07 грудня 2018 року м. ПолтаваСправа № 440/3776/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
26 жовтня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання неправомірним та скасування рішення від 25.07.2018 №565, зобов'язання зарахувати ОСОБА_1 трудовий стаж роботи трактористом в періоди: з 01.01.1987 по 31.12.1998 в КСП "Колос" с. Тарандинці Лубенського району, 14.04.2000 по 31.01.2004 у СТОВ "Велес" с. Тарандинці Лубенського району, до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію за віком та призначити ОСОБА_1 пенсію з часу звернення із завою про призначення пенсії з 13.03.2018.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що після досягнення ним 55 років, у нього виникло право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки понад 20 років пропрацював трактористом - машиністом в сфері сільського господарства. Рішенням Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 565 від 25.07.2018 року йому відмовлено у призначенні такої пенсії у зв'язку з відсутністю необхідної тривалості стажу роботи на посаді тракториста-машиніста, підтвердженого в установленому законодавством порядку. Вказане рішення вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки наявний стаж, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, підтверджується трудовою книжкою, посвідченням тракториста-машиніста та архівними довідками.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що згідно поданих документів для призначення пенсії за віком на пільгових умовах стаж роботи позивача становить 17 років 07 місяць 11 днів. Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області №53 від 05.04.2018 відмовлено у підтвердженні роботи позивача на посаді тракториста-машиніста у зв'язку з відсутністю документів та відомостей про оплату праці на роботах у сфері сільського господарства у періоди з 01.11.1980 по 30.11.1980, з 01.04.1981 по 10.05.1981, з 20.05.1983 по 30.06.1983, з 01.01.1997 по 31.12.1998.
В судове засідання учасники справи не з'явились та надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи, що клопотання про розгляд справи за їх відсутності, заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши докази по справі, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював трактористом з 01.07.1980 по 1981 рік та з 1983 року по 14.04.2000 року у колгоспі ім. Калініна (з 14.11.1992 КСП “Колос”). Також згідно записів трудової книжки з 14.04.2000 по 31.04.2004 працював трактористом в СТОВ “Велес”, з 01.02.2004 по 27.03.2006 в Лубенській філії ЗАТ НВП “Райз - Агро”.
У зв'язку із досягненням 55-річного віку ОСОБА_1 26.06.2018 року звернувся до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Лубенського ОУПФУ Полтавської області №565 від 25.07.2018 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з наступним.
Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області від 05.04.2018 № 53 підтверджено ОСОБА_1 наступні періоди роботи, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": з 01.07.1980 року по 31.10.1980 року; з 01.12.1980 року по 31.03.1981 року; з 01.07.1983 року по 31.12.1996 року; з 01.01.1999 року по 14.04.2000 року.
Відмовлено ОСОБА_1 в підтвердженні роботи, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": з 01.11.1980 року по 30.11.1980року; з 01.04.1981 року по 10.05.1981 року; з 20.05.1983 року по 30.06.1983 року; з 01.01.1997 року по 31.12.1998 року.
Підстава відмови: відсутні відомості про оплату праці, що свідчить про недоведеність зайнятості на зазначених роботах; відсутні відомості про роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати, переведення на іншу роботу за 1997 - 1998 роки.
Крім того, згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 06.07.2018 № 68, виданої СТОВ “Велес”, підтверджено ОСОБА_1 період роботи трактористом з 14.04.2000 по 31.01.2004.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань СТОВ “Велес” з 12.11.2012 знаходиться в стані припинення за судовим рішенням про банкрутство. Ліквідатором призначено Перепелицю В.В. Згідно ст. 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника банкрута.
Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 06.07.2018 №68, видана СТОВ “Велес” та підписана директором ОСОБА_2 , який не має на це повноважень.
В зв'язку з цим зазначена довідка, видана та підписана не уповноваженою особою, не може бути прийнята до уваги.
Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 06.07.2018 № 68, виданої Лубенською філією ПрАТ “Райз - Максимко”, підтверджено ОСОБА_1 період роботи трактористом с/г виробництва з 01.02.2004 по 27.03.2006.
