Справа № 420/5735/18
07 грудня 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладання штрафу та стягнення виконавчого збору, -
ОСОБА_2 спору:
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якій просила:
1. Визнати протиправною та скасувати постанову від 11.04.2017 р. головного державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 про накладання штрафу на користь держави у розмірі 1700 грн. у виконавчому провадженні за номером ВП №53397869 при примусовому виконанні виконавчого листа №1519/21464/2012, виданого 25.10.2016 р.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову від 11.04.2017 р. головного державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 про стягнення виконавчого збору у розмірі 6400 грн. у виконавчому провадженні за номером ВП №53397869 при примусовому виконанні виконавчого листа №1519/21464/2012, виданого 25.10.2016 р.
3. Визнати протиправною та скасувати постанову від 26.04.2017 р. головного державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 про накладання штрафу на користь держави у розмірі 3400 грн. у виконавчому провадженні за номером ВП №53397869 при примусовому виконанні виконавчого листа №1519/21464/2012, виданого 25.10.2016 р.
ІІ. Аргументи сторін
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила наступне.
16.07.2017 р. позивач отримала поштою постанови головного державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 від 11.04.2017 р. та 26.04.2017 р. про стягнення штрафу за невиконання рішенням суду по виконавчому провадженню за номером ВП №53397869.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16.12.2014 р. з володіння ОСОБА_1 було витребувано металевий гараж розташований по вул. Запорізькій 22 у м. Одесі, який визначений під літ. «ХІ» 6,00х3,82 м. на схематичному плані будівель і споруд виконаному КП «БТІ» Одеської міської ради від 20.03.2014 р.
Позивач зазначила, що була власником в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_4М ? частини квартири АДРЕСА_1 на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02.12.2014 р., яке було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.10.2015 р. Іншим співвласником квартири є ОСОБА_5, на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 08.07.2004 р., а ОСОБА_6 є членом сім'ї ОСОБА_5 та зареєстрована в означеній квартирі.
04.08.10 р. між Комунальним Підприємством «Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький» та ОСОБА_6 було укладено договір на користування гаражем, який розташований за адресою м. Одеса, вул. Запорізькій 22
З дня прийняття спадщина позивач постійно користувалася кам'яним гаражем.
Позивач зазначила, що вона не користується та не володіє металевим гаражем розміром 6,00 х 3,82 м. та взагалі на прибудинковій території будинку №22 по вул. Запорізькій в м. Одесі, не має металевого гаражу зазначеного в рішенні суду розміру, до якого позивач взагалі не має відношення.
Тому позивач, не має змоги виконати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16.12.2014 р. про витребування з володіння металевого гаражу, який розташований по вул. Запорізькій, буд.22, у м. Одесі, який визначений під літ. «ХІ» 6,00х3,82 м. на схематичному плані будівель і споруд, виконаному КП «БТІ» Одеською міської ради від 20.03.2014 р.
11.04.2017 р. винесена постанова про накладання штрафу на користь держави у розмірі 1700 грн., в зв'язку з тим, що позивач не виконала рішення суду у строк, який зазначений у постанові про відкриття виконавчого провадження, а саме протягом 10 робочих днів з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.02.2017 р., оскільки саму постанову про відкриття виконавчого провадження позивач отримала лише 07.03.2017 р., а надіслана вона лише 02.03.2017 р., тобто після спливу строку на добровільне виконання рішення. Позивачу зазначена стало відомо, лише коли представник позивача ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження.
Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження позивачу стало відомо , що є ще одна постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №1519/21464/2012, виданого 25.10.2016 р. але від 22.02.2017 р.
Під час ознайомлення, а саме 24.05.2017 р. з матеріалами виконавчого провадження позивачу стало відомо, що в матеріалах знаходиться акт, яким встановлено, що позивач не виконала рішення суду у самостійному порядку та надано строк на виконання рішення суду в самостійному порядку до 24.04.2017 р. Акти були складені за відсутності позивача. Також державний виконавець з виходом на місце 11.04.2017 р. міг бачити, що гараж, який потрібно витребувати не співпадає з параметрами, які зазначені у рішенні суду, але в акті це не було зазначено. Вказані обставини були зазначені пізніше лише в акті від 24.04.2017 р.
Також під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження позивачу стало відомо, що 11.04.2017 р. відповідач виніс постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 6400 грн.
26.04.2017 р. відповідач виніс другу постанову про накладання штрафу на позивача на користь держави у розмірі 3400 грн. на підставі акту від 24.04.2017 р. в зв'язку з тим, що рішення Малиновського районного суду м. Одеси не виконано станом на 24.04.2017 р.
