про залишення позовної заяви без розгляду
04 грудня 2018 р. Справа № 480/3816/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Глазька С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Провозіна О.І.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Сумської ОДПІ ДФС у Сумській області від 08 серпня 2016 року № 22-ф;
- стягнути з відповідача - Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (як правонаступника Сумської ОДПІ) на користь ОСОБА_1 неправомірно утриману вихідну допомогу на загальну суму 4089,45 грн.;
- стягнути з відповідача - Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день винесення рішення суду.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 12.10.2018 року позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме, позивача було зобов'язано надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.
24.10.2018 на адресу суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду, яку вона обґрунтовувала тим, що відповідач взагалі не ознайомлював її з наказом Сумської ОДПІ ДФС у Сумській області від 08.08.2016 №22-ф, а тому позивач не знала про його існування. У 2018 році позивач звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила повернути безпідставно утримані кошти, у тому числі і вихідну допомогу, що є предметом розгляду даної справи.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 у справі №818/831/18, як зазначає позивач, її позов задоволено повністю, у тому числі і вимоги щодо стягнення незаконно утриманої вихідної допомоги. Відповідно до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2018 у справі №818/831/18, було скасовано вищезазначене рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 у частині задоволення позовних вимог, оскільки вимоги є передчасними, адже наказ Сумської ОДПІ ДФС у Сумській області від 08.08.2016 №22-ф не визнано протиправним та не скасовано.
Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.09.2018 відмовлено у відкритті касаційного провадження у зв'язку з тим, що справа відноситься до категорії справ незначної складності. Після прийняття вказаної ухвали позивач з дотриманням місячного терміну, 08.10.2018 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.
У зв'язку з викладеним, позивач вважає, що строк звернення до адміністративного суду був пропущений з поважних причин.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 26.10.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №480/3816/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку.
У вищевказаній ухвалі суд зазначив, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду буде вирішено у судовому засіданні.
13.11.2018 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив залишити дану позовну заяву без розгляду, у зв'язку з наступним.
ОСОБА_1 звернулася до Білопільського районного суду Сумської області з позовною заявою від 30.10.2017 року, в якій просила суд:
- зобов'язати відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (як правонаступника Сумської ОДПІ) виплатити неправомірно утриману грошову компенсацію за дні невикористаної відпустки на загальну суму 4241,43 грн.;
- зобов'язати відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (як правонаступника Сумської ОДПІ) виплатити неправомірно утриману вихідну допомогу на загальну суму 4089,45 грн. та виплатити середній заробіток за весь час затримки по день винесення рішення суду;
- стягнути з відповідача кошти в розмірі 10000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої його незаконними діями.
Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 13.12.2017 року у справі №573/2153/17, було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з ДПІ у м. Сумах неправомірно утриманої грошової компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки, вихідну допомогу та моральну шкоду - задоволено частково, стягнуто з ДПІ у м. Сумах на користь ОСОБА_1 неправомірно утриману грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку в сумі 4241,43 грн., неправомірно утриману вихідну допомогу в сумі 4089,45 грн., моральну шкоду в сумі 2000,00 грн., а також середній заробіток за весь час затримки розрахунку без утримання прибуткового податку й інших обов'язкових платежів починаючи з 03.10.2016 року по день ухвалення рішення судом.
Постановою Апеляційного суду Сумської області від 21.02.2018 року, апеляційну скаргу ДПІ у м. Сумах на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 13.12.2017 року у справі №573/2153/17 - задоволено частково, рішення Білопільського районного суду Сумської області від 13.12.2017 року - скасовано, а провадження у справі №573/2153/17 за позовом ОСОБА_1 до ДПІ у м. Сумах про стягнення неправомірно утриманої грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку та вихідної допомоги, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди - закрито.
26.12.2017 року, Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області надіслала до Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 13.12.2017 року по справі №573/2153/17.
У додатках до згаданої апеляційної скарги №14468/10/18-19-10 від 22.12.207 року, а саме в пунктах 1 та 3, зазначаються копії документів:
1. Копія апеляційної скарги для відповідача на 7 арк.;
3. Копія наказу Сумської ОДГП №22-ф від 08.08.2016 року.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 29.01.2018 року по справі №573/2153/17 було відкрито апеляційне провадження. У п'ятому абзаці ухвали Апеляційного суду Сумської області від 29.01.2018 року по справі №573/2153/17 зазначено: "Копію апеляційної скарги та додані до неї матеріали разом з даною ухвалою надіслати позивачу: ОСОБА_1".
Зважаючи на твердження ОСОБА_1 про те, що її не ознайомлювали з наказом Сумської ОДПІ №22-ф від 08.08.2016 року, відповідач наголошує на тому, що 21.02.2018 року (день прийняття постанови Апеляційного суду Сумської області від 21.02.2018 року по справі №573/2153/17) позивач отримала копію наказу Сумської ОДПІ №22-ф від 08.08.2016 року (відповідно до ухвали Апеляційного суду Сумської області від 13.12.2017 року по справі №573/2153/17).
