вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
"05" грудня 2018 р. м. Київ Справа № 910/3117/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Скрипки І.М.
Тищенко А.І.
секретар судового засідання: Кондратенко Н.О.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: згідно протоколу судового засідання від відповідача-1: згідно протоколу судового засідання від відповідача-2: згідно протоколу судового засідання від третьої особи-1: згідно протоколу судового засідання від третьої особи-2: згідно протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Національного банку України
проперегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017
у справі № 910/3117/17 Господарського суду міста Києва
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Правнича консалтингова Група», м. Київ
до1) публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ; 2) Національного банку України, м. Київ
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1) товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», м. Київ 2) Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», м. Бровари, Київська обл.
провизнання недійсним договору застави майнових прав в частині
Товариство з обмеженою відповідальністю «Правнича консалтингова Група» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (надалі - відповідач-1) та Національного банку України (надалі - відповідач-2) про визнання недійсним договору застави майнових прав № 06/ЗМП від 26.02.2014, укладеного між відповідачами, в частині передання в заставу майнових прав за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013, укладеного між відповідачем-1 та Державним підприємством «Укрспирт», відповідно до п. 1.1 договору застави майнових прав № 06/ЗМП від 26.02.2014 та запису №з/п 5894 в додатку 1 до договору застави майнових прав № 06/ЗМП від 26.02.2014 «Реєстр укладених АТ «Дельта Банк» кредитних договорів з фізичними та юридичними особами, що пропонуються у забезпечення Національному банку України (пул кредитів), заборгованість за якими класифікована за ІІ категорією якості».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що передання відповідачем-2 в заставу відповідачу-1 майнових прав за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 є грубим порушенням пунктів 7, 8 Положення про надання Національним банком України кредитів банкам України для збереження їх ліквідності, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 24.02.2014 № 91 та самої постанови Правління Національного банку України від 24.02.2014 № 91, а також п.1 ч. 1 ст. 42 Закону України «Про Національний банк України», у зв'язку з наданням відповідачем-2 кредиту відповідачу-1 з порушенням порядку такого надання в частині прийняття в забезпечення за кредитом майнових прав, які не відповідають вимогам Національного банку України.
Відповідачі проти позову заперечували, зазначаючи про те, що в спірному договорі не передбачено заборони щодо передачі заставодавцем чи прийняття заставодержателем в заставу майнових прав за укладеним банком-позичальником кредитними договорами з фізичними особами. Відповідачі належним чином виконують умови оспорюваного позивачем договору. Натомість в даному випадку у позивача відсутній статус заінтересованої особи по відношенню до договору застави майнових прав № 06/ЗМП від 26.02.2014 та відсутнє право на звернення з даним позовом до суду, оскільки названий правочин не порушує жодних прав позивача та не створює для нього обов'язків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2017 до участі у справі № 910/3117/17, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» (надалі - третя особа-1) та державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (надалі - третя особа-2).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» (надалі - третя особа-1) підтримало позов, зазначаючи про те, що оспорюваний договір частково суперечить актам цивільного законодавства, що є підставою для визнання його недійсним. На думку третьої особи-1, договір застави майнових прав № 06/ЗМП від 26.02.2014 не відповідає вимогам Законів України «Про Національний банк України» та «Про банки і банківську діяльність», а також постанові Правління Національного банку України від 24.02.2014 № 91.
Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (надалі - третя особа-2) позовні вимоги підтримало з посиланням на їх обґрунтованість та просило суд позов задовольнити, оскільки з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством, кредитним договором № 06 від 26.02.2014, договором застави № 06/ЗМП від 26.02.2014, відповідач-1 не міг передати, а відповідач-2 - отримати майнові права за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 у справі № 910/3117/17 у позові було відмовлено повністю.
