П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 грудня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/5971/17
Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Бойка А.В., Шевчук О.А.,
при секретарі Іщенко В.О.,
за участю представника позивача-адвоката Поліщука А.В. та представників відповідача Копиці С.М. і Жукової Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашрам» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року (м. Одеса, дата складання повного тексту рішення - 28.03.2018 р.) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашрам» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання неправомірними дій, -
16.11.2017 року ТОВ «Ашрам» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ ДФС в Одеській області, в якому просило суд визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової перевірки з питань повноти обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітні періоди 2015-2017р.р., відповідно до наказу №5076 від 13.10.2017р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна перевірка була проведена з порушеннями норм чинного законодавстів, оскільки про її проведення позивача взагалі не було повідомлено, як і не було ознайомлено у встановлений законом спосіб із наказом про проведення перевірки, відомостями про дату її початку та місце проведення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Ашрам» відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, директор ТОВ «Ашрам» 23.04.2018 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 року та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 07.11.2018р. представник позивача (апелянта) адвокат Поліщук А.В. підтримав апеляційну скаргу, надав усні пояснення та наполягав на задоволенні апеляційної скарги, скасуванні рішення суду 1-ї інстанції та задоволенні позовних вимог.
В наступне ж судове засідання суду 2-ї інстанції 5.12.2018р. представник позивача не прибув з невідомих причин, про день, час та місце розгляду справи був своєчасно та належним чином повідомлений.
Представники відповідача в судових засіданнях суду 2-ї інстанції апеляційну скаргу не визнали та мотивовано наполягали на залишенні її без задоволення, а рішення суду 1- інстанції - без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, виступи сторін та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - позивач - ТОВ «Ашрам» (код ЄДРПОУ 34872748, місцезнаходження: 65016, м.Одеса, вул.Костанді,65) є власником 10-ти об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані за адресами: м.Одеса вул.Водопровідна, буд.1-А; м.Одеса ул.Водопровідна, буд.1А/3; м.Одеса вул.Водопровідна, буд.1А/2; м.Одеса вул.Водопровідна, буд.1А/1; Одеська область, Іванівський р-н, с.Бузинове, вул.Карла Маркса, буд.16; Одеська обл., Іванівський р-н, с.Баланини, вул.Польова, буд.49; Одеська обл., Іванівський р-н, с.Бузинове, вул.Котовсього, буд.1; Одеська обл., Іванівський р-н, с.Баланини, вул.Шкільна, буд.1; Одеська обл., Іванівський р-н, с.Тарасівка, вул.Шервашидзе, буд.66; Одеська обл., Іванівський р-н, с.Благоєве, вул.Ботева Христо, буд.34.
Оскільки підприємством позивача до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області та до Лиманської ОДПІ (Іванівське відділення) ГУ ДФС в Одеській області (т.б. до контролюючих органів за місцезнаходженням об'єктів оподаткування) не було надано податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік (строк подання 19.02.2015р.), на 2016 рік (строк подання 19.02.2016р.) та на 2017 рік (строк подання 19.02.2017р.), відповідач - ГУ ДФС в Одеській області своїм наказом №2236 від 06.06.2017р. призначив документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ашрам» з питань обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітні періоди 2015-2017 роки з 19.06.2017р. тривалістю 5 робочих днів.
19.06.2017р., на виконання вказаного наказу №2236 від 06.06.2017р., відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України, співробітниками ГУ ДФС було зроблено вихід за податковою адресою ТОВ «Ашрам» (код ЄДРПОУ 34872748) - м.Одеса, вул.Костанді,65.
Однак, за зазначеною адресою не було встановлено посадових осіб ТОВ «Ашрам», у зв'язку з чим, до оперативного управління ГУ ДФС в Одеській області було надано запит на встановлення місцезнаходження ТОВ «Ашрам».
17.07.2017р. оперативним управлінням було надано перевіряючим номер телефону директора ТОВ «Ашрам» Чорного В.Л.
04.08.2017р. працівниками Управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області, враховуючи інформацію, отриману від оперативного управління, на виконання вже нового наказу №3379 від 03.08.2017р. було повторно здійснено вихід за податковою адресою позивача, але знову не було встановлено посадових осіб підприємства за цією адресою. Не відповідав і телефонний номер директора товариства. У зв'язку з вказаними обставинами до оперативного управління ГУ ДФС в Одеській області було повторно надано запит на встановлення місцезнаходження ТОВ «Ашрам» (код ЄДРПОУ 34872748).
20.09.2017р. оперативне управління надало перевіряючим номер телефону представника позивача - адвоката Поліщука А.В., який їм надав директор ТОВ «Ашрам» Чорний В.Л.