Позивач вважає, що постанови прийняті протиправно, у зв'язку з чим звернулася зі скаргою до Малиновського районного суду м. Одеси, який видав виконавчий лист.
Малиновський районний суд м. Одеси відкрив провадження по розгляду скарги позивача.
26.07.2017 р. ухвалою Малиновський районний суд м. Одеси закрив провадження по скарзі ОСОБА_1, оскільки постанови державного виконавця оскаржуються до відповідного адміністративного суду.
31.07.2017 р. позивач подала апеляційну скаргу на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 26.07.2017 р.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 25.09.2018 р., повний текст якої складено лише 08.10.2018 р. апеляційну скаргу залишено без задоволення з посиланням на те, що оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчому провадженні стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належить до компетенції адміністративних судів.
Позивач вважає постанови прийняті відповідачем протиправними та такими, що належать до скасування.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав викладених у позові. Представник позивача у судовому засіданні просила продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 26.11.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за окремою категорією термінових адміністративних справ за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 03.12.2018 року.
Відповідач у судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно.
Відповідач до суду у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав.
Статтею 287 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України не прибуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.
Частиною 4 статті 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням зазначеного, суд вирішив розглянути вказану справу в письмовому провадженні.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов не належить до задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
ІІІ. Обставини, встановлені судом.
Так, суд встановив, що Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16.12.2014 р. з володіння ОСОБА_1 було витребувано металевий гараж розташований по вул. Запорізькій 22 у м. Одесі, який визначений під літ. «ХІ» 6,00х3,82 м. на схематичному плані будівель і споруд виконаному КП «БТІ» Одеської міської ради від 20.03.2014 р.
13.02.2017 р. відповідач прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження №53397869 за виконавчим листом №1519/21464/2012 від 25.10.2016 р. про витребування з незаконного володіння ОСОБА_7 та ОСОБА_1 металевий гараж розташований по вул. Запорізькій, 22 у м. Одесі, який визначений під Літ. «ХІ», 6,00 х 3,82 м. на схематичному плані будівель і споруд виконаному КП «БТІ» ОМР від 20.03.2014 р. Усунути ОСОБА_6 перешкоди у користуванні металевим гаражем розташованим по вул. Запорізькій, 22 у м. Одесі, шляхом зобов'язання ОСОБА_7 та ОСОБА_1 звільнити вказаний гараж та передати ОСОБА_6 відповідні ключі від нього. У разі не виконання вказаної вимоги у добровільному порядку, здійснити примусове проникнення до гаражу за рахунок ОСОБА_7 та ОСОБА_1 передавши його ОСОБА_6 на відповідальне зберігання (а.с.19-20).
22.02.2017 р. відповідач прийняв аналогічну постанову про відкриття виконавчого провадження №53397869 за виконавчим листом №1519/21464/2012 від 25.10.2016 р. про витребування з незаконного володіння ОСОБА_7 та ОСОБА_1 металевий гараж розташований по вул. Запорізькій, 22 у м. Одесі, який визначений під Літ. «ХІ», 6,00 х 3,82 м. на схематичному плані будівель і споруд виконаному КП «БТІ» ОМР від 20.03.2014 р. Усунути ОСОБА_6 перешкоди у користуванні металевим гаражем розташованим по вул. Запорізькій, 22 у м. Одесі, шляхом зобов'язання ОСОБА_7 та ОСОБА_1 звільнити вказаний гараж та передати ОСОБА_6 відповідні ключі від нього. У разі не виконання вказаної вимоги у добровільному порядку, здійснити примусове проникнення до гаражу за рахунок ОСОБА_7 та ОСОБА_1 передавши його ОСОБА_6 на відповідальне зберігання (а.с.20-21).
11.04.2017 р. відповідач прийняв постанову по ВП №53397869 про накладання на позивача штрафу у розмірі 1700 грн. за не виконання рішення суду у строк до 24.04.2017 р. (а.с.16-17).
11.04.2017 р. відповідач прийняв постанову по ВП №53397869 про стягнення виконавчого збору з позивача у розмірі 6400 грн. (а.с.18).
26.04.2017 р. відповідач прийняв постанову по ВП №53397869 про накладання на позивача штрафу у розмірі 3400 грн. за не виконання рішення суду повторно (а.с.13-14).
Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд виходить з наступного.
ІV Джерела права та висновки суду.
Порядок та умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб ), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі не виконання їх у добровільному порядку визначає Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п.1 ч. 1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з ч.1 ст.28 Закону України “Про виконавче провадження” копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 та 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»: виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.
Частиною 3 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Згідно з ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що належать до негайного виконання).
