ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
07 грудня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/249/18
м. Одеса, проспект Шевченка, 29
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Колоколова С.І.,
Принцевської Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактайз.ком."
на рішення Господарського суду Миколаївської області
від 17 липня 2018 року (повний текст складений 19 липня 2018 року)
у справі №915/249/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Асклепій Плюс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактайз.ком."
про стягнення 61000,00 грн.,
суддя суду першої інстанції: Семенчук Н.О.
дата і місце прийняття рішення: 17.07.2018р., м. Миколаїв, вулиця Адміральська, 22 Господарський суд Миколаївської області, -
У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Асклепій Плюс" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактайз.ком" та з урахуванням уточненої позовної заяви просило суд стягнути попередню оплату в сумі 56000 грн. та штраф у розмірі 5000,00 грн. за договором оренди № 11-02-17 від 07.12.2017р.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач свої зобов'язання за укладеним між сторонами договором оренди № 11-02-17 від 07.12.2017р. виконав належним чином, на підставі виставленого рахунку 14.12.2017 року здійснив оплату в сумі 56 000 грн. Однак, відповідач в установлені договором строки свої зобов'язання щодо виконання технічного завдання, здійснення передачі замовнику права на користування ПЗ "Телефонна платформа Contactise" та надання на підписання Акту передання - приймання ліцензій не виконав, у зв'язку з чим, позивачем на адресу відповідача було направлено листи-вимоги про усунення порушень договору, які останнім залишені без відповіді. Посилаючись на п.4.4 та п.5.4 договору позивач зазначає, що оскільки відповідачем не було виконано вимоги ТОВ «Медичний центр Асклепій Плюс» в частині належного виконання умов договору, 23.02.2018 ТОВ «Медичний центр Асклепій Плюс» звернулось до відповідача з повідомленням-вимогою №20 про розірвання договору. На день подання позовної заяви відповідачем не виконано вимоги щодо повернення коштів, сплачених в рахунок попередньої оплати за договором, а тому на підставі п. 8.1 договору позивач просив стягнути з відповідача штраф в сумі 5000 грн.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.07.2018р. по справі №915/249/18 (суддя Семенчук Н.О.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Контактайз.ком" на користь ТОВ "Медичний центр Асклепій Плюс" 56000 грн. неповернутої попередньої оплати та 1621,04 грн. судового збору, в решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що оскільки позивачем на виконання умов договору були перераховані відповідачу грошові кошти, то після розірвання даного договору зазначені грошові кошти перебувають у відповідача без достатньої правової підстави, оскільки у відповідача відпали правові підстави для подальшого використання цих коштів. Оскільки, на час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів повернення позивачу грошових коштів у сумі 56000 грн., отриманих в якості попередньої оплати по договору оренди №11-02-17 від 07.02.2017, який є розірваним, то вимога позивача щодо стягнення вказаної грошової суми є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення штрафу задоволенню не підлягають, оскільки договір оренди №11-02-17 від 07.02.2017 є розірваним, припинив свою дію з 09.03.2018. В свою чергу, станом на дату подання позивачем позову, втратив чинність і п.8.1 договору щодо нарахування штрафу. Оскільки ст.547 ЦК України вимагає наявності письмового правочину, укладеного між сторонами, щодо стягнення неустойки, то відсутність такого письмового правочину щодо нарахування штрафу виключає можливість її стягнення судом після припинення дії договору.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ «Контактайз.ком.» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову з посиланням на те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального і процесуального права.