Місцевий господарський суд, посилаючись на ст. ст. 6, 11, 203, 204, 215-217, 509, 572, 626-628, 638, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 180 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 12 Закону України «Про заставу», ст.ст. 2, 7, 15, 42, 55, 56 Закону України «Про Національний банк України», зазначав наступне:
- умовами кредитного договору № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013, права вимоги до боржника за яким було передано в заставу Національному банку України, передбачено обов'язок позичальника щомісячно сплачувати кредитору грошові кошти - проценти за користування кредитом, що у даному випадку узгоджується зі змістом п. 7 Положення про надання Національним банком України кредитів банкам України для збереження їх ліквідності;
- невідповідність предмету, який було прийнято в заставу Національним банком України, може свідчити саме про порушення останнім визначеного порядку та підстав надання кредитів банкам України для збереження їх ліквідності, а ніяким чином не вказувати на невідповідність спірного договору застави в частині передання в заставу майнових прав за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 вимогам чинного законодавства;
- нормами чинного законодавства не було передбачено обов'язку банку-позичальника при укладенні договору кредиту для збереження їх ліквідності надавати Національному банку України всі кредитні договори, права вимоги за якими пропонуються в заставу;
- у даному випадку наявні помилки у визначенні дати укладення договору та дати виникнення заборгованості, але вони не можуть бути достатніми підставами для визнання правочину недійсним в частині передання в заставу майнових прав за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач та третя особа-2 звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 у справі № 910/3117/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Вимоги та доводи апеляційних скарг були обґрунтовані наступним:
- встановивши у своєму рішенні порушення вимог законодавства, допущених при передачі права вимоги ПАТ «Дельта Банк» та ДП «Укрспирт» за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 в заставу відповідачу-2, суд не надав такій обставині належної правової оцінки;
- відмовляючи у задоволенні позову, поза увагою суду залишилася невідповідність низки реквізитів кредитних договорів, переданих у заставу за спірним договором та зазначених у додатку №1 до нього, дійсним даним таких реквізитів кредитних договорів, права за якими передавалися у заставу;
- передача в заставу майнових прав за оспорюваним договором відбулася з порушенням норм постанови Правління Національного банку України від 24.02.2014 № 91.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/3117/17 (головуючий суддя - Зеленін В.О., судді: Сітайло Л.Г., Ткаченко Б.О.) апеляційні скарги було задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 у справі № 910/3117/17 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким позов задоволено повністю. Визнано недійним договір застави майнових прав № 06/ЗМП від 26.02.2014, укладений між публічним акціонерним товариством "Дельта банк" та Національним банком України, в частині передання в заставу майнових прав за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013, укладеного між публічним акціонерним товариством "Дельта банк" та Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", відповідно до пункту 1.1. договору застави майнових прав № 06/ЗМП від 26.02.2014 та запису № з/п 5894 в додатку 1 до договору застави майнових прав № 06/ЗМП від 26.02.2014 "Реєстр укладених АТ "Дельта банк" кредитних договорів з фізичними та юридичними особами, що пропонуються у забезпечення Національному банку України (пул кредитів), заборгованість за якими класифікована за ІІ категорією якості".
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та з Національного банку України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Правнича консалтингова група" по 800 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та по 880 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та з Національного банку України на користь Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" по 880 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
03.09.2018 до Київського апеляційного господарського суду від Національного банку України надійшла заява № 12-0007/47206 від 31.08.2018 про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/3117/17 за нововиявленими обставинами, в якій він просив скасувати названу постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Заявник вважає, що нововиявленою обставиною є постанова Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2018, якою було скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2018 у справі № 910/4123/16 та прийнято нове рішення про задоволення позову Національного банку України до товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Правнича консалтингова Група», товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аккорд», Державне підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 12.09.2014, укладеного між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент».
Заявник вважає, що оскільки договір відступлення права вимоги від 12.09.2014 визнано недійсним, то товариство з обмеженою відповідальністю «Правнича консалтингова Група» (позивач у справі № 910/3117/17) не є кредитором за основним договором, а відтак укладений між Національним банком України та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» договір застави майнових прав № 06/ЗМП від 26.02.2014 жодним чином не впливає на порушення прав та охоронюваних законом інтересів товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича консалтингова Група».