Щодо постанови від 11.04.2017 р. про стягнення виконавчого збору по ВП № 53397869, суд зазначає наступне.
Позивач не оскаржувала постанови про відкриття виконавчого провадження № 53397869 за виконавчим листом № 1519/21464/2012 виданий 25.10.2016 р. Малиновським районним судом м. Одеси.
Суд зазначає, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання незалежно від факту звернення виконавчого документа до примусового виконання. Не виконання судового рішення у добровільному порядку змушує сторону, на користь якої прийнято судове рішення, звернутися у встановленому законом порядку до примусового виконання рішення, що створює для іншої сторони несприятливі наслідки, у тому числі у вигляді обов'язку сплати виконавчого збору.
Отже, примусове виконання судового рішення розпочинається з моменту прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено законом. Під час вчинення виконавчих дій виконавцем у постановах про відкриття виконавчого провадження зазначається про стягнення виконавчого збору з боржника виконавчого збору в розмірі двох мінімальних заробітних плат та витрат пов'язаних з провадженням виконавчих дій (а.с.19-21).
Приписи статті 27 вказаного Закону містять вичерпний перелік підстав та умови, за якими виконавчий збір не стягується, зокрема, визначено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, за умови, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Впродовж судового розгляду позивач не надала доказів виконання рішення до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
З огляду на вищевикладене суд робить висновок, що постанова ВП № 53397869 від 11.04.2017 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 6400 грн. прийнята відповідачем правомірно, а тому підстави для її скасування відсутні.
Відповідно до ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Щодо постанов про накладання штрафу по ВП № 53397869 від 11.04.2017 р. у розмірі 1700 грн. та від 26.04.2017 р. у розмірі 3400 грн. суд зазначає наступне.
Відповідач 11.04.2017 р. прийняв поставу про накладання на позивача штрафу за не виконання рішення суду у розмірі 1700 грн., в якій зазначив, що позивачу надано строк для виконання рішення, а саме до 24.04.2017 р.
В матеріалах справи наявний акт державного виконавця від 24.04.2017 р., яким встановлено, що виходячи за адресою м. Одеса, вул. Запорізька 22, рішення суду не виконано повторно, а саме до 24.04.2017 р. Крім того встановлено, що гараж , який за рішенням суду «металевий», встановлено, що він кам'яний (а.с.26).
Отже з невиконанням повторно рішення суду відповідач прийняв 26.04.2017 постанову по ВП №53397869 про накладання на позивача повторно штрафу у розмірі 3400 грн.
Позивач у позові зазначила, що з дня прийняття спадщина постійно користувалася кам'яним гаражем.
Також позивач зазначила у позові, що вона не користується та не володіє металевим гаражем розміром 6,00 х 3,82 м. та взагалі на прибудинковій території будинку №22 по вул. Запорізькій в м. Одесі, не має металевого гаражу зазначеного в рішенні суду розміру, до якого позивач взагалі не має відношення.
Тому позивач, не має змоги виконати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16.12.2014 р. про витребування з володіння металевого гаражу, який розташований по вул. Запорізькій, буд.22, у м. Одесі, який визначений під літ. «ХІ» 6,00х3,82 м. на схематичному плані будівель і споруд, виконаному КП «БТІ» Одеською міської ради від 20.03.2014 р.
Однак дані твердження позивача суд не бере до уваги з огляду на наступне.
Суд з урахуванням принципу офіційного з'ясування обставин у справі відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень встановив, що 25.07.2017 р. Малиновський районний суд виніс ухвалу по справі №1519/21464/2012 про виправлення описки у вступній та резолютивній частинах рішення та в повному тексті рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16.12.2014 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький» про витребування майна із чужого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні гаражем, стягнення матеріальної та моральної шкоди, видаливши ознаку гаражу «металевий».
Таким чином, враховуючі наведені обставини а також те, що станом на час розгляду даної справи позивач не виконала рішення суду, яке було прийняте у 2014 році, робить висновок, що винесені відповідачем постанови про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору прийняті у відповідності до норм чинного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги не належать до задоволення.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 242-246, 250, 271, 287 КАС України, суд -
1.У задоволенні адміністративного позову відмовити.
2. Відповідно до ч.1 ст.272 КАС України судові рішення за наслідками розглядами судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої , статтями 286-288 цього Кодексу , набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Згідно з ч.6 ст.287 КАС України рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Позивач - ОСОБА_1, адреса вул. Родімцева, буд.12, м. Кропивницький, 25004, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.
Відповідач - Другий Малиновський відділ державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, код ЄДРПОУ 41405463.
Суддя О.Я. Бойко
.