13.10.2017р. працівниками Управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області, враховуючи інформацію отриману від оперативного управління, на виконання наказу №5076 від 13.10.2017р., втретє було зроблено вихід та розпочато документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Ашрам».
При цьому, копію наказу №5076 від 13.10.2017р. на перевірку та направлення на проведення перевірки №7305/14-04 від 17.10.2017р. і №7304/14-04 від 17.10.2017р. було вручено представнику ТОВ «Ашрам» Поліщуку А.В. - 17.10.2017р. (а.с.65-67).
Дана перевірка проводилась в період з 17.10.2017р. по 23.10.2017р. у приміщенні Бізнес-Центру «ТОКІО», що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Водопровідна,1-А, яка належить ТОВ «Ашрам».
Крім того, з метою витребування документів на адресу товариства позивача були складені та направлені письмові запити (а.с.71,73) щодо надання:
- дозволу на право користування пільгами з оподаткування на 2015-2017 роки у порядку статті 14-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875;
- документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ашрам», що підтверджують здійснення виробничого процесу на об'єктах нерухомості, що належить ТОВ «Ашрам» та розташовані у с.Бузинове, с.Баланини, с.Тарасівці та с.Благоєві Іванівського району Одеської області та м. Одесі.
Однак, зазначені письмові запити представник позивача Поліщук А.В. отримати відмовився, про що було складено акти №003758/15-32-14-04/34872748 від 20.10.2017р. та №003764/15-32-14-04/34872748 від 20.10.2017р. (а.с.72,74), після чого ці запити були направлені на адресу підприємства поштою.
Таким чином, перевірка була проведена на підставі інформації наявних бази даних та х врахуванням інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 18.05.2017р.
За результатами вказаної перевірки складено акт №000637/15-32-14-02/34872748, в якому було зафіксовано порушення підприємством вимог діючого законодавства, саме:
1) пп.266.2.1 п.266.2, пп.266.3.3 п.266.3, пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України, в результаті чого було занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 982 768,34 грн., у тому числі у 2015 році на 187 859,89 грн., у 2016 році на 424 741,17 грн., за 3 квартал 2017 року на 370 167,28 грн.
2) пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 ПК України в частині не надання до контролюючого органу (ДПІ у Приморському районі в Одеській області, Лиманська ОДПІ (Іванівське відділення) ГУ ДФС в Одеській області) податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітні періоди 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік.
Але в подальшому, за результатами вказаної перевірки податкові повідомлення-рішення про застосування яких-небудь штрафних (фінансових) санкцій на адресу підприємства позивача не приймалося та не направлялося.
Не погоджуючись з такими діями податкового органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи справу по суті та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеності вимог та, відповідно, з правомірності дій відповідача.
Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
А згідно із ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.
Як слідує з положень п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, з 01.01.2011 р. він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Як слідує зі змісту положень ст.61 ПК України, податковий контроль» - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до приписів п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім НБУ) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Положеннями ж п.75.1 ст.75 ПК України, в свою чергу, передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Зокрема, згідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
В свою чергу стаття 78 ПК України визначає обставини, за наявності яких здійснюється позапланова перевірка.
Так, у відповідності до вимог п.78.1.2 ст.78 ПК України, однією з підстав для проведення позапланової перевірки є те, що платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію.
Згідно із п.73.3 ст.73 ПКУ, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Платники ж податків та інші суб'єкти інформаційних відносин, в свою чергу, зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).
Так, як встановлено з матеріалів справи та вже зазначалося вище, на підставі приписів пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, пп.73.3 ст.73 ПК України, уповноваженою особою ГУ ДФС України в Одеській області на адресу підприємства позивача було направлено запит №2666/10/15-32-12-04-21 від 29.03.2017р. «Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», яким повідомлено про необхідність надання податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітні періоди 2015-2017 роки.
Вказаний запит, як свідчать матеріали справи, позивачем було отримано 07.04.2016р. (а.с.48-52).
По справі встановлено, що на зазначений вище запит директором ТОВ «Ашрам» було надано відповідь №б/н від 19.04.2017р. (вхід. №1723/10/15-32 від 21.04.2017р.), згідно якої ТОВ «Ашрам» є підприємством інвалідів, оскільки його єдиним засновником є ГО «Центр захисту інвалідів» (код ЄДРПОУ 39693465), у зв'язку з чим, відповідно до ч.3 пп.266.2.2 ст.266 ПК України, позивач має право на пільгу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Також, у своєму листі позивач звертає увагу на те, що ані Податковий кодекс України, ані Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875-XII від 21.03.1991р. не містять вимоги про отримання підприємством інвалідів дозволу на користування пільгою стосовно звільнення від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Окрім того, ТОВ «Ашрам» є промисловим підприємством, основним видом діяльності якого є друкування іншої продукції, а нежитлові приміщення, за адресою: м.Одеса, вул.Водопровідна,1-А,1-А/1,1-А/2 і 1-А/3 - є виробничими корпусами, цехами, складськими приміщеннями тощо. Таким чином, на думку позивача, відповідно до ч. «є» пп.266.2.2 ст.266 ПКУ, ТОВ «Ашрам» має право на пільгу, оскільки зазначені приміщення є такими, що використовуються для здійснення промислової діяльності (а.с.53-54).
