Справа №345/4687/18
Провадження № 2/345/1927/2018
06.12.2018 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Онушканича В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
Позивач звернулася до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивує наступним. З відповідачем по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 04.08.2003 року. Від спільного проживання в шлюбі народилося троє дітей: син ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1, син ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2, дочка ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3.
Позивач вказує, що відповідач належним чином вихованням та забезпеченням дітей не займається, достатніх коштів в сімейний бюджет не надає, а тому весь тягар по утриманню дітей та домашнього господарства ліг на плечі позивача. Лише інколи відповідає надає незначну суму коштів. Позивач офіційно не працевлаштована, але одноосібно веде та утримує домашнє господарство, перебивається тимчасовими заробітками, а її мізерних коштів на утримання дітей не вистачає.
Відповідач є здоровою, працездатною особою, повинен і має змогу утримувати дітей, оскільки він працює на тимчасових роботах у м. Калуші та Калуському районі, а останнім часом офіційно працевлаштувався. Достатніх коштів на утримання дітей чоловік не надає. Тому позивач змушена звернутися до суду та просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 2000,00 грн., щомісячно, на кожну дитину, до досягнення дітьми повноліття, а також стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 06.11.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачем подано до суду відзив на позов (а.с. 23-24), згідно якого відповідач позов не визнає. Відповідач зазначає, що ті обставини, на які покликається позивач, не відповідають дійсності. Так, з часу укладення шлюбу відповідач, не покладаючи рук, працював для забезпечення сім'ї належного матеріального становища, а саме їздив на сезонні роботи, а також займався веденням особистого селянського господарства. На даний час у зв'язку із погіршенням стану здоров'я відповідач тільки займається роботами, не пов'язаними із фізичним навантаженням, перестав їздити на сезонні роботи.
В серпні 2018 року відповідач працевлаштувався охоронником на ПП «Крафт МП», середньомісячний заробіток становить 3857,49 грн., інших доходів не має. В господарстві у нього є тільки одна корова та 10 курей.
Відповідач вказує, що позивач та їхні діти разом із відповідачем проживають в одному будинку. Фактично діти проживають із відповідачем та позивачкою одночасно. Нічого між його батьківськими обов'язками та обов'язками позивачки щодо їхніх дітей не змінилося. Відповідач, як і раніше, утримує будинковолодіння, сплачує за світло, газ, заготовляє дрова на зиму. Обов'язок, передбачений ст. 180 СК України, відповідач виконує повністю. Діти проживають з ним та знаходяться на його утриманні. Позивач жодним чином не має права на аліменти, так як діти і надалі залишаються проживати з відповідачем та знаходяться на його утриманні. Тому відповідач просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с. 6). Від шлюбу народилося троє дітей: син ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7), син ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8) та дочка ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 9).
Так, статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За положеннями ч. 2 та ч. 3 ст.181 Сімейного кодексу України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до положень п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від № 3 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.
Таким чином, законодавець пов'язує момент виникнення обов'язку щодо сплати аліментів на неповнолітню чи малолітню дитину в першу чергу з моментом окремого від дитини проживання платника аліментів.
Матеріалами справи встановлено, що згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Верхнянської сільської ради ОТГ Калуського району від 05.07.2018 року №786 (а.с. 10), позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 проживають разом із своїми дітьми в с.Кулинка, Калуського району по вул. Зелена, 34. Те, що сторони разом виховують дітей підтверджується актом обстеження матеріально-побутових від 20.11.2018 року (а.с. 33).
Крім того, житловий будинок, в якому проживають неповнолітні діти: Іван - ІНФОРМАЦІЯ_1, Олександр - ІНФОРМАЦІЯ_2 та Єлизавета - ІНФОРМАЦІЯ_3 належить на праві власності саме відповідачу ОСОБА_2 (а.с. 32).
Факт спільного проживання відповідача із неповнолітніми дітьми свідчить про те, що відповідач приймає участь у витратах на утримання дітей, в тому числі і сплатою комунальних послуг. Позивачем, в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, не надано суду доказів, що відповідач проживає окремо від дітей та не забезпечує їх матеріально.
За таких обставин, оскільки вимогу про стягнення аліментів може бути заявлено лише у випадку проживання одного з батьків окремо від неповнолітніх дітей, враховуючи факт спільного проживання відповідача із неповнолітніми дітьми, вимоги позивача про стягнення аліментів є безпідставними і задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 180-182, 184 СК України, ст.ст. 209, 214-215, 367 ЦПК України,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 06.12.2018 року.
Суддя