Таким чином, тривалість пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку, становить 17 років 07 місяців 11 днів.
Не погодившись з рішенням органу пенсійного фонду щодо відмови у призначенні пенсії за пільгових умовах, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років /стаття 12 згаданого Закону/.
Згідно із пунктом "в" пункту першого статті 13 вказаного Закону на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, зокрема з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років.
Аналогічні положення передбачені частиною першою та пунктом третім частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме: право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. На пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу, зокрема з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеного закону постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок №637).
Пунктами 1 та 2 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 18 Порядок №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Пунктом 20 цього Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Додатково в довідці наводяться такі відомості, зокрема стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначено Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13105 (надалі Порядок № 18-1).
Пунктом 11 Порядку № 18-1 передбачено, що для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь, за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: довідку про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідку про їх відсутність). У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
За змістом пунктів 1, 2 роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України № 7 від 20 січня 1992 року "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства" відповідно до статті 13 (пункт "в") Закону України "Про пенсійне забезпечення" правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються машиністи-трактористи, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства.
До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо) /пункт 1/.
Трактористи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних, транспортних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених пунктом 1 цього роз'яснення /пункт 2/.
Зі змісту довідки встановленої форми згідно додатку до цього роз'яснення слідує, що в ній повинно бути зазначено періоди роботи трактористом-машиністом та те, що він був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або на протязі календарного року в тваринництві, і вказано, що зазначені періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Виходячи з положень зазначених норм, визначальними обставинами для визначення пільгового стажу є встановлення фактів роботи позивача на посаді тракториста-машиніста та його безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах.
Також, з викладених правових норм вбачається, що основним документом, який підтверджує наявність в особи відповідного стажу роботи, є трудова книжка, а за відсутності записів в ній - уточнюючі первинні документи.
При цьому, вищенаведеними правовими нормами серед зазначених уточнюючих документів без будь-яких виключень, зокрема передбачено ті, що видані архівними установами.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 згідно записів трудової книжки та архівної довідки від 24.04.2018 № 01-13/Д-144, виданої Лубенським районним трудовим архівом, працював трактористом з 01.07.1980 по 1981 рік та з 1983 року по 14.04.2000 року у колгоспі ім. Калініна (з 14.11.1992 - КСП “Колос”).
Довідками Лубенської філії ПрАТ "Райз-Максимко" №68 від 06.07.2018, №46 від 10.05.2018, які видано ОСОБА_1 та записами у трудовій книжці підтверджено, що він працював з 01.02.2004 року по 27.03.2006 року в якості тракториста с/г виробництва і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в тваринництві. Указані періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Також ОСОБА_1 працював на посаді тракториста сільськогосподарського виробництва в СТОВ "Велес" з 14.04.2000 по 31.01.2004 згідно із записами трудової книжки.
Отже, підтвердженим є факт роботи та періоди роботи ОСОБА_1 на посаді тракториста з 01.01.1987 по 31.12.1998 в КСП "Колос" с. Тарандинці Лубенського району, з 14.04.2000 по 31.01.2004 у СТОВ "Велес" с. Тарандинці Лубенського району, в установленому законодавством порядку, та встановлена безпосередня зайнятість позивача у виробництві сільськогосподарської продукції за вказані періоди роботи, а тому вказані періоди роботи мають бути зараховані до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Трудовою книжкою позивача, копія якої наявна в матеріалах справи, підтверджено період роботи позивача у колгоспі ім. Калініна (з 14.11.1992 - КСП “Колос”) та СТОВ "Велес" трактористом. Проте, зроблено висновок, що через відсутність відомостей про оплату праці, що свідчить про недоведеність зайнятості на зазначених роботах; відсутність відомостей про роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати, переведення на іншу роботу за 1997 - 1998 роки, що підтверджує пільговий стаж, пільговий характер роботи не підтверджено.
