30 листопада 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1842/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "НАСА" до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508070/2018/000082/2 від 29.08.2018 року,
встановив:
Приватне підприємство "НАСА" звернулось до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 29.08.2018 № UA508070/2018/000082/2.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 15.12.2016 року між ПП “НАСА” та LINYI TAILAI PLASTIC CO LTD був укладений контракт № CH-UA-15/12/16. На умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів продавець здійснив поставку відповідного товару. Під час декларування товарів, позивач заявив митну вартість, яку визначив самостійно за основним методом. На підтвердження митної вартості надано пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України. 29.08.2018 р. відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості за резервним методом, на підставі якого ПП "НАСА" додатково надмірно сплатило за товар № 1 суму ПДВ в розмірі 129758,32 грн. та суму ввізного мита в розмірі 30894,84 грн. Позивач вважає, оскаржуване рішення протиправним.
Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що декларантом до митного органу було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товару відповідно договору від 15.12.2016 року № CH-UA-15/12/16, укладеного між ПП "НАСА" та компанією LINYI TAILAI PLASTIC CO LTD. За результатами перевірки правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України було визнано, що надані позивачем документи містили розбіжності та невідповідності. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Однак, надані документи для підтвердження рівня митної вартості товару (первинні та додатково надані), не дали можливості остаточно упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару, у зв'язку з чим було застосовано наявну у Митниці інформацію щодо аналогічного (подібного) товару, митне оформлення яких вже здійснювалось. З урахуванням вищезазначеного відповідач зазначає, що оскаржуване рішення є таким, що прийняте обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні.
Ухвалою суду від 01.10.2018 р. відкрито спрощене провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 15 грудня 2016 року ПП "НАСА" уклало контракт № CH-UA-15/12/16 з компанією LINYI TAILAI PLASTIC CO., LTD (Китай), відповідно до якого продавець зобов'язується на умовах CIF-Одеса/CIF Чорноморськ/CIF Південний (Україна) продати, а покупець оплатити та прийняти "Товар" - будівельні матеріали, в номенклатурі, кількості і ціні згідно супровідних документів.
Відповідно до умов вказаного контракту та специфікації № 20 від 12.07.2018 року позивач отримав "Плівку з полімерів вінілхлориду вторинної сировини, не поєднаною з іншими матеріалами, з вмістом пластифікаторів не менше 6%, завтовшки не більше одного мм, несамоклейна, непориста", загальною кількістю 351 рулонів на загальну суму 45157,14 дол. США.
Для здійснення митного оформлення товару поставленого за вказаним контрактом позивачем через представника ФОП ОСОБА_1, до сектору митного оформлення митного поста "Херсон - центральний " Херсонської митниці ДФС 29.08.2018 р. було подано митну декларацію № UA508070/2018/001198, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту 1266712,73 грн (45157,14 доларів США).
Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт), доповнення до зовнішньоекономічного контракту, пакувальний лист, рахунок-фактура, коносамент, автотранспортна накладна, декларація про походження товару, договір про надання послуг митного брокера.
При здійсненні перевірки вказаної митної декларації за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) виявлено ризики, а саме, сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов'язкових митних процедур.
Так, за результатами перевірки змісту контракту № CH-UA-15/12/16 від 15.12.2016 року відповідачем встановлено, що згідно пункту 6.2 цього контракту виробником товару виступає LINYI TAILAI PLASTIC CO., LTD (Китай). Згідно інформації наявної в додатково поданому разом з митною декларацією листі від 28.08.2018 року, виробником товару № 1 є DOOSUNG KOREA CO.,LTD (Корея). На підставі вказаної інформації митним органом зроблений висновок що заявлений у МД товар не є предметом цього контракту.
З огляду на вказане та те, що надана при попередніх митних оформленнях ідентичного товару "Плівка ПВХ" за цим самим контрактом калькуляція виробника, відповідачем зроблено висновок, що документи надані ПП "НАСА" для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості.