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2018 у справі № 910/3117/17 (головуючий суддя Зеленін В.О., судді: Сітайло Л.Г., Ткаченко Б.О.) відкладено вирішення питання про відкриття провадження за заявою Національного банку України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/3117/17 до надходження матеріалів справи до Київського апеляційного господарського суду. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/3117/17.
19.09.2018 матеріали справи № 910/3117/17 надійшли до Київського апеляційного господарського суду.
У зв'язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г., яка входила до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2018 було призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/3117/17.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2018 у зв'язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці, сформовано для розгляду заяви у справі № 910/3117/17 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Зеленін В.О., судді: Зубець Л.П., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 у справі № 910/3117/17 (головуючий суддя Зеленін В.О., судді: Зубець Л.П., Ткаченко Б.О.) було відкрито провадження за заявою Національного банку України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/3117/17 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 23.10.2018.
Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд та утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.
Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 справу № 910/3117/17 передано до Північного апеляційного господарського суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2018, справу № 910/3117/17 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2018 у справі № 910/3117/17 прийнято заяву Національного банку України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/3117/17 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І. та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 08.11.2018.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2018 у справі № 910/3117/17, за клопотанням державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", було відкладено розгляд заяви Національного банку України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/3117/17 до 21.11.2018.
19.11.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича консалтингова група» надійшов відзив на заяву про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/3117/17 за новивиявленими обставинами, в якому останній просив у задоволенні заяви Національного банку України про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/3117/17 за новивиявленими обставинами відмовити.
Також, товариство з обмеженою відповідальністю «Правнича консалтингова Група» (позивач) у відзиві на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначало про те, що обставина, на яку посилається заявник, а саме факт набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/4123/16 в частині визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 12.09.2014, за своєю правовою природою не є нововиявленою і не дає підстави для перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/3117/17. До того ж, про недійсність договору відступлення права вимоги від 12.09.2014 заявник зазначав у своїх запереченнях проти позову у справі № 910/3117/17 та під час розгляду вказаної справи у судах всіх інстанцій.
19.11.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» надійшов відзив на заяву про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 911/3117/17, в якому останнє просило відмовити Національному банку України в задоволенні заяви про перегляд судового рішення ( постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/3117/17).
Так, Державне підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (третя особа-2) у відзиві на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підтримав позицію заявника, наголошуючи на тому, що недійсність договору відступлення права вимоги від 12.09.2014 стосується наявності у позивача інтересу щодо договору застави майнових прав № 06/ЗМП від 26.02.2014, в частині передання в заставу майнових прав за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013. Обставина, про яку зазначає заявник, існувала на час винесення постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/3117/17 і не могла бути відома заявнику на час розгляду справи № 910/3117/17.
20.11.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу документів Північного апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича консалтингова група» надійшов відзив на заяву про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/3117/17 за новивиявленими обставинами.
Зазначений відзив товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича консалтингова група» аналогічний за змістом відзиву, який надійшов до суду апеляційної інстанції 19.11.2018.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" (третя особа-1), ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 у справі № 910/3117/17 розгляд заяви було відкладено на 05.12.2018.
У судовому засіданні представник Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» відмовився від поданого ним клопотання про зупинення провадження у справі № 910/3117/17 до винесення постанови Верховним Судом справі № 910/4123/16, оскільки 27.11.2018 Верховним Судом було прийнято постанову у даній справі, а тому відпали підстави для зупинення провадження у справі № 910/3117/17.
В судовому засіданні представник Національного банку України, та представник публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» підтримали заяву Національного банку України про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/3117/17 за нововиявленими обставинами, просили суд вказану заяву задовольнити, скасувати названу постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні адвокат товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича консалтингова Група» заперечував проти заяви про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/3117/17 за нововиявленими обставинами з підстав, викладених у відзиві на вказану заяву, просив суд в задоволенні заяви відмовити та залишити без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/3117/17.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» в судове засідання не з'явивися, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» до суду апеляційної інстанції не надходило.
Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі-ГПК України) визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони (ст. 42 ГПК України), зважаючи на відсутність клопотань про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності третьої особи.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, обговоривши доводи заяви та письмових пояснень, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що заява не підлягає задоволенню, а рішення апеляційної інстанції, про перегляд якого за нововиявленими обставинами, подано дану заяву, не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, що 27.12.2013 між відповідачем-1, як кредитором, та третьою особою-2, як позичальником, було укладено договір кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1, за умовами п.п. 1.1, 1.2 якого кредитор зобов'язується надавати позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами (транш) на умовах, визначених цим договором, в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 130 000 000 грн. зі сплатою плати за користування кредитом в розмірі 24% в порядку, визначеному цим договором, та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 25.12.2014 включно. Кредит надається позичальнику для поповнення обігових коштів.
В п. 8.3 названого договору передбачено, що останній набирає чинності з дати його укладання та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за цим договором.
12.09.2014 між відповідачем-1, як первісним кредитором, та третьою особою-1, як новим кредитором, було укладено договір відступлення права вимоги, за умовами п.п. 1.1, 1.3, 1.4 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги належного виконання зобов'язань ДП "Укрспирт" за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 (основний договір), а саме право вимоги щодо: повернення заборгованості за кредитом в розмірі 54 156 500 грн.; повернення заборгованості за процентами в розмірі 3 973 454,99 грн. Всього загальна сума вимог, які виникли і нараховані за основним договором на день укладання правочину, складає 58 129 954,99 грн. З моменту набрання чинності цим договором, новий кредитор повністю замінює первісного кредитора в основному договорі та отримує всі права, що виникають з договорів, укладених в забезпечення виконання боржником своїх зобов'язань за основним договором. Ціна відступлення права вимоги за основним договором, що підлягає сплаті новим кредитором на користь первісного кредитора становить 58 129 954, 99 грн. без ПДВ.
Відповідно до п. 5.2 названого договору він набирає чинності, а у його сторін виникають взаємні права та обов'язки, передбачені цим договором, виключно на наступний день після настання відкладальної обставини, під якою сторони розуміють відсутність добровільного погашення боржником заборгованості за основним договором у строк до 11.02.2015 включно.
22.12.2014 між відповідачем-1 та третьою особою-1 було укладено додаткову угоду № 1 до договору від 12.09.2014 про відступлення права вимоги, відповідно до змісту якої у зв'язку з тимчасовим виконанням боржником зобов'язань за основним договором в сумі 4 388 248 грн. контрагенти погодили, що первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги належного виконання зобов'язань ДП "Укрспирт" за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 (основний договір), а саме право вимоги щодо: повернення заборгованості за кредитом в розмірі 51 967 154,26 грн.; повернення заборгованості за процентами в розмірі 1 774 552,73 грн. Всього загальна сума вимог, які виникли і нараховані за основним договором на день укладання правочину, складає 53 741 706,99 грн.
12.02.2015 між третьою особою-1, як первісним кредитором, та позивачем, як новим кредитором, було укладено договір № 8/2-VP про відступлення права вимоги, за умовами п.п. 1.1, 1.4, 1.5, 5.3 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги належного виконання зобов'язань ДП "Укрспирт" за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 (основний договір), а саме повернення заборгованості за кредитом в розмірі 51 967 154,26 грн.; повернення заборгованості за процентами в розмірі 1 774 552,73 грн. Всього загальна сума вимог, які виникли і нараховані за основним договором на день укладання правочину, складає 53 741 706,99 грн. З моменту набрання чинності цим договором, новий кредитор повністю замінює первісного кредитора в основному договорі та отримує всі права, що виникають з договорів, укладених в забезпечення виконання боржником своїх зобов'язань за основним договором. Ціна відступлення права вимоги за основним договором, що підлягає сплаті новим кредитором на користь первісного кредитора, становить 58 229 954,99 грн. без ПДВ. Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками контрагентів та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим правочином.
