Справа №345/4470/18
Провадження № 2/345/1845/2018
06.12.2018 року м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б., з участю секретаря судового засідання Баран В.В. , розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач звернувся до суду із позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно. Позовні вимоги мотивує тим, що його батькам належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по вулиці Петрушевича (Радянська),72 в с.Новиця , Калуського району , Івано-Франківської області. 15.10.2017 року померла його мама ОСОБА_3, яка фактично прийняла, але не оформила свої спадкові права після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 , який помер 23.10.2014 року. Коли позивач звернувся до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу ОСОБА_5 із заявою про прийнняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, йому було відмовлено в видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом , у звязку з тим, що право власності на житловий будинок зареєстровано за членами колгоспного двору , головою якого є ОСОБА_4 та у звязку з відсутністю правовстановлюючого документа на майно та рекомендовано звернутися до суду. Тому змушений звернутися в суд з даним позовом.
Представник позивача ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву, в якій просить суд справу слухати за її відсутності, позов підтримує.
Відповідач в судове засідання не зявився з невідомих суду причин та не повідомив суд про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення судових документів, рекомендоване повідомлення про повернення судової повістки за терміном зберігання та повідомлення через оголошення на сайті суду (а.с.29-33. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визнання прав передбачено як спосіб захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
В судовому засіданні встановлено, що 23.10.2014 року помер батько позивача ОСОБА_4 ,а 15.10.2017 року померла мама позивача ОСОБА_3 (а.с.8,9).
Як вбачається з матеріалів справи, нотаріальна контора відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3, яка прийняла спадщину та не оформила своїх спадкових прав після смерті чоловіка , у звязку з тим, що право власності на житловий будинок зареєстровано за членами колгоспного двору , головою якого є ОСОБА_4 та у звязку з відсутністю правовстановлюючого документа на майно (а.с.5).
Відповідно до свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого 05 травня 1989 р. виконкомом Новицької сільської Ради народних депутатів, на підставі рішення виконкому Калуської районної Ради народних депутатів №61 від 14.04.1988 року, жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою Радянська,72 , с. Новиця , належало на праві особистої власності за колгоспним двором, головою якого був ОСОБА_4 (а.с.6) . Дане свідоцтво зареєстроване в Івано-Франківському бюро технічної інвентаризації , реєстраційний № 861, книга №4 (а.с.17).
Відповідно до довідки № 886 від 16.07.2018 року, виданої виконкомом Новицької сільської ради Калуського району (а.с.7), згідно із записом в погосподарській книзі №4 виконкому Новицької сільської рвди за 1986-1990 роки, особовий рахунок №304, сторінка 59 господарство батька позивача ОСОБА_7 , яке знаходиться в с. Новиця по вул.. Петрушевича (колишня Радянська),72 відносилося до категорії «робітничий двір». Станом на 01.07.1990 рік в даному господарстві проживали та були зареєстровані : ОСОБА_4 , голова господарства,ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, дружина, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1, син, ІНФОРМАЦІЯ_3. . Житловий будинок , господарські будівлі та споруди , збудовані на неприватизованій земельній ділянці площею 0,25 га., виділені для будівництва та обслуговування житлового будинку , господарських будівель та споруд(а.с.7).
Відповідно до Закону України «Про власність» з 15.04.1991р. відбулося усуспільнення власності колгоспно - кооперативної у приватну суспільну сумісну власність. Майно придбане внаслідок спільної праці сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними.
Згідно ст. 120 ЦК України (в редакції 1963 р.) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Зважаючи на те, що станом на 01.07.1990 рік в колгоспному дворі проживало троє осіб - ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1, то дане будинковолодіння належало їм на праві спільної сумісної власності . Тобто, виходячи з принципу рівності часток у спільній сумісній власності, ОСОБА_4 , ОСОБА_3М та ОСОБА_1 належало по 1/3 частині будинковолодіннця.
Таким чином, після смерті ОСОБА_3 ,яка померла 15.10.2017 р. , котра фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_4 , відкрилася спадщина на 2/3 частини будинковолодіння по вулиці Петрушевича (Радянська),72 в с.Новиця , Калуського району , Івано-Франківської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України, якщо у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від прав на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Позивач, відповідно до ст.1268 ЦК України, вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки на час відкриття спадщини проживав разом зі спадкодавцем (а.с.7).
Як вбачається із матеріалів справи , відповідач по справі , брат позивача , не був членом колгоспного двору, спадщину не приймав , до нотаріальної контори заяву не подавав, з листопада 1984 року проживав у своїй квартирі в м.Калуші, по вул.. Хіміків,34/7, з травня 2002 оку проживає у своєму будинку по вул.. Казацькій ,26 в с.Новиця, Калуського району Івано-Франківської області.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму ВС України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності « № 20 від 22. 12. 1995 року положення статей 17,18 Закону України «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; г) на витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності. Розгляд позову про право на майно колишнього колгоспного двору не залежить від вирішення питань землекористування.
Зважаючи на те, що витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15.04.1991 року , поширюється загальний трирічний строк позовної давності, ОСОБА_2 , втратив право на витребування частки з майна колишнього колгоспного двору по вул.. Петрушевича (колишня Радянська), 72 в с.Новиця Калуського району Івано-Франківської області.
Таким чином, на момент смерті спадкодавця ОСОБА_3 , позивач фактично прийняв спадщину в розмірі 2/3 частки колгоспного двору і маючи належну йому частку в колгоспному дворі в розмірі 1/3 частини, його частка власності склала 100 % , то суд вважає, що за ним слід визнати право власності на все спадкове майно.
На підставі викладеного, ст. 120, 529,548 ЦК України (в редакції 1963року), ст.ст. 16, 328, 1223, 1258, 1261, 1268-1269 ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265,273,352,355 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в цілому на будинковолодіння по вулиці Петрушевич (колишня Радянська), 72, що в с.Новиця , Калуського району , Івано-Франківської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла 15.10.2017 року .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду , шляхом подачі через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.