Так, скаржник зазначає, що роботи по налаштуванню програмного забезпечення були виконанні в повному обсязі, що підтверджується тим, що позивач згідно даних до яких відповідач має доступ як власник і розробник програмного забезпечення Contactise, здійснив (отримав) 83 000 (вісімдесят три тисячі) дзвінків, що свідчить про повноцінне використання позивачем програмного забезпечення «Телефонна платформа Contactise». Також, скаржник зазначає, що після надходження коштів на рахунок відповідача та налаштування відповідачем програмного забезпечення «Телефонна платформа Contactise» позивачу 05.02.2018року було направлено для підписання Акт наданих послуг №12 від01.10.2018 року, відповідно до якого позивачу передавалось право користування ПЗ «Телефонна платформа Contactise» (ліцензії). Проте, відповідач обґрунтованої відмови від підписання даного акту не надав. Доводи позивача про розірвання договору з 09.03.2018 року спростовуються тим, що відповідно до п. 5.3 договору з 12.02.2018 року договір виконано у повному обсязі.
Статтею 269 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 07.12.2017 року між ТОВ «Медичний центр Асклепій Плюс» (замовник) та ТОВ «Контактайз.ком» (виконавець) було укладено договір оренди № 11-02-17, відповідно до умов якого виконавець передає право на обмежене по терміну використання ПЗ «Телефонна платформа Contactise» в кількості голосових каналів (Додаток 1) та згідно технічного завдання замовника (Додаток 2), надає технічну підтримку з 9-00 до 19-00 години та проводить налаштування обладнання, яке необхідне для роботи програмного забезпечення (Додаток 2) (п.2.1 договору).
Відповідно до п. 1.1 договору ПЗ «Телефонна платформа Contactise» - комп'ютерна програма, що виконує функції сучасної автоматичної телефонної станції (далі по тексту - АТС) з розширеними можливостями взаємодії з іншими програмними та технічними засобами; складається з серверного та клієнтського ПЗ.
Згідно з п. 3.1 договору передача доступу за цим договором здійснюється виконавцем згідно з «Графіком передачі доступу», що обумовлюється Додатком 1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною. Підтвердження передання доступу виконавцем та прийому його замовником є підписаний сторонами договору Акт передання-приймання доступу.
Відповідно до Додатка № 1 до даного договору сторони домовились, що вартість послуг по налаштуванню ПЗ «Телефонна платформа Contactise» складає 00 грн. 00 коп. без ПДВ сплачується при підключенні одноразово (п.1 Додатку 1 до договору).
Відповідно до п. 2 Додатку 1 до договору сторони домовились, що річна вартість ліцензії (права на обмежене по терміну використання доступу ПЗ «Телефонна платформа Contactise») та технічної підтримки з 9-00 до 19-00 складає 56 000 гри. без ПДВ.
Пунктом 4 Додатку 1 до договору сторони домовились, що в строк протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з моменту надходження на рахунок виконавця коштів у розмірі вартості ліцензії та робіт по налаштуванню ПЗ «Телефонна платформа Contactise» та надання всіх необхідних технічних даних для налаштування, виконавець передає замовнику право на користування ПЗ «Телефонна платформа Contactise», про що сторони підписують Акт передання-приймання ліцензій.
Окрім того, між сторонами було укладено та підписано Додаток № 2 до договору, який містить Технічне завдання для виконавця.
Відповідно до п. 4.1 договору виконавець зобов'язаний, зокрема, виконати роботи та надати послуги відповідно до умов цього договору та передати повний обсяг робіт замовнику шляхом надання підписаного зі свого боку Акту прийому-передання виконаних робіт (наданих послуг) у терміни, передбачені Додатком 1 договору.
Згідно з п 4.4 договору, замовник має право вимагати дотримання виконавцем умов, передбачених цим договором, достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку письмово попередивши про це виконавця не менше ніж за 14 (чотирнадцять) днів до дати розірвання.
Пунктом 5.2 договору сторони передбачили, що не пізніше 2 (двох) днів з моменту підписання цього договору замовник здійснює оплату у розмірі 100% від річної вартості ліцензії ПЗ «Телефонна платформа Contactise» згідно з Додатком 1 до цього договору та рахунком виконавця.