Відповідачем не доведено, що позивач не працював у колгоспі ім. Калініна у період з 01.11.1980 по 30.11.1980, з 01.04.1981 по 10.05.1981, з 20.05.1983 по 30.06.1983, у КСП “Колос” з 01.01.1996 по 31.12.1998 та СТОВ "Велес" у період з 14.04.2000 по 31.01.2004; його періоди роботи на даних підприємствах не спростовані.
При цьому, суд зазначає, що у відповідності до розділів ІІІ, ІV Порядку № 22-1, відповідач наділений повноваженнями самостійно отримати необхідні документи, що відповідає принципу належного урядування і націлено на забезпечення органами Пенсійного фонду України реалізації громадянами їх конституційного права на пенсійне забезпечення.
Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її
Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.
Таким чином, суд зазначає, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є також правом пенсійного органу. Тобто перекладання обов'язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для відмови в зарахуванні спірних періодів роботи позивача, оскільки вони підтверджені ним належними та допустимими доказами.
Враховуючи, що трудова книжка позивача є належним чином оформленою, містить всі необхідні записи, суд дійшов висновку про неправомірність підстав для відмови у призначенні позивачеві пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Крім того, суд зазначає, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалась за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року з подальшими змінами або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року з подальшими змінами.
Статтею 2 Закону України "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей передбачено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України. Тобто, зазначене законодавство застосовується і до громадян, які проходили строкову військову службу до прийняття вказаних законів України.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в Армії з 11.05.1981 року по 19.05.1983 року, що підтверджується довідкою Лубенського районного військового комісаріату Полтавської області №91 від 13.02.2018 року. Дана довідка видана на підставі військового квитка НОМЕР_1 .
У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що відповідачем необґрунтовано та безпідставно відмовлено позивачу в призначенні пенсії, адже враховуючи наведені вимоги законодавства, це достатній стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком призначається з дня звернення за пенсією.
Згідно паспорта громадянина України серія НОМЕР_2 , виданим 03.042008 Лубенським МВ УМВС України у Полтавській області, дата народження позивача 30.03.1963, підтверджує досягнення ОСОБА_1 віку 55 років на час звернення за призначенням пенсії.
Згідно з п. п. 4, 23 ч. 1 Європейської соціальної хартії від 03.05.1996 року, ратифікованої Закону України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)» № 137-V від 14.09.2006 р. усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.
Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до Розділу ІІ Конституції України право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням і забезпечується ч. 2ст. 22 Конституції України.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки право позивача на підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії за віком порушено, а предметом розгляду зазначеної справи є саме відмова Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області в призначенні пенсії, то воно підлягає відновленню у спосіб, яким є визнання протиправним та скасування рішення Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №565 від 25.07.2018.
Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 трудовий стаж роботи трактористом в періоди: з 01.01.1987 по 31.12.1998 в КСП "Колос" с. Тарандинці Лубенського району, 14.04.2000 по 31.01.2004 у СТОВ "Велес" с. Тарандинці Лубенського району, до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію за віком та призначити ОСОБА_1 пенсію з часу звернення із завою про призначення пенсії з 13.03.2018, задоволенню не підлягають, оскільки право на пенсію на пільгових умовах дає праця на роботах передбачених ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та питання щодо зарахування пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії, призначення і виплата пенсії відноситься до дискреційних повноважень та виключної компетенції пенсійного органу.
Відповідно до ч.1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Згідно з п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Саме органи пенсійного фонду визначають правильність та повноту наданих документів для призначення (перерахунку) пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий стаж позивача, підміняючи дискреційні функції УПФУ.
Отже, після скасування судом зазначеного вище рішення відповідач зобов'язаний повторно розглянути заяву позивача від 26.06.2018 і прийняти рішення з урахуванням зарахованих судом до стажу спірних періодів праці позивача.
Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи наведене, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за можливе зобов'язати Лубенське ОУ ПФУ Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та прийняти рішення у відповідності до норм чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом частини 3 статті 139 Кодексу при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., і суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, сума судових витрат, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, складає 352,40 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Шевченка, 8, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500, корд ЄДРПОУ 37710525) про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №565 від 25 липня 2018 року.
Зобов'язати Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та прийняти рішення у відповідності до норм чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 352,40 грн (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 37710525).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва