проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"29" листопада 2018 р. Справа № 922/4105/16
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О. , суддя Шевель О.В.
за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Акціонерного товариства "Сбербанк", м.Київ (вх. № 474 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 22.08.2018 у справі № 922/4105/16
за позовом Акціонерного товариства "Сбербанк", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Термолайф", м. Харків
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "АРОМАСЕРВІС", м. Харків;
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕНЕДЖМЕНТ ЛОГІСТИК КОМПАНІ", м. Харків;
3. Компанія "CARBO TRADING LIMITED", Лімассол, Кіпр;
4. Приватне акціонерне товариство "ХАРКІВСЬКИЙ КОКСОВИЙ ЗАВОД", м. Харків;
5. Товариство з обмеженою відповідальністю "КОКСОТРЕЙД, м. Дніпро,
про стягнення грошових коштів в розмірі 134995,00 дол. США (екв. 3480686,65 грн.)
Позивач - Публічне акціонерного товариства "Сбербанк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Термолайф" про стягнення частини заборгованості (донарахованих процентів) за договором про відкриття кредитної лінії № 30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 у розмірі 134995,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 3480686,65 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.11.2017 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "АРОМАСЕРВІС", м. Харків; Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕНЕДЖМЕНТ ЛОГІСТИК КОМПАНІ", м.Харків; Компанія "CARBO TRADING LIMITED", Лімассол, Кіпр; Приватне акціонерне товариство "ХАРКІВСЬКИЙ КОКСОВИЙ ЗАВОД", м. Харків; Товариство з обмеженою відповідальністю "КОКСОТРЕЙД", м. Дніпро.
22.08.2018 ПрАТ «Термолайф» звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою про залучення до участі у справі правонаступника відповідача, в якому просить замінити відповідача - Приватного акціонерного товариства «Термолайф» по справі №922/4105/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮЮ від 04.09.2012 його правонаступником - Приватним акціонерним товариством «Термоплита».
Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.08.2018 у справі №922/4105/16 (суддя Аюпова Р.М., дата складання повного тексту рішення - 03.09.2018) задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Термолайф" про залучення до участі у справі правонаступника відповідача (вх. №24117 від 22.08.2018). Замінено відповідача - Приватне акціонерне товариство "Термолайф" по справі №922/4105/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про стягнення заборгованості за договорами про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 його правонаступником - Приватним акціонерним товариством "Термоплита". Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Термоплита" на користь Акціонерного товариства "СБЕРБАНК" частину заборгованості по процентах за договором про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 в розмірі 134995,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 3480686,65 грн. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Термоплита" на користь Акціонерного товариства "СБЕРБАНК" витрати по сплаті судового збору у розмірі 52210,29 грн.
Позивач з вказаним рішенням суду першої інстанції в частині здійснення процесуального правонаступництва не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при ухваленні рішення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 22.08.2018 у справі №922/4105/16 та ухвалити нове рішення у даній справі, яким задовольнити вимоги АТ "Сбербанк" в повному обсязі, а саме: стягнути з Приватного акціонерного товариства "Термолайф" на користь АТ "Сбербанк" частину заборгованості по процентах за договором про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 в розмірі 134995,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 3480686,65 грн; стягнути з Приватного акціонерного товариства "Термолайф" на користь АТ "Сбербанк" суму судового збору у розмірі 52210,29 грн. Також позивач просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Термолайф" витрати по сплаті судового збору.
Указом Президента України від 29.12.2017 №454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах", крім іншого, постановлено ліквідувати Харківський апеляційний господарський суд та утворити Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області з місцезнаходженням у місті Харкові.
У відповідності до частини 6 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в газеті "Голос України" (№185 (6940) від 03.10.2018) розміщено повідомлення про початок роботи Східного апеляційного господарського суду з 03.10.2018.
23.10.2018 до Східного апеляційного господарського суду надійшла справа №922/4105/16.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2018 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова О.А., суддя Пуль О.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.10.2018 відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду на 29.11.2018.
02.11.2018 від позивача надійшли додаткові пояснення щодо порядку нарахування процентів за користування кредитом.
20.11.2018 від ПрАТ «Термолайф» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні. У відзиві ПрАТ «Термолайф» наводить доводи в обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення в частині заміни його та ПрАТ «Термоплита».
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 за клопотання позивача призначено у справі проведення судового засідання 29.11.2018 в режимі відеоконференції в Подільському районному міста Києва.
28.11.2018 у зв'язку з відпусткою судді Пуль О.А., автоматизованим розподілом судової справи між суддями, для розгляду даної справи сформовано такий склад суду: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.
29.11.2018 від позивача надійшли додаткові пояснення щодо необґрунтованості та безпідставності висновків місцевого господарського суду про настання факту правонаступництва щодо зобов'язань ПрАТ «Термолайф».
В судовому засіданні 29.11.18 представник позивача наполягав на задоволенні апеляційної скарги, навів відповідні пояснення, просив суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 22.08.2018 у справі №922/4105/16 та ухвалити нове рішення у даній справі, яким задовольнити вимоги АТ "Сбербанк" в повному обсязі та стягнути з ПрАТ "Термолайф" заявлену суму заборгованості.
Представники ПрАТ «Термолайф» заперечували проти апеляційної скарги, наполягали на законності та обгрунтованості оскаржуваного рішення, просили залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Треті особи справи своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, у судове засідання Східного апеляційного господарського суду 29.11.2018 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.
Судове засідання відбулось в звичайному режимі за участю предстаника позивача .який прибув саме у Східний апеляційний господарський суд, тому в режимі відеоконференції судове засідання не проводилось. До того ж, відповідно акту від 29.11.2018, Подільський районний суд м. Києва не повідомив Східний апеляційний господарський суд про неможливість проведення відеоконференції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, встановила наступне.
04 вересня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Сбербанк" (попередня назва - Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії"/АТ "Сербанк Росії", на даний час АТ "Сбербанк") (надалі - банк) та Приватним акціонерним товариством "Термолайф" (відповідач, позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО з наступними змінами та доповненнями, за умовами якого позичальнику було відкрито кредитну лінію та надано кредит у сумі 30980000,00 доларів США.
Вказані кошти отримані ПрАТ «Термолайф», що вбачається з матеріалів справи (виписки по рахункам а.с. 34-38 т.1) та не заперечується ПрАТ «Термолайф».
За умовами вказаного договору, ПРАТ "Термолайф" зобов'язалось своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови кредитного договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені кредитним договором та/або додатковими угодами до нього.
Звертаючись з позовом, банк зазначає, що станом на 21.11.2016 несплачена частина основної заборгованості за кредитом складає 28500000,00 дол. США (з них прострочена - 28500000,00 дол. США), процентів за користування кредитом - 7931895,84 дол. США, пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом - 293713894,22 грн, пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 73174978,18 грн.
Враховуючи невиконання умов договору щодо повернення кредитних коштів з боку ПрАТ «Термолайф», банк звернувся з даним позовом, однак просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті процентів за період з 04.11.2016 по 15.11.2016 (12 днів) у розмірі 134995,00 дол. США, що у гривневому еквіваленті становить 3 480 686,65 грн.
Розглядаючи позовні вимоги банку, місцевим господарським судом встановлено обставини невиконання ПрАТ «Термолайф» умов кредитного договору в частині сплати процентів за заявлений у позові період, та наявність правових підстав для задоволення позовних вимог банку. Разом з тим, судом першої інстанції також встановлено обставини правонаступництва ПрАТ «Термоплита» за зобов'язаннями ПрАТ «Термолайф» за спірним кредитним договором, а тому задоволено клопотання останнього про заміну відповідача.
До такого висновку суд першої інстанцій дійшов з урахуванням матеріалів даної справи, висновків Верховного Суду у справі 826/3442/17 та даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як зазначалось, позивач оскаржує рішення місцевого суду в частині задоволення клопотання відповідача про залучення до участі у справі правонаступника відповідача, тому, враховуючи межі вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції переглядає рішення в частині клопотання відповідача про залучення до участі у справі правонаступника відповідача.
Заперечуючи проти задоволення клопотання про залучення правонаступника, позивач зазначає, що згідно наданих до матеріалів справи документів, виділ юридичної особи ПрАТ «Термоплита» із юридичної особи ПрАТ «Термолайф» не завершився, а тому відсутні підстави для здійснення правонаступництва у даній справі і покладення зобов'язань за кредитним договором на ПрАТ «Термоплита».
В апеляційній скарзі, позивачем також зазначено, що суд першої інстанції, посилаючись на судові рішення у справах №922/863/16 та №826/3442/17, дійшов хибного висновку щодо встановлення цими рішеннями обставин, які не потребують доказуванню при розгляді даної справи. Апелянт також зазначає, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація про наявність правонаступників у ПрАТ «Термолайф». Позивач зазначає, що відмова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у затвердженні результатів розміщення акцій ПрАТ «Термоплита» також свідчить про незавершення процедури виділу.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині здійснення правонаступництва, колегією суддів встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням загальних зборів акціонерів ПрАТ «Термолайф», оформленим протоколом від 15.02.2016 затверджено Розподільчий баланс у зв'язку з виділом ПрАТ «Терморок» та ПрАТ «Термоплита» із ПрАТ «Термолайф», станом на 12.02.2016.
З наведеного Розподільчого балансу вбачається, що в розділі «Пасив» (а.с. 173 т.1) у строчці «Довгострокові кредити банків» графи 3 «Баланс ПрАТ «Термолайф» до виділу на 12.02.2016» зазначається сума - 739419247,50 грн. У цій же строчці графи 4 «Баланс ПрАТ «Термоплита» також значиться вказана сума, тобто вона як пасив ПрАТ «Термолайф» перейшла до пасиву ПрАТ «Термоплита». Зазначене також підтверджується інформацією із графи «Баланс ПрАТ «Термолайф» після виділу», де значиться 0 грн.
Тобто даним документом зафіксовано, що після виділу із ПрАТ «Термолайф» ПРАТ «Термоплита», у ПрАТ «Термолайф» відсутні будь-які зобов'язання перед банками. Ці зобов'язання перейшли до пасиву ПрАТ «Термоплита».
Відповідно до Акту від 04.01.2017 приймання-передачі кредиторської заборгованості від ПрАТ «Термолайф» до ПрАТ «Термоплита», останньому передано кредиторську заборгованість ПрАТ «Термолайф» перед ПАТ «Сбербанк» за Договором про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮЮ від 04.09.2012, за іншим Актом від 04.01.2017 ПрАТ «Термоплита» передано документи щодо кредиторської заборгованості за договором №30-В/12/66/ЮЮ від 04.09.2012 (а.с. 180-183 т. 1).
Згідно інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, станом на 06.08.2018 (час звернення відповідача з клопотання про залучення правонаступника), ПрАТ «Термоплита» зареєстрована як юридична особа (код 40457699), місцезнаходження - 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Бабушкінський район, вул. Чкалова, буд. 44, офіс 803, яка є правонаступником ПрАТ «Термолайф» (код 34015182) (а.с.55-59 т.5).
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Відповідно до статті 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Правонаступництво - це перехід суб'єктивного права від однієї особи праводавця до іншої (правонаступника) в порядку похідного правонабуття. Перехід суб'єктивних прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого відбувається через набуття суб'єктивного права чи суб'єктивного обов'язку однією особою і, відповідно, їх втрата іншою. Але при цьому, спостерігається зв'язок між набутими суб'єктивними правами і обов'язками та правовідносинами, в яких перебував їх носій-попередник, з іншими особами, в силу чого й було можливе їх існування.
Правонаступництво відбувається, зокрема, у разі виділу юридичної особи (сингулярне правонаступництво), за умови переходу до такої особи прав та обов'язків материнської особи. Зазначене закріплюється у розподільчому балансі.
За загальними приписами цивільного законодавства, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.
Статтею 86 Закону України «Про акціонерні товариства», врегульовано питання щодо виділу акціонерного товариства. Так, виділом акціонерного товариства визнається створення одного чи кількох акціонерних товариств із передачею йому (їм) згідно з розподільним балансом частини майна, прав та обов'язків акціонерного товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення такого акціонерного товариства. З акціонерного товариства може виділитися лише акціонерне товариство. Наглядова рада акціонерного товариства, з якого здійснюється виділ, виносить на затвердження загальних зборів акціонерів питання про виділ, порядок і умови виділу, створення нового товариства (товариств), конвертацію частини акцій товариства, з якого здійснюється виділ, в акції створюваного товариства (розподіл акцій створюваного товариства серед акціонерів товариства, з якого здійснюється виділ, та/або придбання акцій створюваного товариства самим товариством, з якого здійснюється виділ) і порядок такої конвертації (розподілу та/або придбання), затвердження розподільного балансу.
Загальні збори акціонерів товариства, з якого здійснюється виділ, ухвалюють рішення про виділ, порядок і умови виділу, створення нового товариства (товариств), конвертацію частини акцій товариства, з якого здійснюється виділ, в акції створюваного товариства (розподіл акцій створюваного товариства серед акціонерів товариства, з якого здійснюється виділ, та/або придбання акцій створюваного товариства товариством, з якого здійснюється виділ) і порядок такої конвертації (розподілу та/або придбання), затвердження розподільного балансу. Загальні збори акціонерів кожного створюваного акціонерного товариства ухвалюють рішення про затвердження статуту і утворення органів товариства.
Розміщення акцій товариства, що виділилося, здійснюється із збереженням співвідношення, що було між акціонерами в статутному капіталі товариства, з якого здійснено виділ. Акції товариства, з якого здійснюється виділ, викуплені товариством, не можуть передаватися до складу активів товариства-правонаступника та не підлягають конвертації. Такі акції підлягають анулюванню в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Акціонерне товариство, з якого здійснюється виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які перейшли до товариства, що виділилося, згідно з розподільним балансом. Товариство, що виділилося, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які виникли у товариства, з якого здійснюється виділ, перед виділом, але не перейшли до товариства, що виділилося. Якщо товариств, що виділилися, два чи більше, вони солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями разом з товариством, з якого здійснено виділ. Процедура виділу акціонерних товариств здійснюється аналогічно порядку, визначеному частиною шостою статті 83 цього Закону.
Отже, розподільний баланс юридичної особи, з якої відбувся виділ, складається і затверджується власниками після прийняття ними рішення про виділ. Тобто, в даному випадку розподільний баланс затверджується рішеннями загальних зборів акціонерів, що і відбулось у даній справі. До того ж, правомірність такого рішення встановлена при розгляді справи №922/863/16.
Чинними нормами законодавства чітко не встановлена форма розподільчого балансу, однак, з розподільного балансу ПрАТ «Термолайф» складеного при виділі ПрАТ «Термоплита» та ПрАТ «Терморок» вбачається повне відображення усіх даних, зокрема, передбачені перехід та розподіл до виділених підприємств як майнових активів, так і пасиву, зокрема, довгострокових та короткострокових кредитних зобов'язань. Вказаний документ підписано уповноваженими представниками товариств, складений у чіткій зрозумілій формі, тому не викликає сумнівів в його достовірності та відображеної в ньому інформації.
Апелянт не навів доказів порушення норм чинного законодавства при оформленні та складенні розподільного балансу ПрАТ «Термолайф» та актів прийому передачі заборгованості та оригіналів документів за Договором про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮЮ від 04.09.2012.
Відповідно до частини 1 ст. 80 Закону України «Про акціонерні товариства» злиття, приєднання, поділ, виділ та перетворення акціонерного товариства здійснюються за рішенням загальних зборів, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів влади.
Частиною 6 цієї статті передбачено, що злиття, поділ або перетворення акціонерного товариства вважається завершеним з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення акціонерного товариства та про реєстрацію підприємницького товариства-правонаступника (товариств-правонаступників). Приєднання акціонерного товариства до іншого акціонерного товариства вважається завершеним з дати внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про припинення такого акціонерного товариства. Виділ акціонерного товариства вважається завершеним з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про створення акціонерного товариства, що виділилося. Приєднання акціонерного товариства до іншого акціонерного товариства вважається завершеним з дати внесення запису до Єдиного державного реєстру про припинення такого акціонерного товариства.
Статтею 1 цього закону регулюється сфера його застосування, зокрема, зазначено, цей Закон визначає порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів.
Наведені положення свідчать, що норми цього закону є спеціальним по відношенню до інших законів, та, відповідно, мають пріоритет.
Тому, колегія суддів не погоджується з позивачем щодо застосування до спірних правовідносин приписів ч.3 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яким передбачено, що у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.