Пунктом 5.3 договору визначено, що замовник зобов'язаний прийняти надані згідно даного договору та відповідного Технічного завдання (Додаток 2) послуги протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту надходження від виконавця Акту наданих послуг. В іншому випадку, якщо по закінченню 5 робочих днів замовник не підпише Акт та не надасть письмової аргументованої відмови у прийнятті наданих послуг, то такі послуги вважаються наданими в повному обсязі, а Акт наданих послуг вважається прийнятим та схваленим замовником.
Умовами п. 5.4 договору сторони визначили, що у випадку розірвання цього договору до підписання Акту передання-приймання доступу виконавець повертає на рахунок замовника в повному обсязі кошти передоплати, передбачені умовами п. 5.2. цього договору на першу вимогу останнього.
Відповідно до п. 6.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його укладення уповноваженими представниками сторін та діє відповідно з моменту підписання акту приймання-передачі доступу відповідно до кількості місяців оплати щомісячної оренди системи.
За умовами п. 8.1 договору, виконавець несе відповідальність за порушення строків передачі ліцензії (права на обмежене по терміну використання доступу ПЗ «Телефонна платформа Contactise» встановлених п. 4 Додатку № 1 до договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. У випадку прострочення строків більше ніж на 10 (десять) робочих днів виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 5000 грн. одноразово.
На виконання умов договору відповідачем позивачу було виставлено рахунок-фактуру №25-12 від 12.12.2017 на суму 56000 грн., який останнім було сплачено, що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 6101 від 14.12.2017р.
Як вказує позивач, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, а саме в установлені строки Технічне завдання виконано не було та здійснено передачу замовнику права користування ПЗ «Телефонна платформа Contactise» і не надано на підписання Акту передання-приймання ліцензії.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору оренди №11-02-17 від 07.12.2017 року у встановлений строк, позивач направив на адресу відповідача лист №19.01.18-9 від 19.01.2018 року, яким просив усунути порушення договору та протягом двох робочих днів передати ТОВ «Медичний центр Асклепій Плюс» ліцензії у встановленому договором порядку. Докази направлення листа на юридичну адресу та на адресу вказану у договорі наявні в матеріалах справи.
Листом від 19.01.2018р року№ 19.01.18-9 позивач повідомив відповідача про порушення умов договору, за яке умовами договору передбачена відповідальність у вигляді штрафу та пені, вимагав протягом двох робочих днів здійснити передачу ліцензій у відповідності до умов договору та попередив відповідача, що в іншому випадку буде змушений ставити питання про розірвання договору та повернення попередньої оплати. Вказаний лист направлявся на фактичну адресу відповідача, проте повернувся відділенням поштового зв'язку з позначкою на поштовому конверті «за закінченням терміну зберігання» та «не розшуканий».
Повторно позивач листом від 14.02.2018 року № 18, надісланим вже за зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань адресою, звернувся до відповідача з проханням усунути порушення договору та здійснити налаштування та передачу ліцензій не пізніше 20.02.2018 року. Проте, зазначений лист було повернуто відділенням поштового зв'язку відправнику без вручення адресатові за закінченням терміну зберігання.
Надалі, позивач 23.02.2018 року направив відповідачу повідомлення № 20, в якому, посилаючись на тривале невиконання умов договору виконавцем, повідомив відповідача, що договір оренди №11-02-17 від 07.12.2017 є розірваним з 09.03.2018, у зв'язку з чим на підставі п. 5.4 договору вимагав терміново повернути суму попередньої оплати у розмірі 56000 грн. Вказане повідомлення 10.03.2018 року також було повернуто відділенням поштового зв'язку відправнику без вручення адресатові за закінченням терміну зберігання.
19.03.2018 року позивач знову направив на юридичну адресу відповідача листа № 28, в якому повідомив останнього про те, що з 09.03.2018 року договір є припиненим, у зв'язку з чим виклав вимогу на виконання п. 5.4 договору оренди №11-02-17 від 07.12.2017 повернути кошти передоплати у розмірі 56000 грн. на зазначений в договорі рахунок позивача. Доказом надходження до відповідача зазначеного листа є повідомлення відділення поштового зв'язку про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке було вручено 30.03.2018р.