Відповідачем на підставі ч. 3 ст. 53 МК України було запропоновано ПП "НАСА" надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: митну декларацію країни експорту; митну декларацію про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; додаткові угоди до зовнішньоекономічного контракту.
У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково були надані прайс-лист та бізнес пропозиція LINYI TAILAI PLASTIC CO., LTD.
29.08.2018 р. відповідачем прийнято рішення № UA508070/2018/000082/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якого відкоригована митна вартість товару - 1 на рівні 1,48 дол. США на суму 66095,32 дол. США яка є предметом оскарження у даній справі.
Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд вказує про наступне.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують Митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, Митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Так, однією з підстав для здійснення відповідачем спірного коригування митної вартості стало встановлення відповідачем тієї обставини, що в поданих декларантом документах містяться розбіжності, а саме: в поданому до митного оформлення контракті № CH-UA-15/12/16 від 15.12.2016 року згідно пункту п. 6.2 цього контракту виробником товару виступає LINYI TAILAI PLASTIC CO., LTD (Китай), а виробником товару № 1 є DOOSUNG KOREA CO.,LTD (Корея), у зв'язку із чим митним органом зроблений висновок про те, що заявлений у МД товар не є предметом цього контракту та вартість товару на умовах CIF ODESSA є нижчою ніж прямі витрати на виробництво товару в Азії.
Надаючи оцінку вказаному доводу відповідача, суд зазначає, що дійсно за умовами зовнішньоекономічного контракту продавцем товару є LINYI TAILAI PLASTIC CO., LTD (Китай), однак в матеріалах справи наявний лист вказаної компанії, зі змісту якого виходить, що у зв'язку із проблемами на виробництві задля виконання умов контракту, частина товару була закуплена у компанії DOOSUNG KOREA CO.,LTD (Корея), проте, на характеристики товару та на його ціну це ніяким чином не вплинуло.
Фактично продавець на виконання умов контракту укладеного з позивачем, вчинив дії по закупці частини ідентичного товару у іншого виробника не змінюючи при цьому умов поставки та ціни товару для ПП "НАСА" незалежно від ціни закупки, тобто взявши всі ризики чи можливі фінасові втрати на себе. Таким чином, саме контракт з LINYI TAILAI PLASTIC CO., LTD (Китай) та визначена ним ціна є складовою митної вартості товару.
Відповідач не надав суду жодних доказів того, що ПП "НАСА" сплатила більшу суму а ніж ту, яка передбачена супроводжувальними документами до зовнішньоекономічного контракту за товар виробником якого є інша компанія, за таких обставин, коригування митної вартості, заявленої Підприємством, на цій підставі є необґрунтованим.
Вимоги Митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірними, а коригування митної вартості, заявленої Товариством, на цій підставі - необґрунтованим.
Зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення видно, що "за результатами проведеної консультації, митну вартість товару № 1 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 21.05.2018 № UA 504180/2018/001913, а саме: 1,48 дол. США/кг числове значення митної вартості товару становить: 44659 кг х 1,48 = 66095,3200 дол. США. Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.
Проте, суд вказує, що вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.
Крім того, суд зазначає, що в силу частини другої статті 55 МК України та наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року “Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору” - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2018 р. у справі № 808/9123/15.
Позиція митного органу щодо непідтвердження цінової складової митної вартості у цій справі не доведена, у зв'язку із чим, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA508070/2018/000082/2 від 29.08.2018 р. підлягає скасуванню.
Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2409,80 грн підлягають стягненню з Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відповідно до положень статті 139 КАС України.
Керуючись ст. 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі № UA508070/2018/000082/2 від 29.08.2018 року про коригування митної вартості товарів.
Стягнути з Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (ЄДРПОУ 39624611. м. Херсон, вул. Гололя, 13) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "НАСА" (ЄДРПОУ 31653467 м. Херсон, вул. 200-річчя Херсону, 28) судові витрати в сумі 2409,80 грн. (дві тисячі чотириста дев'ять грн вісімдесят коп.).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.
кат. 5.2.2