Справа № 815/1112/18
07 грудня 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (65069, АДРЕСА_1) до Управління міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці (65007, м. Одеса, вул. Середньофонтанська,14) про зобов'язання задовольнити у повному обсязі вимоги позивача про звільнення з органів внутрішніх справ за п.64 “г” (через скорочення штатів) з 16.03.2018 р.,-
ОСОБА_2 спору:
До Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до Управління міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці в якому просив:
1. Зобов'язати УМВС України на Одеській залізниці задовольнити у повному обсязі вимоги позивача, викладені у заяві від 12.03.2018, адресованій УМВС України на Одеській залізниці а саме:
«Звільнити ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за п.64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 16.03.2018 р. або будь-якої іншої дати, яка минула».
ІІ. Аргументи сторін.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.
Наказом Управління МВС України на Одеській залізниці від 06.11.2015 р. №139 о/с позивач звільнений за п.64 «з» (у зв'язку із переходом у встановленому порядку на службу в інші міністерства…) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
17.02.2016 р. наказом Управління МВС України на Одеській залізниці від 17.02.2016 р. №1 о/с позивач звільнений за п.64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Одеський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 14.12.2016р. у справі №815/998/16 скасував зазначений вище наказ від 17.02.2016р. з підстав, що позивача було протиправно звільнено датою, що минула - 06.11.2015р. ОСОБА_3 судове рішення набрало законної сили.
Таким чином, на даний час залишається чинним наказ відповідача від 06.11.2015 р. №139 о/с, відповідно до якого позивач звільнений у зв'язку із переходом у встановленому порядку на службу в інші міністерства. Однак даний наказ на сьогодні так і не виконаний - переведення позивача не відбулося.
У зв'язку з бездіяльністю відповідача 12.03.2018 р. позивач черговий раз звернувся до відповідача із заявою про його скорочення за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 16.03.2018 р. або будь-якої іншої дати, яка не минула.Проте відповідач не здійснив жодних дій, що призвело до того, що позивач перебуває у невизначному становищі.
Позивач у судове засідання не з'явився про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно.
06.11.2018 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі (а.с.222-223).
07.11.2018 р. ухвалою занесеною до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та продовжено розгляд справи по суті у порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не з'явився про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно.
В матеріалах справи наявний відзив на адміністративний позов, який надійшов 16.04.2018 р. від представника позивача в якому він просив у задоволенні позову відмовити (а.с.58-64).
В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив наступне.
Наказ №139 о/с від 06.11.2015 р. (підстава звільнення, яка вказана в трудовій книжці) не скасований, не відмінений в законодавчо установленому порядку та не оскаржується позивачем.
Чітко встановлено процедуру звільнення співробітників, які проходили службу в органах внутрішніх справ та завчасне попередження їх про наступне звільнення через скорочення штатів у разі, якщо вони не будуть прийняті на службу до поліції впродовж трьох місяців з моменту опублікування Закону. Вирішальним є саме факт припинення такого специфічного виду службу, як служба в органах внутрішніх справ. Тобто з 07.11.2016 р. в Україні не існує міліції і відповідно, будь-які трудові відносини в даній структурі є неможливими, враховуючи те, що 02.07.2015 р. Верховною Радою України було прийнято ОСОБА_3 України «Про Національну поліцію».
Представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 не було прийнято на службу до жодного підрозділу Національної поліції ні станом на 06.11.2015 р., ні станом на квітень 2018 р.
Згідно з ч. 9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази, якими вони обґрунтовуються, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
ІІІ. Обставини, встановлені судом.
Наказом Управління МВС України на Одеській залізниці №139 о/с від 06.11.2015 року позивач звільнений зі служби в органах внутрішніх справ України за п.64 “з” (у зв'язку із переходом у встановленому порядку на службу в інші міністерства...) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Наказом Управління МВС України на Одеській залізниці №1 о/с від 17.02.2016 року позивача звільнено з органів внутрішніх справ за п.64 “г” (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 06.11.2015.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2016 року у справі №815/998/16, що набрала законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Суд визнав незаконним та скасував наказ УМВС України на Одеській залізниці від 17.02.2016 року № 1 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 за п. 64 “г” (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 06.11.2015 року.
