Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
07.12.2018 р. справа №520/9398/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом
ОСОБА_1
до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова, Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про1) визнання протиправним та скасування рішення Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, за період з 01.07.2017 року по 15.05.2018; 2) зобов'язання Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Харкові, нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, за період з 16.05.2018року по 30.07.2018 року негайно після проголошення судового рішення; 3) зобов'язання Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, за період з 01.07.2017 року по 15.05.2018 року негайно після проголошення судового рішення, -
встановив:
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що громадянин має право на одержання виплат за раніше призначеною пенсією, але внаслідок вчинення райУПФУ протиправного діяння коштів за пенсією з 01.07. 2017 р. не одержує.
Відповідач, Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова, проти позову заперечував.
Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що рішення про припинення виплат за пенсією обумовлено об'єктивними чинниками, а саме: відсутністю необхідних доказів постійного проживання пенсіонера на території України, де безперешкодно функціонують органи державної влади України. Крім того, зазначив, що станом на час розгляду даної справи за період з 01.04.2017р. по 31.07.2018р. ОСОБА_1 проведено нарахування пенсії на загальну суму 22.927,00 грн., однак буде виплачено в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016р. №365.
Відповідач, Волноваське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, правом надати відзив на позов не скористався.
Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
За матеріалами справи судом установлено, що позивач є громадянином України, має правовий статус внутрішньо переміщеної особи, як пенсіонер знаходився на обліку в Волноваському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, а з 22.06.2018р. - перебуває на обліку в Індустріальному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м.Харкова.
З наданого відповідачем витягу "ІКІС ПФУ "Підсистеми призначення та виплати пенсії" вбачається, що позивачу нараховано за період з 01.04.2017р. по 31.07.2018р., однак виплата не проведена.
При цьому, даних про припинення нарахувань за пенсією або скасування рішення про призначення пенсії (чи втрати юридичної дії цього рішення у будь-який інший спосіб) матеріали справи не містять.
Перевіряючи відповідність закону оскаржених діянь владного суб'єкта, суд зазначає, що правовідносини з приводу соціального захисту громадян шляхом пенсійного забезпечення унормовані, насамперед, приписами ст.46 Конституції України, ст.25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України “Про пенсійне забезпечення”, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, випадки, коли відбувається припинення виплат за пенсією, викладені у ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де передбачено, що підставою для припинення виплат є рішення суду або рішення тероргану ПФУ, а приводом для прийняття такого рішення: призначення пенсії за недостовірними документами; подія смерті особи; подія неотримання пенсії протягом 6 місяців підряд; інші випадки згідно з законом.
Водночас із цим, суд зауважує, що іншого закону з приводу визначення таких приводів не існує.
Правовий висновок відносно застосування ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" міститься у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 р. по справі №805/402/18 (провадження Пз/9901/20/18) і полягає у тому, що за відсутності визначених законом підстав виплати за пенсією не можуть бути припинені.
У ході розгляду спору судом достеменно встановлено, що у спірних правовідносинах відсутні і приводи, і підстави для припинення виплати пенсії, визначені ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вирішуючи спір, суд наголошує, що норми підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов КМУ, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів закону України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України України в частині своєчасного та повного проведення платежів за призначеною пенсією.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 382 КАС України судом не виявлено.
Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Зобов'язати Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова (м.Харків, пр.Московський, 198/3, 61082, код ЄДРПОУ - 4124802) з 01.07.2017р. по 31.07.2018р. виплатити пенсію ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1, місцезнаходження - АДРЕСА_1, 61172; дата
народження - 29.10.1981р.) і допустити негайне виконання у межах платежу за один місяць.
У решті вимог позов - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
Суддя Старосєльцева О.В.