26.02.2014 між відповідачем-2, як кредитором, та відповідачем-1, як позичальником, було укладено кредитний договір № 06, згідно з п.п. 1.1, 1.8, 3 якого кредитор надає позичальнику кредит для збереження ліквідності в сумі 800 000 000 грн. на строк з 26.02.2013 до 20.12.2015 (включно). Процентна ставка за користування кредитом встановлюється на рівні 19,5 % річних. Базовою кількістю днів для нарахування процентів є фактична кількість днів у місяці/фактична кількість днів у році. Забезпеченням за цим кредитним договором виступають майнові права на загальну суму 3 355 266 666,35 грн. згідно з реєстром, який є додатком до договору застави майнових прав № 06/ЗМТ від 26.02.2014. Цей кредитний договір вважається укладеним з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань, що не звільняє сторін від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов'язань за цим кредитним договором.
26.02.2014 між відповідачем-2, як заставодержателем, та відповідачем-1, як заставодавцем, було укладено договір застави майнових прав № 06/ЗМП, предметом застави за яким є майнові права за кредитними договорами, що укладені між заставодавцем і юридичними та фізичними особами, перелік яких наведено у додатку № 1 до договору, що є невід'ємною його частиною (надалі всі вищезазначені кредитні договори та генеральні кредитні договори, договори про відкриття кредитної лінії, договори про кредитування, чи інша назва договору про надання кредитних коштів на умовах повернення, платності, строковості, забезпеченості та цільового характеру використання разом та/або окремо). Станом на 25.02.2014 заборгованість за кредитними договорами становить 3 355 266 666,35 грн. (п. 1.1. договору № 06/ЗМП від 26.02.2014).
За умовами п.п. 1.2, 1.3 договору застави № 06/ЗМП від 26.02.2014 майнові права сторони за домовленістю оцінюють в сумі 3 355 266 666,35 грн., що відповідає незалежній експертній оцінці, яка здійснена 25.02.2014 суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертна компанія "Правий берег". Надана застава забезпечує належне виконання заставодавцем вимог заставодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з кредитного договору № 06 від 26.02.2014р., укладеного між заставодержателем, а також всіх додаткових договорів (угод), що будуть укладені до нього, а також з усіх окремих кредитних договорів (та змін до них), в тому числі, щодо зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів та інших умов, в тому числі, щодо: повернення заставодавцем заставодержателю кредиту в сумі 800 000 000 грн. в строк до 20.02.2015 включно; сплати заставодавцем процентів за користування кредитом в розмірі 19,5% в порядку та строки, визначені кредитним договором; виконання заставодавцем інших зобов'язань, передбачених кредитним договором, у повному обсязі, на умовах і в строки, визначені в кредитному договорі, в тому числі, зобов'язань щодо сплати неустойок (пені та штрафів) та відшкодування збитків. Також цим договором забезпечується належне виконання вимог заставодержателя щодо відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет застави, зазначений у п. 1.1 цього договору, та інших вимог заставодержателя, право на задоволення яких за рахунок вартості предмета застави заставодержатель має відповідно до чинного законодавства України
Згідно з п. 6.3 договору № 06/ЗМП від 26.02.2014 останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов'язання за кредитним договором чи настання одного з випадків, з якими чинне законодавство пов'язує припинення права застави.