На даний час залишається чинним наказ Управління МВС України на Одеській залізниці №139 о/с від 06.11.2015 року , яким позивач звільнений зі служби в органах внутрішніх справ України за п.64 “з” (у зв'язку із переходом у встановленому порядку на службу в інші міністерства...) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ. Виконання даного наказу на сьогоднішній день не відбулося, переведення позивача не відбулося.
12.03.2018 р. позивач подав заяву до Управління МВС України на Одеській залізниці про звільнення його з органів внутрішніх справ за п.64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 16.03.2016 р. або будь-якої іншої дати, яка не минула. Однак за вказаною заявою відповідач рішення не прийняв.
Вирішуючи питання щодо правомірності вимог позивача суд виходить з наступного.
IV Джерела права та висновки суду.
Згідно з ст. 16 Закону України «Про міліцію» особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентується Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 р. №114.
02 липня 2015 року прийнятий ОСОБА_3 України “Про Національну поліцію” № 580-VIII, який набрав чинності 07.11.2015 року. З прийняттям Закону України “Про Національну поліцію” з 07.11.2015 року втратив чинність ОСОБА_3 України “Про міліцію”.
Згідно з п.1 Розділу ХІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону, він набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування. ОСОБА_3 було опубліковано у офіційному друкованому виданні Голос України від 06.08.2015 р. - №141-142.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про Національну поліцію”, національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з п.7 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 року № 580-VIII, Кабінету Міністрів України в місячний строк передбачено забезпечити створення центрального органу виконавчої влади поліції України та його територіальних органів (зазначена норма чинна з 07.08.2015 року).
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 “Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ” (чинна з 24.09.2015 року) постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України, та утворити територіальні органи Національної поліції.
Положеннями пунктів 8 - 10 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Національну поліцію” передбачено, що з дня опублікування цього Закону (опубліковано 06.08.2015 року) всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів (п.8). Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції (п.9). Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (п.10).
Отже, Законом України “Про Національну поліцію” передбачено право осіб, які проходили службу в органах внутрішніх справ (міліції) і відповідають вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, за їх бажанням (згодою) можуть бути прийнятими на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, тобто до 06.11.2015 року включно. У разі не прийняття на службу до поліції через невідповідність вимогам до поліцейських, або ж відмови від проходження служби в поліції, працівника міліції звільняють зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів, тобто, на підставі пункту 64 “г” Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
З приписів п. 9 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Національну поліцію” вбачається, що передумовою видання наказу про призначення особи на посаду в поліцію є отримання від цієї особи згоди.
Отже з сукупного аналізу вказаних норм права суд робить висновок, що у разі відмови від проходження служби в поліції відповідач зобов'язаний звільнити працівника міліції зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
Повертаючись до фактичних обставин справи, суд зазначає, що на час розгляду справи є чинним наказ №139 о/с від 06.11.2015р., відповідно до якого позивач був звільнений у зв'язку з переходом у встановленому порядку на службу в інші міністерства. Однак на даний час відповідач не вжив вичерпні заходи щодо працевлаштування позивача.
Подаючи заяву від 12.03.2018р. про звільнення через скорочення штатів, позивач фактично виявив свою відмову від подальшого проходження служби в органах поліції. Проте, відповідач не вчинив відповідних дій, встановлених законом .
Таким чином, склалася ситуація, коли рішення про подальше проходження служби позивачем роботодавець не прийнято, посаду, яку займав позивач в УМВС скорочено, наказ про скорочення позивача від 17.02.2016р. скасований рішенням суду через те, що він передбачав звільнення позивача датою, що вже минула, новий наказ про звільнення відсутній. Відповідно позивач перебуває в умовах невизначеності, що є порушенням його трудових прав.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що на час розгляду справи відповідач не надав доказів щодо прийняття позивача на службу в поліцію чи звільнення позивача з ОВС через скорочення штатів.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_1 належить до задоволення.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст2, 244-246 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Зобов'язати УМВС України на Одеській залізниці задовольнити у повному обсязі вимоги позивача, викладені у заяві від 12.03.2018, адресованій УМВС України на Одеській залізниці а саме:
«Звільнити ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за п.64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 16.03.2018 р. або будь-якої іншої дати, яка минула».
3. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення»КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
4. ОСОБА_4, адреса: 65069 АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Відповідач - Управління МВС України на Одеській залізниці, адреса: 65007, м. Одеса, вул. Середньофонтанська,14 ,код ЄДРПОУ 08603376.
Суддя: О.Я. Бойко
.