Справа №345/2828/14-к
Провадження № 1-в/345/109/2018
05.12.2018 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області клопотання старшого інспектора Калуського МРС філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , про звільнення від призначеного судом покарання у звязку із закінченням строків давності обвинувального вироку відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженої 30.07.2014 за вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області за ч.1 ст.310 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.,
встановив:
29.10.2018 до суду надійшло вищевказане клопотання, яке обґрунтоване тим, що засуджена ОСОБА_4 кримінальних та адміністративних правопорушень не вчиняла та з дня вступу в закону силу обвинувальним вироком його не було виконано протягом чотирьох років. Просить суд звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання у зв'язку із спливом строку давності виконання обвинувального вироку на підставі п. 1 ч.1 статті 80 Кримінального кодексу України.
В судове засідання старший інспектор Калуського МРС філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області ОСОБА_3 не зявилась. Начальник Калуського МРС філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області ОСОБА_5 подала суду заяву про розгляд клопотання у її відсутності, зазначивши, що клопотання підтримує в повному обсязі.
Прокурор Калуської місцевої прокуратури ОСОБА_6 також в судове засідання не зявився, однак подав суду заяву про розгляд клопотання старшого інспектора Калуського МРС філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , про звільнення від призначеного судом покарання у звязку із закінченням строків давності обвинувального вироку відносно ОСОБА_4 , у його відсутності, клопотання підтримав.
Засуджена ОСОБА_4 у судове засідання не зявилась, жодних заяв чи клопотань від неї на адресу суду не надходило. Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України, її неявка не перешкоджає судовому розгляду клопотання.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч.4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши матеріали особової справи засудженої та надані до суду докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про звільнення від відбування покарання у звязку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Із наданих до суду матеріалів вбачається, що 30.07.2014 ОСОБА_4 засуджена вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області за ч.1 ст. 310 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
В Калуський міськрайонний сектор з питань пробації вищевказаний вирок надійшов 24.04.2017.
Старший інспектор Калуського МРС філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області ОСОБА_3 в клопотанні про звільнення вказує про необхідність застосування ст. 80 КК України, відповідно якої особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано зокрема в такі строки: два роки - у разі засудження до покарання менш суворого ніж обмеження волі.
Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов'язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов'язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе - це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання.
Водночас, засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв'язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.
Окрім того, частиною третьою статті 80 КК передбачено положення щодо зупинення перебігу строку давності у разі, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання, а строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
У частині четвертій статті 80КК також вказано, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення строку давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину.
Зазначені положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
За таких обставин застосування статті 80КК передбачає дослідження та встановлення судом трьох умов інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченнямстроків давності виконання обвинувального вироку:
- закінчення зазначених у ст.80КК України строків;
- неухилення засудженого від відбування покарання;
- невчинення протягом встановлених ч.ч.1 та 3 ст. 80 КК України строків нового середньої тяжкості, тяжкого, або особливо тяжкого злочину.
Перебіг строку давності виконання обвинувального вироку починається з дня набрання чинності вироком суду.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність в діях обвинуваченого ухилення від виконання вироку суду, суд виходив з такого.
Главою 5КВК України передбачено порядок виконання кримінального покарання у виді штрафу. Статтею 26КВК України передбачається порядок заміни штрафу у разі його несплати.
Виходячи з аналізу норм чинного законодавства, слід дійти до висновку, що не відбування покарання у виді штрафу та ухилення від відбування покарання у виді штрафу не тотожні поняття і тягнуть за собою різні наслідки. Ухиленням від відбування покарання є дії засудженого, спрямовані на те, щоб уникнути приведення обвинувального вироку у виконання, зокрема виїзд з місця проживання, перехід на нелегальне становище, приховання доходів тощо. Сюди не відносяться випадки, коли вирок не був виконаний з незалежних від засудженого причин (неналежне виконання своїх обов'язків працівниками державних органів, зміна чинного законодавства щодо визначення компетентних органів, які повинні виконувати покарання тощо).
З огляду на викладене, суду не надано достовірних доказів того, що обвинувачена ухилялась від сплати штрафу, отже висновки суду з цього приводу не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
ТОму, враховуючи ту обставину, що засуджена за період з 30.07.2014 жодного злочину не вчинила, факт ухилення від виконання вироку у суді не доведено, суд вважає, що строки виконання вироку, визначені ст. 80 КК України, закінчились.
Існування в Кримінальному кодексі України звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків виконання покарання за вироком суду обумовлюється недоцільністю виконання обвинувального вироку, оскільки після спливу вказаних строків його виконання не може мати належного карального і превентивного впливу, а також тим, що невчинення засудженим у цей період нового злочину, як правило, свідчить про втрату ним суспільної небезпечності.
В той же час суд зазначає, що редакція частини третьої статті 80КК певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цьогоКодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у частині третій статті 80 Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК.
Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні частини третьої статті 80 КК, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить частині першій статті 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Наведені висновки суду обґрунтовані також правовою позицією ВСУ висловленою в постанові від 24 грудня 2015 року 5-324кс15 винесеної за результатом неоднакового застосування положень ст. 80 КК України в якій дійшов висновку про те, що вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Отже, в матеріалах кримінального провадження відсутні дані про ухилення ОСОБА_4 від відбування покарання, призначеного вироком, а відтак - підстави для зупинення перебігу строку виконання обвинувального вироку і застосування частини третьої статті 80 КК.
З врахуванням викладеного, на думку суду є всі законні підстави для задоволення клопотання старшого інспектора Калуського МРС філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , про звільнення від призначеного судом покарання у звязку із закінченням строків давності обвинувального вироку відносно ОСОБА_4 .
На підставі наведенного та керуючись 53, п. 1 ч. 1 ст. 80 Кримінального кодексу України, ст. ст. 537, 539 КПК України, ст.26,27 КВК України, суд
постановив:
Клопотання старшого інспектора Калуського МРС філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , про звільнення від призначеного судом покарання у звязку із закінченням строків давності обвинувального вироку відносно ОСОБА_4 - задоволити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання призначеного за вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30.07.2014 за ч.1 ст.310 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., у звязку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
На ухвалу суду може бути подана апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її постановлення.
Головуючий: