Справа № 308/3559/17
07 грудня 2018 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді: Данко В.Й.,
з участю секретаря судових засідань: Павлюх Л.М.,
з участю заявника - ОСОБА_2, представника заявника - ОСОБА_3, представника зацікавленої особи - Островська О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_2, за участю зацікавленої особи Чопської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ОСОБА_2 звернулась до Ужгородського міськрайонного суду з зазначеною заявою, в якій просить суд встановити факт її проживання однією сім'єю з ОСОБА_5, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1, з 04.09.1990 року і на день відкриття спадщини за померлими.
Заявниця та її представник в судовому засіданні подану заяву підтримали, просили суд задовольнити її в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи Чопської міської ради в судовому засіданні заперечила проти задоволення даної заяви, та просила таку залишити без розгляду з тих підстав, що в даному випадку виник спір про право.
Заслухавши пояснення заявника, представника заявника, представника зацікавленої особи дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до п.9 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у п. 1 постанови «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Судом встановлено, що звернувшись до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю, із ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначила, що підставою для звернення є необхідність оформлення спадщини.
Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Із матеріалів заяви вбачається, що спадкодавець ОСОБА_6, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 була дружиною батька заявниці - ОСОБА_5. Однак, за життя не вчинила жодних дій спрямованих на усиновлення заявниці - ОСОБА_2
Обгрунтовуючи подану заяву, ОСОБА_2 вказує на те, що вона постійно проживала із ОСОБА_6 до її смерті однією сім'єю, яка по собі заповіту не залишила.
Згідно ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно з ч.6 ст.294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_6 заповіту на випадок своєї смерті не залишила, заявниця ОСОБА_2 згідно спадкування за законом належить до спадкоємців четвертої черги, обґрунтовуючи свою заяву не надала суду жодного доказу про те, що у померлої ОСОБА_6 відсутні спадкоємці першої - третьої черги, що виклює порушення прав інших осіб на спадкування, суд приходить до переконання, що із заяви ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю разом зі спадкодавцями на день відкриття спадщини вбачається спір про право, а тому дана заява відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст.293, 294, 354 ЦПК України (в редакції від 15.12.2017 року), суд,-
Заяву ОСОБА_2, за участю зацікавленої особи Чопської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику її право пред'явити позов на загальних підставах.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в загальному порядку шляхом подання протягом п'ятнадцяти днів апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду і набере законної сили в разі неподання такої у встановлений строк..
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду: Данко В.Й.