Справа № 826/4535/18 Головуючий у І інстанції - Добрівська Н.А.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
06 грудня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,
при секретарі: Андрієнко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 на ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання неправомірними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України, в якому просив визнати дії Відповідача про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту неправомірними; скасувати рішення від 13.12.2017 року № 122-17 про відхилення скарги на рішення Управління ДМС України в м. Києві про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; зобов'язати Відповідача прийняти рішення про задоволення скарги на рішення Управління ДМС України в м. Києві про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та повторно перевірити викладені в заяві про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту обставини.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2018 року позовна заява, як така, що не відповідає вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, була залишена без руху, Позивачу надано десятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року позовну заяву повернуто Позивачу.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати зазначену ухвалу та направити справу для розгляду суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги Позивач послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення питання.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржувана ухвала відповідає нормам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Повертаючи позовну заяву Позивачу суддя суду першої інстанції виходив з того, що копія ухвали судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року про залишення позовної заяви без руху була направлена за адресою Позивача, проте кореспонденція суду повернулась неврученою з відміткою пошти "за закінченням встановленого строку зберігання". Тобто, поштове відправлення не вручено адресату з незалежних від суду причин. З огляду на зазначене та враховуючи положення ч. 6 ст. 251 КАС України, ухвала Окружного адміністративного суду міста Києві від 18 квітня 2018 року вважається такою, що вручена позивачу. Станом на день постановлення даного судового рішення вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху Позивачем не виконані, а тому суддя суду першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Колегія суддів не погоджується з висновком судді суду першої інстанції, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з статтею 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Відповідно до статті 8 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Колегія суддів зазначає, що ухвала про залишення позову без руху відповідно до частини 1 статті 241 КАС України є судовим рішенням, а питання вручення судових рішень врегульоване статтею 251 КАС України, за приписами якої днем вручення судового рішення не визначений день повернення до суду першої інстанції поштового відправлення з відміткою пошти про причини невручення, які не залежать від суду.
За таких обставин, суддя суду першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність доказів вручення Позивачу копії ухвали про залишення позову без руху, що унеможливлює застосування приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Згідно із частиною 3 статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи доводи Позивача, колегія суддів дійшла висновку, що суддя суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви, а тому, зазначена ухвала судді суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для її розгляду.
Керуючись ст. ст. 169, 241, 242, 243, 251, 308, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року скасувати, а справу направити для розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Ю.А. Ісаєнко
І.О. Лічевецький
Повний текст складено 07.12.2018 року.