04 грудня 2018 р. м. ХерсонСправа № 540/2296/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ковбій О.В. ,
при секретарі: Васильєвій В.В.,
за участі:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача про постановлення судом окремої ухвали в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" до Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 508070/2018/000097/2 від 24.10.2018 р.,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської митниці ДФС № UA 508070/2018/000097/2 від 24.10.2018 р. про коригування митної вартості товарів .
Ухвалою суду від 13.11.2018 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 04.12.2018 року.
В судове засідання на вказану дату представники сторін з'явились.
Представником позивача заявлено клопотання про постановлення судом окремої ухвали. Заявлене клопотання представник позивача обґрунтував тим, що Митницею ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі протягом 2017-2018 років неодноразово виносяться рішення з коригування митної вартості товарів позивача з аналогічних підстав. Кожне з цих рішень було оскаржено підприємством в судовому порядку та в кожному з них суди першої та апеляційної інстанції їх скасовували. Окрім зазначеного, позивач вказує, що зазначена судова практика підтримана Верховним Судом у справах №821/1617/17, 821/410/18, 821/188/18.
Серед підстав для прийняття оскаржених рішень відповідач, зокрема, зазначає: «умовами контракту передбачено поставку на умовах CIF, тобто це означає, що продавець здійснив поставку товару на борт судна або забезпечив надання товару, що вже поставлений таким чином і зобов'язаний укласти договір перевезення та оплатити його та за власний рахунок застрахувати вантаж. Відповідно до п.4.2. контракту не вказано що витрати на транспортування та страхування включені до вартості товару».
Судом касаційної інстанції з цієї підстави зроблено правовий висновок, який на думку позивача, може бути справедливо застосований до 25 справ, у яких ним було оскаржено рішення відповідача: «Відповідно до частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5) та витрати па страхування цих товарів (пункт 7). Враховуючи викладене, з огляду на визначені зовнішньоекономічним контрактом від 15.07.2017 № CH-UA-17/07/15 умови поставки, всі витрати із завантаження, пакування, транспортування та страхування товару вже є включеними продавцем у фактурну вартість товару, а тому додаткові витрати на страхування та транспортування товару до порту, згідно з вимогами частини десятої статті 58 МК України, Товариство не понесло. За таких обставин, вимоги Митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірними, а коригування митної вартості, заявленої Товариством, на цій підставі необґрунтованою».
Тобто Верховним судом чітко визначено вказану обставину для коригування митної вартості - необгрунтованою.
Незважаючи на висновки Верховного суду, відповідач продовжує приймати рішення про коригування митної вартості товарів з наведених вище підстав.
Зазначене завдає збитків не тільки підприємству, але й державі. А тому, на думку позивача, є підставою для постановлення окремої ухвали.
Вирішуючи клопотання представника позивача суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2ст.249 КАСУкраїни, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Із системного аналізу даної норми права вбачається, що суд, виявивши під час розгляду конкретної справи порушення закону, має право постановити окрему ухвалу та направити її відповідному суб'єкту владних повноважень з метою припинення порушення закону шляхом вжиття останнім заходів щодо усунення причин та умов, які сприяли такому порушенню.
Суд зазначає, що вказана норма закону дає можливість суду відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли, для встановлення винних осіб та притягнення їх до юридичної відповідальності. Окрема ухвала є реакцією на ті порушення, що не усуваються судовим рішенням.
Натомість, в даній справі, в разі визнання вимог позивача обґрунтованими, його порушені права будуть повністю поновлені судовим рішенням у справі. Отже, додаткових видів захисту, на думку суду, позивач не потребує.
Також, суд звертає увагу позивача на те, що винесення окремої ухвали є правом суду, а не його обов'язком, право сторони ініціювати постановлення судом окремої ухвали КАС України не передбачено.
З огляду на викладене, суд вважає, що клопотання позивача про постановлення окремої ухвали в порядкуст.249 КАС Українине підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 243, 248 , 249 КАС України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" про постановлення окремої ухвали суду - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 06.12.2018 року.
Суддя Ковбій О.В.