Окрім вказаного листа, інших документів, які б беззаперечно спростовували вимогу контролюючого органу про надання податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітні періоди 2015-2017 роки позивачем надано не було.
При цьому, слід зазначити, що ТОВ «Ашрам» після отримання листа ГУ ДФС в Одеській області вих.№2666/10/15-32-12-04-21 від 29.03.2017р., надало 27.04.2017р. уточнюючі податкові декларації з єдиного податку за 2016 - 1 квартал 2017 року, в яких змінило код виду діяльності - _68.10 (купівля та продаж власного нерухомого майна) на _18.12 (друкування іншої продукції).
Як свідчать матеріали справи, зазначений вище лист-відповідь позивача був переданий до Управління податків і зборів з юридичних осіб, яке, в свою чергу, ознайомившись з ним, склало доповідну записку №458/92/15-32-12-04 від 06.06.2017р., в якій зазначило, що станом на 02.06.2017р. дозвіл на право користування пільгами з оподаткування ТОВ «Ашрам» не надано, податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015-2017 роки не надані, в результаті чого позивачем не задеклараровано податкове зобов'язання (за оперативними розрахунками) у сумі 1 104 753,00 грн. у т.ч. за: 2015 рік - 187 564,68 грн.; за 2016 рік - 424 407,46 грн.; за 2017 рік - 492 780,80 грн.
Окрім того, у вказаній доповідній записці від 06.06.2017р. запропоновано керівництву ГУ ДФС розглянути питання щодо ініціювання проведення позапланової документальної перевірки фактів порушення норм податкового законодавства України в частині сплати ТОВ «Ашрам» у повному обсязі податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до вимог п.78.4 ст.78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному ст.42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Пунктом 78.5 ст.78 ПК України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу, п.81.1 якої, в свою чергу, передбачає, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (ПІБ фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (ПІБ фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Таким чином, виконання умов зазначених норм ПКУ надає посадовим особам державної податкової служби право розпочати проведення документальної виїзної перевірки.
Так, як встановлено судами обох інстанцій з матеріалів справи та вже зазначалося вище, керівник ГУ ДФС в Одеській області своїм наказом №2236 від 06.06.2017р. призначив документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ашрам» з питань обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітні періоди 2015-2017р.р. з 19.06.2017р. тривалістю 5 робочих днів.
19.06.2017р., на виконання вказаного наказу №2236 від 06.06.2017р., відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України, співробітниками ГУ ДФС було зроблено вихід за податковою адресою ТОВ «Ашрам» - м.Одеса, вул.Костанді,65, дднак, за зазначеною адресою не було встановлено посадових осіб товариства, у зв'язку з чим, до оперативного управління ГУ ДФС в Одеській області було надано запит на встановлення місцезнаходження ТОВ «Ашрам».
17.07.2017р. оперативним управлінням було надано перевіряючим номер телефону директора ТОВ «Ашрам» Чорного В.Л.
04.08.2017р. працівниками Управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області, враховуючи інформацію, отриману від оперативного управління, на виконання вже нового наказу №3379 від 03.08.2017р. було повторно здійснено вихід за податковою адресою позивача, але знову не було встановлено посадових осіб підприємства за цією адресою. Не відповідав і телефонний номер директора товариства. У зв'язку з вказаними обставинами до оперативного управління ГУ ДФС в Одеській області було повторно надано запит на встановлення місцезнаходження ТОВ «Ашрам».
20.09.2017р. оперативне управління надало перевіряючим номер телефону представника позивача - адвоката Поліщука А.В., який їм надав директор ТОВ «Ашрам» Чорний В.Л.
13.10.2017р. працівниками Управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області, враховуючи інформацію отриману від оперативного управління, на виконання наказу №5076 від 13.10.2017р., втретє було зроблено вихід та розпочато документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Ашрам».
При цьому, як встановлено судом, копію наказу №5076 від 13.10.2017р. на перевірку та направлення на проведення перевірки №7305/14-04 від 17.10.2017р. і №7304/14-04 від 17.10.2017р. було вручено 17.10.2017р. представнику ТОВ «Ашрам» Поліщуку А.В., який на підтвердження своїх повноважень надав перевіряючим ксерокопію довіреності від 17.10.2017р., підписану директором ТОВ «Ашрам» Чорним В.Л. та завірену печаткою ТОВ «Ашрам» (65,66-68).