Позивач просив визнати недійсним договір № 06/ЗМП від 26.02.2014 застави майнових прав, укладеного між відповідачами, в частині передання в заставу майнових прав за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013, укладеного між відповідачем-1 та третьою особою-2. Однією з підстав для визнання недійсним договору застави, позивач визначив те, що передання в заставу права вимоги банку до третьої особи-2 за договором кредитної лінії, здійснено з порушенням п.п. 7, 8 Положення про надання Національним банком України кредитів банкам України для збереження їх ліквідності, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.02.2014 № 91 (далі - Положення НБУ № 91), чинної на дату укладення договору застави та п. 1 ч. 1 ст. 42 Закону України "Про Національний банку України". Зокрема, це стосується невідповідності предмету застави, який було прийнято в заставу Національним банком України, вимогам вказаних норм.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції у своєму рішенні від 08.06.2017 у справі № 910/3117/17, серед іншого, зазначив про те, що невідповідність предмету застави, який було прийнято в заставу Національним банком України, може свідчити саме про порушення останнім визначеного порядку та підстав надання кредитів банкам України для збереження їх ліквідності, а ніяким чином не може вказувати на невідповідність договору застави № 06/ЗМІ від 26.02.2014 в частині передання в заставу майнових прав за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013, вимогам чинного законодавства.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/3117/17 рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 у справі № 910/3117/17 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким позов задоволено повністю та визнано недійним договір застави майнових прав № 06/ЗМП від 26.02.2014, укладений між відповідачами, в частині передання в заставу майнових прав за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013, укладеного між відповідачем-1 та третьою особою-2, відповідно до пункту 1.1. договору застави майнових прав № 06/ЗМП від 26.02.2014 та запису № з/п 5894 в додатку 1 до договору застави майнових прав № 06/ЗМП від 26.02.2014 "Реєстр укладених АТ "Дельта банк" кредитних договорів з фізичними та юридичними особами, що пропонуються у забезпечення Національному банку України (пул кредитів), заборгованість за якими класифікована за ІІ категорією якості".
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції виходив з наступного:
- чинне на момент укладення спірного договору законодавство не припускало можливості передання у заставу майнових прав за кредитами, що не відповідають вимогам положення п. 7 положення НБУ № 91.
- місцевим господарським судом встановлено, що станом на момент укладення договору застави № 06/ЗМП від 26.02.2014 заборгованість ДП "Укрспирт" за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 обліковується менше 180 днів. Тобто не відповідала вимогам, встановленим пунктом 7 Положення НБУ № 91. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів заміни у порядку пункту 10 положення НБУ № 91 переданого у заставу активу (майнових прав за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013) забезпеченням відповідно до переліку та вимог, установлених у п. 7 цього Положення, у розмірі, достатньому для задоволення вимог НБУ за кредитним договором з урахуванням коригуючих коефіцієнтів;
- відповідачами не надано доказів повернення банком-позичальником частини заборгованості за кредитом для збереження ліквідності банку;
- відповідачем-2 при укладенні договору застави майнових прав № 06/ЗМП прийнято в забезпечення за кредитом, для збереження ліквідності банку, майнові права за кредитним договором (№ ВКЛ-2007072/1), заборгованість за яким обліковувалась менше 180 днів;
- договір застави майнових прав, у частині передання в заставу майнових прав за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1, було укладено з порушенням вимог нормативно-правового акту - п.п. 7, 8 Положення НБУ № 91;
- Положення НБУ № 91 розроблене відповідно до Конституції України, Законів України "Про Національний банк України", «Про банки і банківську діяльність", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів НБУ, зареєстроване в Міністерстві юстиції України та за своєю суттю є нормативно-правовим актом. Таким чином, недотримання вимог Положення НБУ № 91 при укладенні Національним банком України будь-яких договорів, є підставою для визнання їх недійсними;
- договір застави майнових прав, у частині передання в заставу майнових прав за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1, було укладено з порушенням вимог Положення НБУ № 91, то вказане слугує підставою для визнання такого правочину недійсним, у відповідній частині та може розцінюватися як окрема підстава для звернення позивача для захисту своїх прав в суді;
- суд апеляційної інстанції не погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що задоволення позовних вимог заявника могло б призвести до зменшення вартості застави та нівелювання такої правової мети передачі майна в заставу Національному банку України, як забезпечення виконання боржником своїх обов'язків за кредитним правочином;
- приписи пункту 7 Положення НБУ № 91 спрямовані саме на досягнення максимального ступеню забезпечення зобов'язань банку-позичальника перед Національним банком України за кредитним договором та запобігання передачі банком-позичальником у заставу активів, за рахунок яких кредитор не зможе задовольнити свої вимоги, або їх задоволення буде значно ускладнено. Таким чином, саме укладення договору застави з порушенням вимог пункту 7 Положення НБУ № 91 може свідчити про нівелювання такої правової мети передачі майна в заставу Національному банку України, як забезпечення виконання боржником своїх обов'язків за кредитним правочином, а не навпаки;
- визнання недійсним договору з підстав невідповідності переданих в заставу майнових прав вимогам пункту 7 Положення НБУ № 91 могло мати наслідком повернення частини отриманого кредиту, або заміни його забезпечення належним предметом застави, як це передбачено пунктом 10 Положення НБУ № 91, чинним на момент виникнення спірних правовідносин;
- в даному випадку вбачається наявність фактичних обставин, що дають можливість зробити висновок про недійсність договору застави майнових прав № 06/ЗМП від 26.02.2014, укладеного між відповідачами, в частині передання в заставу майнових прав за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013.
Відповідач-2 звернувся до суду із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/3117/17 за нововиявленими обставинами, в якій він просив скасувати названу постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. При цьому, заявник вважає, що нововиявленою обставиною є постанова Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2018, якою було скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2018 у справі № 910/4123/16 та прийнято нове рішення, згідно з яким визнано недійсним договір відступлення права вимоги від 12.09.2014, укладений між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент».
З цього приводу суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Таким чином, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. Нововиявлені обставини характеризуються тим, що вони: існували під час розгляду справи, але не були відомі заявнику; є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов'язків у сторін, а також інших осіб, що брали участь у справі, а отже і вплинути на законність та обґрунтованість постановленого судового акта; виявлені після набрання чинності судовим актом. При цьому, нововиявленими обставинами є матеріально-правові факти, що входять до підстав позову або висунутих проти нього заперечень іншої сторони та інші юридичні факти, що мають значення для вирішення спору, які характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності. Причому, виникнення нових доказів або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для перегляду рішення.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, N 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, N 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Як уже зазначалось вище, підставою для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/3117/17 заявником визначено обставини, встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 у справі № 910/4123/16 за позовом Національного банку України до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Правнича консалтингова Група», товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аккорд», державне підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 12.09.2014, укладеного між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент».
Нововиявлені обставини за своєю юридичною природою є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту) (аналогічна правова позиція наведена в постанові пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 з подальшими змінами і доповненнями).
При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленми обставинами суд має виходити з визначених процесуальним законодавством підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
При цьому необхідно розрізняти нові докази, якими підтверджуються новоявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з ново виявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку (аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 29.08.2018 у справі №552/137/15-ц).
Передусім необхідно зазначити, що постанова у справі № 910/4123/16, на яку посилається заявник, була винесена 09.08.2018, тобто майже через рік після прийняття постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/3117/17. Тобто на час розгляду справи № 910/3117/17 судом апеляційної інстанцій рішення, на яке міститься посилання у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/3117/17 ще не існувало.
Про існування самої справи № 910/4123/16 заявнику було відомо і він про це зазначав у своїх письмових поясненнях.
Тобто, в даному випадку, зазначена відповідачем-2 обставина, а саме постанова Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 у справі № 910/4123/16 та факт набрання нею законної сили, у розумінні ГПК України не є нововиявленою обставиною, а тому вплинути на висновки суду при постановленні рішення не могла (аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 147/325/13-ц, від 21.02.2018 у справі № 363/2936/15-ц).
Інших підстав, для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/3117/17, окрім обставин, встановлених постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 у справі № 910/4123/16, заявник не навів.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказів, які б спростовували висновки, викладені в постанові Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/3117/17, не надано.
В ст.ст. 78, 79 ГПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надані до матеріалів справи докази та пояснення учасників провадження у даній справі свідчать про необґрунтованість заяви відповідача-2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/3117/17, оскільки наведені заявником обставини не є ново виявленими у розумінні ст. 320 ГПК України, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення цієї заяви.
Згідно з ч. 4 ст. 325 ГПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Судовий збір за подачу заяви у відповідності до ст. 129 ГПК України покладається судом на заявника.
Керуючись ст. ст. 11, 73, 74, 78, 79, 86, 129, 320-325 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Заяву Національного банку України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/3117/17 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/3117/17 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/3117/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.
Повний текст ухвали складено та підписано судом-06.12.2018.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді І.М. Скрипка
А.І. Тищенко