№ 605/243/18
(заочне)
07.12.2018 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Бедьо В.І.
за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивує тим, що 01.07.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір № б/н, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 410 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Позивач вказує, що позичальник ОСОБА_2 взяті на себе зобовязання за договором належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 25.03.2018 рік має заборгованість у розмірі 14 144, 49 грн., яка складається з наступного: 403, 92 грн. - заборгованість за кредитом; 8758, 93 грн. - нараховані відсотки за користування кредитом; 4070.00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; штрафи, нараховані відповідно до 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, а саме 250,00 грн. штраф (фіксована частина) та 661.64 грн. штраф (процентна складова).
На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2І на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 14 144, 49 грн. за кредитним договором № б/н від 01.07.2008 року та судові витрати в розмірі 1762,00 грн. сплаченого судового збору.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.08.2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслано учасникам справи.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів судом у передбаченому законом порядку надіслано рекомендованим поштовим відправленням відповідачеві ОСОБА_2
Відповідачем не подано відзив протягом строку, встановленого судом відповідно до положень ч. 1 ст. 278 ЦПК України.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України, не надійшло.
У відповідності до положень ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи,
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та підтверджується доданими до справи письмовими доказами, що 01.07.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір № б/н шляхом приєднання (ч. 1 ст. 634 ЦК України), який складається із анкети-заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку, на підставі якого відповідач отримав кредит у розмірі 410 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
З матеріалів справи слідує, що відповідач свої зобовязання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 25.03.2018 рік має заборгованість у розмірі 14 144, 49 грн., яка складається з наступного: 403, 92 грн. - заборгованість за кредитом; 8758, 93 грн. - нараховані відсотки за користування кредитом; 4070.00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; штрафи, нараховані відповідно до 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, а саме 250,00 грн. штраф (фіксована частина) та 661.64 грн. штраф (процентна складова).
Згідно з п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобовязався погашати заборгованість по кредиту, відсотків за його використання, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
У відповідності до ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
За правилами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, а відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.
За таких обставин суд приходить до висновку, що з відповідача на користь банку слід стягнути заборгованість за кредитним договором по тілу кредиту, нарахованих відсотках та пені.
Вирішуючи питання в частині стягнення нарахованих штрафів, суд виходить із наступного.
Судом також встановлено, що за порушення відповідачем грошових зобовязань за кредитним договором позивачем одночасно нараховані пеня та штрафи.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Згідно з пунктом 8.6. Умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.
Тобто із вказаного слідує, що позивач просить застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобовязання (порушення позичальником грошового зобовязання за кредитним договором), що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції Українита ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобовязання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафів, нарахованих відповідно до 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, а саме 250,00 грн. штраф (фіксована частина) та 661.64 грн. штраф (процентна складова).
Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № б/н від 01.07.2008 року становитиме 13 232, 85 грн., яка складається з наступного: 403, 92 грн. - заборгованість за кредитом; 8758, 93 грн. - нараховані відсотки за користування кредитом; 4070.00 грн. - заборгованість за пенею та комісією.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати у розмірі 1762, 00 грн. сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 12, 13, 81, 89, 141,259, 263, 265, 280, 281, 284 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (05.08.1979 року, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1; іпн: НОМЕР_1, паспорт серії ВО номер 060403, виданий Ужгородським РВ УМВС України в Тернопільській області 23.11.1995 року) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570), що знаходиться за адресою: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.07.2008 року в розмірі 13 232, 85 грн. ( тринадцять тисяч двісті тридцять дві гривні 85 коп.), яка складається з наступного: 403, 92 грн. - заборгованість за кредитом; 8758, 93 грн. - нараховані відсотки за користування кредитом; 4070.00 грн. - заборгованість за пенею та комісією.
Стягнути з ОСОБА_2 (05.08.1979 року, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1; іпн: НОМЕР_1, паспорт серії ВО номер 060403, виданий Ужгородським РВ УМВС України в Тернопільській області 23.11.1995 року) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570), що знаходиться за адресою: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ , судовий збір у розмірі 1762, 00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні ) гривень.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_3