Даний факт вручення представнику ТОВ «Ашрам» Поліщуку А.В. копій наказу №5076 від 13.10.2017р. на перевірку та направлень на проведення перевірки підтверджується власноручними підписами Поліщука А.В. під направленнями а перевірку №7305/14-04 від 17.10.2017р. і №7304/14-04 від 17.10.2017р. (а.с.66,67) та поясненнями допитаного в судовому засіданні 21.08.2018р. свідка ОСОБА_5 - головного державного ревізора-інспектора ДФС, який безпосередньо проводив спірну перевірку (а.с.156-159).
Представник позивача Поліщук А.В., в свою чергу, в судовому засіданні 07.11.2017р. вказані факти не визнав та пояснив, що не отримував від перевіряючих жодних документів та не надав їм копію довіреності від 17.10.2017р., оскільки директор ТОВ «Ашрам» цю довіреність йому не видавав, так як в той день, т.б. 17.10.2017р. ще перебував за кордоном (в Молдові).
Разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи та наявних у справі доказів, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, критично розцінює вищезазначені доводи представника позивача, вважає їх надуманими, недоведеними та до уваги їх не приймає.
Таким чином, з огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обгрунтованого висновку про правомірність дій ГУ ДФС в Одеській області, пов'язаних з проведенням документальної позапланової перевірки ТОВ «Ашрам», яка, в свою чергу, проводилася на підставі наказу керівника №5076 від 13.10.2017р., який позивачем у будь-який спосіб не оскаржений, та у відповідності до вимог пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України, т.б. на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, як це визначено ч.2 ст.19 Конституції України.
Крім того, при прийнятті остаточного рішення по даній справі, апеляційний суд також вважає за необхідне прийняти до уваги та зазначити ще й про наступне.
Згідно положень п.8 ч.2 ст.2 КАС України, суд у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкті владних повноважень перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав свобод та інтересів особи і цілями на досягнення яких спрямоване це рішення.
Так, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач і ТОВ «Ашрам» фактично оскаржує дії відповідача - ГУ ДФС в Одеській області щодо проведення документальної позапланової перевірки з питань повноти обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітні періоди 2015-2017р.р., відповідно до наказу №5076 від 13.10.2017р.
Проте, як вже зазначалося вище, наказ керівника ГУ ДФС в Одеській області №5076 від 13.10.2017р. на проведення спірної перевірки позивачем у будь-який спосіб не оскаржений, тобто останній фактично реалізований (вичерпав свою дію виконанням).
Крім того, як вже вказувалося вище, за результатами спірної перевірки уповноваженими особами відповідача було акт від 30.10.2017р., на підставі якого, в свою чергу, до цього часу податковим органом не було прийнято на адресу позивача жодних податкових повідомлень-рішень, т.б. ніякі негативні наслідки від цієї перевірки для підприємства позивача фактично не наступили і, як свідчить лист представника відповідача від 24.1.2018р. (вх.№979), - не настануть і в подальшому, оскільки ГУ ДФС в Одеській області вже прийнято нове рішення про проведення повторної (додаткової) перевірки.
Так, «Акт перевірки» - це службовий документ, який підтверджує лише факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Колегія суддів зазначає, що у спірному акті перевірки від 30.10.2017р. лише зафіксовано факт проведення певної перевірки, відповідні результати та висновки посадових осіб податкового органу про наявність чи відсутність порушень податкового законодавства.
Таким чином, всі дії податкового органу по проведенню даної перевірки та складанню акту перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Висновки ж, викладені в цьому акті перевірки є лише суб'єктивною думкою перевіряючих та жодним чином не впливають безпосередньо на права та обов'язки платника податків (т.б. позивача).
Отже, з вищенаведеного вбачається, що акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому може використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові певних грошових зобов'язань (яке, в свою чергу, може бути оскаржене). Висновки ж посадових осіб контролюючого органу, викладені в акті перевірки, як вже зазначалося вище, є лише позицією цих осіб щодо кваліфікації дій платника податків, однак вони самі по собі не впливають на стан суб'єктивних прав платника та не створюють для нього будь-яких додаткових обов'язків.
Таким чином, акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами таких перевірок тощо, на думку судової колегії, взагалі не можуть оспорюватися в адміністративному суді, оскільки ці акти та дії не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не мають обов'язкового характеру та безпосередньо не впливають на права і обов'язки позивача.
Також, одночасно слід зазначити й про те, що відповідно до вимог ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
А у відповідності до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашрам» - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 06.12.208р.
Головуючий у справі
суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: А.В. Бойко
О.А. Шевчук