Отже строк на оскарження наказу Сумської ОДПІ №22-Ф від 08.08.2016 року пропущений без поважних причин.
У судовому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференції, позивач підтримала свою заяву про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з вищенаведених мотивів.
Представник відповідача заперечував проти задоволення заяви про поновлення строку звернення до суду та просив залишити позовну заяву без розгляду.
Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи та доводи викладені у вищезазначених заявах, дійшов висновку, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню, водночас, заява відповідача про залишення позовної заяви без розгляду підлягає частковому задоволенню, у зв'язку з наступним.
Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду унормовані, зокрема, ст. 122 КАС України.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до ч. 1,2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Із позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з винесенням спірного наказу від 08 серпня 2016 року № 22-ф, згідно якого з позивача було утримано компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки в сумі 1617,00 грн., компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки за стаж державної служби в сумі 2021,25 грн., та вихідну допомогу при звільненні на загальну суму 3997,50 грн. Отже, позивач повинна була дізнатися про порушення своїх прав у серпні 2016 року, а до суду звернулася лише 09.10.2018 року, тобто з пропуском місячного строку на звернення з позовом до суду, встановленого ст. 122 КАС України.
Суд зазначає, що посилання позивача на те, що вона не знала про його існування, оскільки відповідач взагалі не ознайомлював її з наказом Сумської ОДПІ ДФС у Сумській області від 08.08.2016 №22-ф, як підставу для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду 09.10.2018, не може бути визнано судом поважними, виходячи із наступного.
Судом, для всебічного та об'єктивного розгляду даної справи було витребувано у Білопільського районного суду Сумської області справу №573/2153/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Суми Головного управління ДФС у Сумській області про стягнення незаконно утриманої грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, вихідної допомоги та виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Як вбачається з матеріалів даної справи, позивач про наявність вказаного наказу була повідомлена 23.10.2017, а саме листом Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області за підписом в.о. начальника - ОСОБА_3, який був надісланий на її адресу: вул. Преображенська, 54, м. Білопілля, Сумська область, 41800 (а.с. 137).
Згодом, сам наказ був долучений відповідачем, як додаток до апеляційної скарги від 03.01.2017 (а.с.138-142).
Відповідно до супровідного листа, апеляційна скарга була надіслана на адресу позивача 29.01.2018 року.
У зв'язку з викладеним, судом під час розгляду справи встановлено, що позивач у жовтні 2017 року була обізнана про наявність оскаржуваного наказу та відповідно до вищевказаної апеляційної скарги з додатками від 03.01.2017, була повторно повідомлена про наявність вказаного наказу.
Окрім того, у судовому засідання позивач не змогла пояснити, коли саме вона дізналася про оскаржуваний наказ та зазначила, що не пам'ятає дату.
Враховуючи те, що позивачем був пропущений місячний строк на звернення до суду, суд визнає неповажними підстави пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду з позовними вимогами щодо визнання протиправним та скасування наказу Сумської ОДПІ ДФС у Сумській області від 08 серпня 2016 року № 22-ф та відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду.
Суд вважає за необхідне додатково зазначити, що обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права з власної ініціативи, відповідно до норм КАС України, не може вважатися поважною причиною пропущеного строку звернення до суду.
Також суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. В матеріалах позовної заяви докази таких обставин відсутні, в адміністративному позові не зазначено.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право особи уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства”; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос” проти Росії”).
Щодо іншої частини позовних вимог, суд зазначає, що вказані вимоги відповідно до рішення Конституційного суду України від 15.10.2013 у справі №1-13/2013 не обмежуються будь-якими строками звернення працівника до суду з позовом.
У зв'язку з зазначеним, суд відмовляє у задоволенні заяви Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача - Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (як правонаступника Сумської ОДПІ) на користь ОСОБА_1 неправомірно утриманої вихідної допомоги на загальну суму 4089,45 грн., та стягнення з відповідача - Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки по день винесення рішення суду.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 248, 256 КАС України, суд, -
Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду з позовними вимогами щодо визнання протиправним та скасування наказу Сумської ОДПІ ДФС у Сумській області від 08 серпня 2016 року № 22-ф.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Заяву Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Залишити без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області в частині визнання протиправним та скасування наказу Сумської ОДПІ ДФС у Сумській області від 08 серпня 2016 року № 22-ф.
У задоволенні заяви Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача - Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (як правонаступника Сумської ОДПІ) на користь ОСОБА_1 неправомірно утриманої вихідної допомоги на загальну суму 4089,45 грн., та стягнення з відповідача - Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки по день винесення рішення суду - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали складено 07 грудня 2018 року.
Суддя С.М. Глазько