Таким чином, враховуючи підтвердження розподільчим балансом ПрАТ «Термолайф» та актами прийому-передачі кредитної заборгованості та оригіналів документів за договором про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮЮ від 04.09.2012 переходу до ПрАТ «Термоплита» пасиву у вигляді кредитної заборгованості, зокрема, за договором про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮЮ від 04.09.2012, а також з огляду на наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформації щодо зареєстрованої юридичної особи - ПрАТ «Термоплита», як правонаступника ПрАТ «Термолайф», колегія суддів не вбачає підстав для відмови у задоволенні заявленого відповідачем клопотання про залучення до участі у справі правонаступника.
До того ж, доводи апелянта щодо того , що відмова у реєстрації звіту про результати розміщення акцій свідчить незавершеність процедури виділу, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки в реєстрації акцій відмовлено в підстав порушення в частині непроведення зборів акціонерів, а тому ці доводи не пов'язані з питанням правомірності реєстрації юридичної особи, що виділилась та набуттям нею статусу правонаступника.
Крім того, колегія суддів не погоджується з доводами апелянта щодо неправомірного застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду у справі №826/3442/17.
06.07.2018 Верховним Судом (Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду) розглянуто касаційну скаргу приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Глуховцевої Н.В. у справі № 826/3442/17 за позовом ПрАТ «Термолайф», ПрАТ «Харківський коксовий завод», приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Глуховцевої Н.В. до Міністерства юстиції України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В., ПрАТ «Слобожанський коксовий завод», на стороні відповідача - ПАТ «Сбербанк», - про визнання протиправним та скасування наказу, визнання противними дій та зобов'язання вчинити дії, та ухвалено постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2017 скасовано, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2017 залишено в силі.
Зокрема, Верховний Суд вказав, що суди (при розгляді справи № 922/863/16 за позовом ПАТ «Сбербанк» до ПрАТ «Термолайф» про визнання недійсним рішення від 30 листопада 2015 року загальних зборів акціонерів ПрАТ «Термолайф» про виділ з ПрАТ «Термолайф» юридичних осіб, визнання недійсним рішення від 15 лютого 2016 року загальних зборів акціонерів ПрАТ «Термолайф» про затвердження розподільчого балансу та про випуск акцій товариства з метою конвертації частини акцій товариства в акції створюваних товариств і про порядок такої конвертації) встановили законність створення юридичних осіб шляхом виділу та затвердження розподільчих балансів без згоди на такі дії іпотекодавця. Однак не встановлювали обставин державної реєстрації юридичних осіб та речових права на нерухоме майно, оскільки така реєстрація здійснювалася пізніше.
До того ж, Верховний Суд дійшов висновку про преюдиційність вказаних обставин для розгляду справи №826/3442/17 та встановив відсутність порушень процедури виділу ПрАТ «Термоплита», залишивши без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва, якою, зокрема, зобов'язано Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проведених 28 квітня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. (щодо юридичної особи ПрАТ «Термоплита»).
Зазначаючи про це в рішенні суду у даній справі, суд першої інстанції послався на поновлення у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про створення ПрАТ «Термоплита», що було здійснено на виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2017, яку Верховним Судом залишено без змін.
Таким чином, дослідивши у сукупності обставини справи, норми права, які регулюють інститут правонаступництва, зокрема, у випадках виділу, колегія суддів не знайшла підтверджень доводів апеляційної скарги.
Застосовуючи практику Європейського суду з прав людини викладену, зокрема, у Рішенні «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, колегія суддів зазначає, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Колегія суддів звертає увагу, що матеріалами справи підтверджено створення юридичної особи ПрАТ «Термоплита», як правонаступника ПрАТ «Термолайф» за договором про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012. Тому, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача про заміну учасника справи його правонаступником - ПрАТ «Термоплита» та, відповідно, покладення на останнього обов'язку зі сплати кредитної заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 в розмірі 134995,00 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 3480686,65 грн., колегія суддів вважає законним та обґрунтованим.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оскаржуване рішення відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до статті 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк", м.Київ залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 22.08.2018 у справі № 922/4105/16 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у відповідності до статей 286- 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 07.12.2018
Головуючий суддя В.О. Фоміна
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.В. Шевель