Справа № 348/2149/18
05 грудня 2018 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Міськевич О.Я., розглянувши матеріали, які надійшли від Надвірнянського відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, громадянина України,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
До Надвірнянського районного суду надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 06.10.2018 року, складеного інспектором СРПП Надвірнянського ВП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2, вбачається, що 06.10.2018 року о 10:05 год. ОСОБА_1 в м.Надвірна по вул.Шевченка, керував транспортним засобом OPEL ASTRA, д.н.з. 2AX 8847, з явними ознаками алкогольного сп»яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя. Тест на стан алкогольного сп»яніння проводився за допомогою тесту "Драгер №3260", чим порушив п. 2.9 А правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про день та час слухання справи повідомлявся завчасно і належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення, заяви про причини неявки чи слухання справи в його відсутність суду не подавав.
Ознайомившись з матеріалами справи суддя вважає, що дана адміністративна справа підлягає закриттю за відсутністю складу правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по наступним підставам.
У відповідності зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Посадовою особою поліції дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП кваліфікуються за ознакою повторності, як порушення п. 2.9 А Правил дорожнього руху України, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції особою, яка протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Однак, при дослідженні матеріалів адміністративної справи, судом було встановлено, що повторність правопорушення не підтверджується в діях ОСОБА_1, оскільки в матеріалах справи є відомості про те, що ОСОБА_1 піддавався адміністративному стягненню передбаченому ч.1 ст. 130 КУпАП. Однак повторність правопорушення визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили. Відсутність таких постанов про накладання адміністративних стягнень, не дозволяє в свою чергу встановити в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Постановою Надвірнянського районного суду від 30.10.2018 року ОСОБА_1 притягувався до адміністративної на відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Дана постанова вступила в законну силу (а.с. 11-12).
З матеріалів справа вбачається, що ОСОБА_1 06.10.2018 року керував транспортним засобом OPEL ASTRA, д.н.з. 2AX 8847, з явними ознаками алкогольного сп»яніння. Однак на момент вчинення ОСОБА_1 даного правопорушення постанова про вчинення ним адміправопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не втупила в законну силу.
Крім того, згідно ст. 266 ч. 2, 3 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції або в разі незгоди з його результатами, працівником міліції, з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Викладені положення Закону більш детально відображено у Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яку затверджено спільним Наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, зокрема пунктами 2, 6, розділу І та пунктами 1 - 6 розділу ІІ, передбачено, що у разі наявності ознак сп'яніння, передбачених п. 3, розділу І цієї Інструкції, поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, який має спеціальні звання, проводить на місці зупинки огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, які перед проведенням огляду уповноважена на проведення огляду особа надає на вимогу особи, яка підлягає огляду і такий огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків, до того ж не можуть бути залучені як свідки поліцейські, або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Відомості щодо наявності таких свідків вносяться у сам протокол про адміністративне правопорушення, а їх покази повинні бути зафіксовані у відповідних письмових поясненнях, з метою подальшого використання у відповідності до ст. 251 КУпАП, як докази в адміністративній справі.
Зазначене повністю зіставляється з положеннями п. 1 Розділу ІІ зазначеної Інструкції, у відповідності з якими до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; акт огляду на стан сп'яніння у разі проведення огляду на стан сп'яніння; інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
З досліджених матеріалів справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП встановлено, що долучені письмові пояснення свідка під час проходження огляду на стан сп'яніння не відповідають вимогам допустимості доказів, зокрема в ст. 272 КУпАП вказується, що свідок зобов'язаний дати правдиві пояснення щодо обставин, які їй відомі та підлягають установленню по даній справі, тобто в даному випадку на інспекторів поліції покладається обов'язок документування відомостей про адміністративне правопорушення шляхом належного процесуального закріплення пояснень свідків щодо обставин справи, зокрема з приводу часу, місця, способу та інших відомостей вчинення адміністративного правопорушення.
Однак, в даному випадку суд не може визнати належним закріплення пояснень свідка уповноваженими посадовими особами патрульної поліції на заздалегідь підготовленому бланку пояснень, який містить вже заповнені графи щодо суті правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, зокрема відносно способу вчинення протиправного діяння особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та обставин за яких відбулося проходження освідчення на стан сп'яніння. Свідок повинен добровільно та самостійно пояснити те, що відомо йому з приводу вчиненого правопорушення, тільки в такому разі пояснення можуть мати об'єктивний характер та використовуватися як достовірний доказ вчинення правопорушником протиправного діяння, що ставиться йому у провину, а тому надання свідкові для заповнення пояснень, в яких вже наведено їх зміст, становить для нього наперед встановлене значення, а отже визначає хід повідомлених ним обставин, що не відповідає критерію добровільності.
Враховуючи, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом в рамках пред'явленого обвинувачення, в даному випадку в межах фактичних обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, а вихід за вказані межі є недопустимим, суд приходить до висновку, що зібрані по даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, вважаю, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину органом патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КупАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга на постанову подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Міськевич О.Я.