді від 22.11.2018 року.
Заслухавши сторін, дослідивши матеріали скарги, вважаю наступне.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є предметом оскарження в порядку ст. 303 КПК України, полягає у невнесенні вказаними особами відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відомості, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомленні потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Згідно ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом.
Системний аналіз вищезазначених положень закону, дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне порушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), а якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Як вбачається із матеріалів скарги, заява про вчинення кримінального правопорушення від 31.10.2018 року містить посилання на незаконність та необгрунотованість вироку Городенківського районного суду від 01.04.2013 року та вироку Апеляційного суду Івано-Фракнівської області від 17.09.2013 року, сфальшованість вироків та інших документів по справі, а також вчинення ряду інших дій, які перешкоджали здійсненню правомірної діяльності захисника.
Вказана заява була зареєстрована Прокуратурою Івано-Франківської області 23.11.2018р.
Ще за попередньою заявою, 05.11.2018 року за вих №15-133-14 скаржнику надано відповідь прокуратурою Івано-Франківської області, з якої вбачається, що висвітлені заявницею міркування щодо неправомірних, на її думку, дій судді Городенківського районного суду Івано-Франківській області ОСОБА_5 є незгодою з прийнятим рішенням і не містить достатніх об'єктивних даних, що свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Відповідно відомості за вказаним зверненням до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносилися, досудове розслідування не розпочиналося.
Скаржником в поданій заяві 23.11.18р. вказується на невідповідність зміщення шрифту та букв у вироку від 01.04.2013р., а також посилання на різні номера у цивільній справі не вказуючи відношення такої цивільної справи до вироку, незаконність дій секретаря судового засідання, та правоохоронних органів.
А також як встановлено в судовому засіданні, справа щодо перегляду вироку суду на даний час розглядається в Городенківському районному суді Івано-Франківської області, отож на переконання слідчого судді поданням заяви, здійснюється тиск на суддю, який розглядає кримінальне провадження.
Нормами кримінально-процесуального законодавства України передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше. У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать про ознаки певного злочину, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про злочин і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до ЄРДР за відповідною правовою кваліфікацією. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як вбачається із наданих скаржником матеріалів скарги, слідчий суддя вважає, за результатами розгляду скарги не вбачає підстав для її задоволення.
У зв'язку з чим, вважаю, що в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 214, 303, 306, 307, 309 КПК України,
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність службової особи прокуратури Івано-Франківської області уповноваженої на внесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 05 грудня 2018 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1