Справа № 309/2634/18
Провадження № 2/309/1619/18
04 грудня 2018 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області у складі
головуючого судді -Орос Я.В.
за участю секретаря Соймик Н.І.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, клопотання представника відповідача ПАТ « Закарпаттяобленерго» ОСОБА_3 про витребування доказів та направлення на рецензування до Фонду державного майна України експертного звіту про оцінку майна № 49 складеного ПКП « Консульт» у справі за позовом ОСОБА_4 до Хустського РЕМ ПрАТ «Закарпаттяобленерго» ПрАТ« Закарпаттяобленерго» про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування упущеної вигоди
ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Хустського РЕМ ПрАТ «Закарпаттяобленерго» ПрАТ« Закарпаттяобленерго» про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування упущеної вигоди.
В підготовчому судовому засіданні представник відповідача ПАТ « Закарпаттяобленерго» ОСОБА_3 заявила суду клопотання про направлення на рецензування до Фонду державного майна України експертного звіту про оцінку майна № 49 складеного ПКП « Консульт» у справі за позовом ОСОБА_4 до Хустського РЕМ ПрАТ « Закарпаттяобленерго» ПрАТ « Закарпаттяобленерго» про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування упущеної вигоди.
В судовому засіданні представник Хустського РЕМ ПрАТ «Закарпаттяобленерго» ОСОБА_2 подане представником ПрАТ «Закарпаттяобленерго» клопотання підтримала та просить його задоволити .
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 просить суд відмовити в задоволенні клопотання, вважає, що представники самостійно можуть звернутися , якщо вважають, що звіт про оцінку майна № 49 складеного ПКП « Консульт» підлягає рецензуванню.
Заслухавши пояснення сторін, суд вважає , що в задоволенні даного клопотання слід відмовити виходячи з наступного .
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими або електронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ч.1 ст.84 ЦПК України).
Частинами 2 - 4 ст.84 ЦПК України визначено, що у клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.
Зокрема, згідно з ч.2 ст. 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Таким чином, направлення на рецензування не є витребування доказів у розумінні ЦПК України, а також ЦПК України не передбачено такий порядок забезпечення доказів, як направлення експертних звітів на рецензування.
Відповідно до ч. 1 ст.13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
Таким чином оскільки відповідач відповідно до ст.13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» наділений правом самостійно звернутися безпосередньо до суб'єкта рецензування звіту про оцінку майна, тому суд вважає, що у задоволенні клопотання про направлення звіту на рецензування слід відмовити.
Керуючись ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ст.ст. 55, 76, 77, 84, 116, 255, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні клопотання представника відповідача ПАТ « Закарпаттяобленерго» ОСОБА_3 про направлення на рецензування до Фонду державного майна України експертного звіту про оцінку майна № 49 складеного ПКП « Консульт» у справі за позовом ОСОБА_4 до Хустського РЕМ ПрАТ « Закарпаттяобленерго» ПрАТ « Закарпаттяобленерго» про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування упущеної вигоди -відмовити
Ухвала може бути оскаржена до суду Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 6 грудня 2018 р.
Суддя Хустського
районного суду: підпис: ОСОБА_5
З оригіналом вірно:
Суддя Хустського
районного суду ОСОБА_5