308/13234/18
07.12.2018 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, з третьою особою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області про визнання права власності на нерухоме майно, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом Ужгородської міської ради, з третьою особою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області про визнання права власності на нерухоме майно.
Дослідивши матеріали позовної заяви вважаю, що така підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 175,177 ЦПК України з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року, судовий збір справляється у розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої закономна 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що даний спір є майновим і позивачем зазначено ціну позову 860 623 грн., з якої відповідно повинен бути сплачений розмір судового збору.
Однак матеріали справи не містять жодного доказу щодо сплати позивачем судового збору за подачу даного позову.
У відповідності до ч 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Разом з тим позовна заява не містить власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 5 ст.177 ЦПК України, позивач зобовязаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, в додатку до позовної заяви позивачем, на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві додано копії документів, при дослідженні яких встановлено, що такі не завірені належним чином.
Тоді, як відповідно до ч.5 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Так, позивачу слід подати до суду копії документів, що додаються до позовної заяви завірені належним чином відповідно до норм ЦПК України.
Також суд звертає увагу на те, що всупереч п.5 ч.3 175 ЦПК України виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги є непослідовним та не зазначено всіх доказів, що підтверджують вказані позивачем обставини.
Зокрема зі змісту позову слідує, що фактично позивач просить визнати за нею право власності на власну самочинно збудовану квартиру 3 під 5 окремих квартир за адресою м. Ужгород, вул. Л. Толстого, 7 А.
З письмових доказів слідує, що мова йде про квартиру №3 за адресою: м. Ужгород, вул. Толстого, буд. 7а, яка згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу серії та номер 2466, яку, як зазначає, позивачем реконструйовано на п'ять квартир.
Тобто в даному випадку мова йде не про самочинне будівництво, а про реконструкцію належного позивачу нерухомого майна.
Відтак неправильним є посилання позивача щодо можливість визнання права власності на квартиру в порядку ст. 376 ЦПК України, оскільки нормами вказаної статі не передбачено можливість суду з однієї квартири виділити п'ять окремих та визнати за позивачем право власності на такі.
Відтак, у суду виникають обґрунтовані сумніви щодо правильності формулювання позовної вимоги та відповідноправильності обраного позивачем способу захисту з огляду на наступне.
П.67 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12. 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що для державної реєстрації права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, право власності на яке визнається на підставі рішення суду, подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбачені пунктом 41 цього Порядку.
П. 54 вказаної вище постанови регламентовано, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом поділу майна, у тому числі в результаті виділення окремого об'єкта нерухомого майна із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів, або об'єднання майна, проводиться за умови наявності технічної можливості такого поділу або об'єднання нерухомого майна та можливості використання такого майна як самостійного об'єкта цивільних правовідносин.
Для державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу або об'єднання, подаються:
документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його поділу або об'єднання (крім випадків, коли право власності на такий об'єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);
документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (крім випадків, коли об'єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу або об'єднання без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення);
технічний паспорт на новостворений об'єкт нерухомого майна;
документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадків поділу або об'єднання таких об'єктів нерухомого майна, як квартира, житлове або нежитлове приміщення тощо).
Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.
У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, обов'язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.
Як слідує з доданих позивачем доказів, такому було відмовлено в реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації на реконструкцію з надбудовою власної житлової квартири у зв'язку з відсутністю повноти даних та конкретно зазначено недоліки, які підлягали усуненню.
Позивач не зазначив та не довів у передбаченому законом порядку неможливість усунення визначених реєстратором недоліків, як не довів безпідставність відмови.
Відтак, дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, тому вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду з врахуванням вимог ст. 177 ЦПК України.
Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175 і 177цьогоКодексу, протягом пяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Якщо позивач (заявник, скаржник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст.185, 260 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, з третьою особою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області про визнання права власності на нерухоме майно - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви Надати позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків терміном до 20.12.2018 р., але не пізніше п'яти днів з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_2