ЄУН 229/4810/18
Номер провадження 2/229/1291/2018
(заочне)
29 листопада 2018 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Петрова Є.В.,
при секретарі Цукаревій К.А. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Верхньоторецької селищної ради Ясинуватського району Донецької області про поновлення строку на прийняття спадщини,
позивач звернувся до суду з позовом до Верхньоторецької селищної ради Ясинуватського району Донецької області, в якому просить визнати причину пропуску строку для прийняття ним спадщини поважною та визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті його матері ОСОБА_2.
В обґрунтування позову зазначив, що 28 серпня 2017 року померла його мати ОСОБА_2.
Після смерті ОСОБА_2 залишилось майно у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Верхньоторецької селищної ради Ясинуватського району Донецької області.
Нотаріусом йому було відмовлено у вікритті спадщини, в зв'язку із тим, що ним пропущений встановлений шестимісячний термін на подання заяви на прийняття спадщини.
Причиною пропуску строку для прийняття спадщини позивач зазначив наступне. Його мати померла на території Російської Федерації, куди поїхала навідати родичів. Враховуючи той факт, що місцем його мешкання є селище, яке знаходиться безпореседньо на лінії розмежування, де проходять бойові дії, виїхати з цієї території дуже складно та існує велика загроза здоров'ю і життю. Спадщину після смерті його матері ніхто не прийняв, оскільки він є єдиним спадкоємцем.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просить вирішити справу за його відсутності, підтримує позов, просить його задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та час слухання справи повідомлені належним чином - судовою повісткою, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача в поштовому повідомленні про отримання судової повістки. Заяву про розгляд справи за відсутності представника ради не надали, причини неявки суду не повідомили, відзиву із запереченнями на позов від них до суду не надходило.
При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України при винесенні заочного рішення, суд вирішує справу на підставі наявних в ній даних та доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є сином ОСОБА_4, про що свідчать: свідоцтво про народження позивача серії ІІ-КР № 364379, актовий запис №645 від 07 травня 1958 року, зроблений міським ЗАГС м.Актюбинська КАЗ РСР; рішення Ясинуватського міськрайонного суду №2-326/2003 від 05 червня 2003 року, яким встановлено факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за заявою поданою до суду ОСОБА_1, оскільки в документах існують розбіжності в написанні прізвищ (а.с.4,5).
28 серпня 2017 року померла ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ДЛ № 723673, про що у відділі ЗАГС Марьовського району комітету ЗАГС та ОЗДМС Новгородської області 01 вересня 2017 року складено відповідний актовий запис № 71 (а.с.7).
Після смерті ОСОБА_2 залишилось майно у вигляді земельної ділянки площею 5,42 га, кадастровий номер 1425555200050001057, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Верхньоторецької селищної ради Ясинуватського району Донецької області. Вищевказана земельна ділянка належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі Державного акту серії ДН №179465 від 18 липня 2005 року, який виданий на її ім'я за розпорядженням Ясинуватської райдержадміністрації від 25.06.2005 р. №200, та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за №01.05.170.00557 (а.с.6).
Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно з ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Отже, спадкоємцем І-ї черги за законом, після смерті ОСОБА_2 є її син ОСОБА_3
Суд встановив, що єдиним спадкоємцем, хто міг прийняти спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 є її син ОСОБА_3
Судом встановлено, що ОСОБА_3 на момент смерті його матері разом із нею не проживав, зареєстровані вони за різними адресами /а.с. 2,3,8/.
Згідно інформації, яка надана Дружківською державною нотаріальною конторою від 08.11.2018 року, в Єдиному реєстрі спадкових справ, інформація щодо наявності відкритої спадкової справи після смерті ОСОБА_4, померлої 28 серпня 2017 року відсутня, тобто спадкова справа не заводилась та свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с. 24-25).
Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
ОСОБА_3 не реалізував свого права на спадщину, як спадкоємець за законом, не прийняв спадщину у вигляді земельної ділянки після смерті його матері ОСОБА_2
Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Таким чином, позивач є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 і відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець для прийняття спадщини в строк передбачений ст. 1270 ЦК України, мав подати в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини. Позивач вказаних дій у встановлений законодавством строк не виконав.
03 жовтня 2018 року постановою державного нотаріуса Торецької державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_5 позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії оскільки він не подав заяву про прийняття спадщини у встановлений законодавством шестимісячний строк (а.с.8).
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутись до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З матеріалів справи вбачається, що у встановлений законом шестимісячний строк ОСОБА_3 заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 не подав.
В позові ОСОБА_3 посилається на наступні обставини, підтверджені матеріалами справи. Його мати померла в Російській Федерації, перебуваючи у родичів. Позивач мешкає в с.Верхньоторецьке Ясинуватського району Донецької області, яке розташоване на лінії розмежування, де проходять бойові дії. Тобто він був позбавлений можливості вільно та без загрози його здоров'ю і життю виїхати ані за межі країни для отримання свідоцтва про смерть його матері, ані до м.Торецьк для подання заяви до нотаріальної контори на прийняття спадщини.
Проведення антитерористичної операції з квітня 2014 року на території Донецької і Луганської області є загальновідомим фактом, а тому зазначена обставина, на підставі положень частини 3 ст. 82 ЦПК України, не потребує доказування.
Виходячи з наведеного вище, з урахуванням того, що мати позивача померла за межами країни та його місце помешкання є територією проведення бойових дій, позивач мав суттєві перешкоди, та не мав змоги вчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини, суд вважає за можливе визнати поважною причину пропуску позивачем строку для прийняття спадщини.
Враховуючи вищевикладене, на підставі досліджених обставин справи, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати додатковий строк для прийняття спадщини у три місяці, які відраховувати з дня набранням рішенням законної сили.
Керуючись ст.ст. 10-13, 76-80, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд
позовні вимоги ОСОБА_1 до Верхньоторецької селищної ради Ясинуватського району Донецької області про поновлення строку на прийняття спадщини задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, яка померла 28 серпня 2017 року, у три місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд протягом тридяти днів після проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. проголошення рішення.
В разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено і підписано 07 грудня 2018 року.
Суддя: Є. В. Петров