Справа № 1540/4330/18
27 листопада 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Корой С.М.,
секретаря судового засідання Чернецької О.А.,
за участю сторін:
представника позивача не прибув,
представника відповідача ОСОБА_1, (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування наказів, -
27.08.2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу.
Ухвалою від 03.09.2018 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
18.09.2018 року від представника відповідача надійшли заперечення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Суддя вказує на те, що вказані заперечення подані учасником справи з пропущенням строку визначеним ухвалою суду від 03.09.2018 року.
Разом з тим, 03.10.2018 року від ОСОБА_3 надійшла заява про залучення її в якості третьої особи по справі (вхід. № 29290/18), оскільки на її думку рішення у справі може вплинути на її права. Також, ОСОБА_3 надала до суду клопотання про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
З огляду на викладене, враховуючи заяву ОСОБА_3, зважаючи на важливе значення справи для сторін, а також необхідність встановити відповідні факти та обставини із дослідженням думки та правової позиції учасників справи щодо необхідності залучення до участі у справі ОСОБА_3, суд дійшов висновку, що дана адміністративна справа має бути розглянута за правилами загального позовного провадження.
31.10.2018 року судом вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження
Ухвалою суду від 13 листопада 2018 року у задоволені клопотання ОСОБА_3 про залучення її до участі у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу, в якості третьої особи - відмовлено, у зв'язку з не зазначенням ОСОБА_3 та не встановленням судом, яким саме чином рішення у адміністративній справі №1540/4330/18 може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки ОСОБА_3
У судовому засіданні 13.11.2018 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 27.11.2018 р.
У судове засідання 27.11.2018 року позивач не прибув, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 є власником квартири під № 5 в будинку № 13-А по вулиці Академіка Філатова в місті Одеса, право власності підтверджується договором дарування серії № 2873 від 08.09.2008 р. виданим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4
В лютому 2017 року ОСОБА_2 було проведено реконструкцію наладженого йому балкону без змін геометричних розмірів фундаментів.
На виконання вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було зареєстровано в Управлінні державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Декларацію про початок виконання будівельних робіт № ОД 082170521544 від 21.02.2017 р. «Реконструкція квартири без змін геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1» та в подальшому Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності № ОД 142170602278 від 01.03.2017 р. «Реконструкція квартири без змін геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1».
01.06.2018 р. головним спеціалістом інспекційного відділу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_5 на підставі звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства (вх. 01-10/226-ЗГ від 30.05.2018 р.) проводилась позапланова перевірка дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_2.
За результатами проведеної позапланової перевірки встановлено, що Позивачем внесено недостовірні дані в декларацію про початок виконання будівельних робіт № ОД 082170521544 від 21.02.2017 р. та в декларацію про готовність об'єкта до експлуатації № ОД І 142170602278 від 01.03,2017 р., у зв'язку з чим за результатами позапланової перевірки, на підставі акту перевірки №000681 та доповідної головного спеціаліста інспекційного відділу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_5, в.о начальником управління ОСОБА_6 було прийнято два накази про скасування зазначених декларацій, а саме: Наказ №01-13/143ДАБК від 13.06.2018 р. про скасування реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 082170521544 від 21.02.2017 р. «Реконструкція квартири без змін геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1» та Наказ №01-13/144ДАБК від 13.06.2018 р про скасування Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності № ОД 142170602278 від 01.03.2017 р. « Реконструкція квартири без змін геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1».
Позивач вважає, що вищезазначені накази є протиправними та такими, що прийнятті в супереч та з недотриманням Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, оскільки позивач, чи його уповноважена особа не були присутні при проведенні позапланової перевірки, більш того відповідачем не було здійснено належного повідомлення позивача про проведення позапланового заходу.
З огляду на зазначене, на думку позивача, відповідачем було порушено його право бути присутнім при проведенні перевірки, надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
24.09.2018 року від представника відповідача надійшов відзив на позов (а.с. 73-78), в якому суб'єкт владних повноважень позов не визнає, не погоджується з доводами позивача, вважає що позов не підлягає задоволенню та зазначає, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок 553), на підставі наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/1 ДАБК від 02.01.2018 року та звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства (вх. № 01-10/226-ЗГ від 30.05.2018 року), доповідної проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_2. Згідно із направленням для проведення позапланової перевірки від 30.05.2018 року № 000681, строк проведення вказаної перевірки становив з 30.05.2018 до 01.06.2018 року.
