07 грудня 2018 р.
м. Херсон
Справа № 540/2433/18
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Морська Г.М., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом Приватного підприємства "Будівельна фірма Херсон-сервісбуд" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
Приватне підприємство "Будівельна фірма Херсон-сервісбуд" (далі-позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі-відповідач), третя особа - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11.10.2018 р. № 60-Л про анулювання ліцензії №2013024691, а також зобов'язати останнього відновити дію ліцензії №2013024691 з внесенням даних до реєстру виданих ліцензій.
У зв'язку з подання до суду позовної заяви, яка не відповідача вимогам процесуального законодавства ухвалою від 30.1.2018р. вказаний позов було залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків позову, а саме: для надання оригіналу або завіреної належним чином копії довіреності, що підтверджує повноваження представника, а також для надання оформленої належним чином позовної заяви із зазначенням представника позивача та його реквізитів, визначених п.2 ч.5 ст.160 КАС України.
06 грудня 2018р. представником позивача надана до суду заява про усунення недоліків, до якої наданий оригінал довіреності. Дослідивши зазначену заяву слід звернути увагу на наступне.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
В даному випадку регулювання з боку держави полягає у встановлені вимог до форми звернення до суду, що не дотримано позивачем.
Зокрема, вимоги до оформлення позовної заяви викладені у ст.ст.160,161 КАС України.
Так, ч.2 ст.160 КАС України зазначено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Натомість, позивачем не оформлено позовну заяву відповідно до вимог зазначеної норми процесуального законодавства та вимог ухвали від 30.11.2018р., а саме: не зазначені ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (відповідача та третьої особи); реєстраційний номер облікової картки платника податків (представника позивача) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
При цьому, слід звернути увагу, що в ухвалі від 30.11.2018р. чітко зазначені спосіб та строки усунення недоліків.
З наведеного вище вбачається, що недоліки позову не усунуті, ухвала не виконана, що є підставою для повернення позовної заяви і додані до неї документи.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України)..
Керуючись ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву Приватного підприємства "Будівельна фірма Херсон-сервісбуд" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу разом з доданими документами повернути позивачу.
Повернути позивачу сплачений судовий збір в сумі 1762,00 грн. згідно квитанції №ПН746680 від 27.11.2018р.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя Морська Г.М.