За результатами перевірки, яка була здійсненна Управлінням складено акт щодо дотримання суб'єктами містобудування законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт та встановлено виїздом на місце оглядово встановлено, що будівельні роботи з реконструкції вищевказаної квартири виконані, шляхом розширення балкону, тим самим змінено зовнішні геометричні розміри квартири. Враховуючи вищевикладене та зміст п. 25 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 109 встановлено, що замовнику будівництва ОСОБА_2 для виконання будівельних робіт з розширення балкону та зміні його зовнішніх геометричних розмірів необхідно отримати містобудівні умови та обмеження. В свою чергу, в декларації про початок виконання будівельних робіт із «Реконструкція квартири без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані; Одеська обл., м. Одеса, вул. Філатова Академіка, 13а, к. 5» за № ОД 082170521544 від 21.02.2017 року, подану замовником будівництва ОСОБА_2 вказано саме без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані, а також замовником будівництва вказано, що містобудівні умови та обмеження не вимагаються, згідно з п. 25 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 011 року №109.
Таким чином ОСОБА_2 наведено недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт за № ОД 082170521544 від 21.02.2017 року, чим порушено ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп. 5 пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності»
Також, представник відповідача вказує на те, що згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, встановлено, що за даною адресою Управлінням зареєстровано декларацію про готовність об'єкту до експлуатації за № ОД 142170602278 від 01.03.2017 року, подану замовником будівництва ОСОБА_2 В даній декларації присутня відмітка, що ОСОБА_2 відомо, що за подання не в повному обсязі та недостовірних даних, зазначених у декларації, встановлена відповідальність відповідно до закону, що підтверджується підписом ОСОБА_2 На момент виїзду комісійним обстеженням із залученням представників Управління архітектури та містобудування ОМР, Київської районної адміністрації ОМР встановлено, що вищевказані містобудівні умови та обмеження за вищевказаною адресою не видавались. Однак виїздом на місце оглядово встановлено, що будівельні роботи з реконструкції вищевказаної квартири виконані, шляхом розширення балкону, тим самим змінено зовнішні геометричні розміри квартири. Таким чином ОСОБА_2 наведено недостовірні дані в декларації про готовність об'єкту до експлуатації за№ ОД 142170602278 від 01.03.2017 року, чим порушено ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
На підставі акту, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом містобудування - ОСОБА_2, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 000681 від 01.06.2018 року та доповідної записки головного спеціаліста інспекційного відділу № 1 ОСОБА_5 від 01.06.2018 року (вих. 01-10/226-ЗГ), Управлінням, в порядку вимог чинного законодавства України було розглянуто питання щодо скасування вищезазначених декларації. Позивач стверджує, що Управлінням абсолютно на законних підставах було скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт та скасовано реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації на підставі Наказу Управління від 13.06.2018р. № 01-13/144ДАБК.
З огляду на вказане вище, на думку представника відповідача наказ Управління про скасування реєстрації декларацій винесено на підставі та за результатом всебічного, повното і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю накази є законними та обґрунтованими.
У судове засідання 27.11.2018 року представник відповідача прибув, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_2 є власником квартири під № 5 в будинку № 13-А по вулиці Академіка Філатова в місті Одеса, право власності підтверджується договором дарування серії № 2873 від 08.09.2008 р. виданим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4
На виконання вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» позивачем було зареєстровано в Управлінні державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Декларацію про початок виконання будівельних робіт № ОД 082170521544 від 21.02.2017 р. «Реконструкція квартири без змін геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1» та в подальшому Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності № ОД 142170602278 від 01.03.2017 р. «Реконструкція квартири без змін геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1».
01.06.2018 р. головним спеціалістом інспекційного відділу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_5 на підставі звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства (вх. 01-10/226-ЗГ від 30.05.2018 р.) проводилась позапланова перевірка дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_2.
За результатами проведеної позапланової перевірки встановлено, що Позивачем внесено недостовірні дані в декларацію про початок виконання будівельних робіт № ОД 082170521544 від 21.02.2017 р. та в декларацію про готовність об'єкта до експлуатації № ОД І 142170602278 від 01.03,2017 р., у зв'язку з чим за результатами позапланової перевірки, на підставі акту перевірки №000681 та доповідної головного спеціаліста інспекційного відділу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_5, в.о начальником управління ОСОБА_6 було прийнято два накази про скасування зазначених декларацій, а саме: Наказ №01-13/143ДАБК від 13.06.2018 р. про скасування реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 082170521544 від 21.02.2017 р. «Реконструкція квартири без змін геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1» та Наказ №01-13/144ДАБК від 13.06.2018 р про скасування Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності № ОД 142170602278 від 01.03.2017 р. « Реконструкція квартири без змін геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1».
Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних рішень, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 7 Порядку № 553 Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки..
Як вбачається з матеріалів справи, позапланова перевірка за адресою АДРЕСА_2, здійснена на підставі звернення громадянки ОСОБА_3 (а.с. 80-82).
Таким чином, підставою для проведення перевірки слугувало звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, а не на необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів, а тому доводи позивача щодо того, що відповідачем порушено тримісячний строк для проведення перевірки є необґрунтованими.
Відповідно до п. 9, 13, 16, 18 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:
вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;
перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;
бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;
подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватись в присутності суб'єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.
При цьому, недотримання зазначених процесуальних вимог нівелює право особи, яка притягається до відповідальності, на захист її прав та інтересів в адміністративному досудовому порядку та зумовлює незаконність прийнятого рішення контролюючого органу.
Судом встановлено, що згідно акту перевірки від 01.06.2018 року під час здійснення перевірки ОСОБА_2 був відсутнім, про що зазначено безпосередньо в акті, а саме: в графі «Керівник суб'єкта господарювання/фізична особа або уповноважена ним особа» міститься запис - «ОСОБА_2 або його уповноважена особа відсутні» (а.с. 24).
Разом з тим, цей акт не підписано позивачем чи уповноваженою ним особою, також відсутній запис про отримання примірника акту (а.с. 40).
Крім того, в графі відмітка про відмову від підписання акту перевірки також відсутні будь-які записи.
Також, матеріали справи не містять доказів пред'явлення та вручення службових посвідчень та направлення для проведення позапланової перевірки позивачу, в порядку, визначеному Порядком № 553, а отже, фактично позивач був позбавлений можливості реалізувати своє право на захист.
Під час судового розгляду справи представник Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради не зміг повідомити суду про присутність чи відсутність позивача під час проведення перевірки, проте зазначив, що зі змісту акту перевірки позивач чи уповноважена ним особа були відсутні під час проведення перевірки.
Крім того, зі змісту акту перевірки, а також відзиву на позов, судом встановлено, що під час здійснення перевірки перевіряючі не заходили безпосередньо до приміщення квартири, для здійснення огляду, оскільки відповідачем зазначено про те, що виїздом на місце оглядово встановлено, що будівельні роботи з реконструкції вищевказаної квартири виконані, шляхом розширення балкону, тим самим змінено зовнішні геометричні розміри квартири.
Відтак, судом встановлено відсутність ОСОБА_2, або уповноваженої ним особи під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_2.
Доказів, які б доводили протилежне, матеріали справи не містять.
Не дотримання відповідачем вказаної вимоги позбавило позивача можливості реалізувати надані законодавством права, зокрема, бути обізнаною у датах початку та закінчення заходу контролю, підставі та предметі його здійснення.
Таким чином, матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що посадові особи Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради під час проведення перевірки діяли у спосіб, що передбачений законодавством України, та з урахування права особи на участь в проведенні перевірки.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Зокрема, Європейський Суд наголосив на тому, що особа на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади.
Рішенням Європейського суду з права людини від 24.06.2003 №44277/98 “Стретч проти Сполученого Королівства” встановлено, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника, на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції", отже визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", і "Moskal v. Poland"). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Lelas v. Croatia", і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі "Lelas v. ").
За таких обставин, відповідачем не було дотримано порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, та враховуючи те, що оскаржувані накази Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради винесені за результатом проведення перевірки, яка не відповідала вказаним вимогам, суд дійшов висновку, що відповідач діяв не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, посилання відповідача на те, що накази Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 13.06.2018 року №01-13/143ДАБК та №01-13/144ДАБК винесено на підставі та за результатом всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, є необґрунтованими та спростовуються зібраними по справі доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи встановлені у судовому засіданні факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову не довів, з посиланням на відповідні докази правомірності оскаржуваних рішень, у зв'язку чим позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування Наказів Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 13.06.2018 року №01-13/143ДАБК та №01-13/144ДАБК належать задоволенню в повному обсязі.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1409 грн. 60 коп. (а.с. 4). Враховуючи зазначене, судові витрати у розмірі 1409 грн. 60 коп. мають бути стягнуті з відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування наказів - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/143ДАБК від 13.06.2018 р. «Про скасування реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 82170521544 від 21.02.2017 року».
Визнати протиправним та скасувати Наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/144ДАБК від 13.06.2018 р. «Про скасування реєстрації Декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ОД 142170602278 від 01.03.2017 року».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на користь ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору в розмірі 1409 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення виготовлено та підписано суддею 07.12.2018 року.
Суддя Корой С.М.
.