Таким чином, сума неповернутої відповідачем передплати складає 56000 грн.
Відсутність відповіді на згаданий лист, а також перерахування визначеної у ньому суми стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.
Згідно з частиною 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.
Статтями 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За положеннями ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За своєю суттю укладений між сторонами договір є змішаним договором: договором купівлі-продажу (поставки) ліцензій, тобто, програмного забезпечення (ПЗ «Телефонна платформа Contactise») та договором підряду - налаштування обладнання.
Відповідно до ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч.2 ст.849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Таким чином, законом замовнику надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене.
Частиною третьою ст. 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до частини другої ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Оскільки замовник на підставі ч.2 ст. 849 ЦК України відмовився від договору, надіславши виконавцю лист про розірвання договору, і така одностороння відмова від договору не потребує узгодження з підрядником, то договір є припиненим.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Як вже було зазначено вище, пунктом 4 Додатку 1 до договору сторони встановили, що в строк протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з моменту надходження на рахунок виконавця коштів у розмірі вартості ліцензії та робіт по налаштуванню ПЗ «Телефонна платформа Contactise» та надання всіх необхідних технічних даних для налаштування, виконавець передає замовнику право на користування ПЗ «Телефонна платформа Contactise», про що сторони підписують Акт передання-приймання ліцензій.
Статтею 693 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, що отримав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений термін, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як встановлено судом, позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку - фактурі перерахував визначену договором суму попередньої оплати за договором оренди №11-02-17 від 07.12.2017 року в розмірі 56000 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням та відповідачем не заперечується.
Проте, відповідач свої обумовлені договором обов'язки щодо передачі права на користування ПЗ «Телефонна платформа Contactise» та надання на підписання Акту передання-приймання ліцензії не виконав.
А тому, позивач 23.02.2018 року, користуючись своїм правом передбаченим п. 4.4 договору, направив відповідачу повідомлення № 20, в якому, посилаючись на тривале невиконання умов договору виконавцем, повідомив відповідача, що договір оренди №11-02-17 від 07.12.2017 є розірваним з 09.03.2018, у зв'язку з чим на підставі п. 5.4 договору вимагав терміново повернути суму попередньої оплати у розмірі 56 000 грн.
Вказане повідомлення було повернуто відділенням поштового зв'язку відправнику 10.03.2018 року без вручення адресатові за закінченням терміну зберігання (поштове відправлення №1002903936823).
Відповідно до п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013№ 14, днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
Оскільки повідомлення № 20 повернуто відправнику 10.03.2018 з відміткою пошти "за закінченням встановленого строку зберігання", то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення підприємством поштового зв'язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, тобто 10.03.2018.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що договір оренди №11-02-17 від 07.12.2017 є розірваним з 09.03.2018 року та, що обов'язок відповідача щодо повернення оплачених коштів по договору настав 19.03.2018 (10.03.2018 + 7 днів), з урахуванням вихідних днів.
Позивач, направляючи вказане повідомлення № 20 на виконання вимог статті 530 ЦК України за адресою відповідача, обґрунтовано розраховував на отримання його ТОВ «Контактайз.ком.» та, відповідно, належного виконання ним своїх зобов'язань.
Однак у встановлений строк грошові кошти повернуті не були.
19.03.2018 року позивач повторно звертався до відповідача з листом № 28, в якому повідомив останнього про те, що з 09.03.2018 року договір є припиненим, у зв'язку з чим виклав вимогу на виконання п. 5.4 договору оренди №11-02-17 від 07.12.2017 повернути кошти передоплати у розмірі 56000 грн. на зазначений в договорі рахунок позивача. Доказом надходження до відповідача зазначеного листа є повідомлення відділення поштового зв'язку про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке було вручено 30.03.2018р.
Вказаний лист також залишено відповідачем без відповіді та відповідного реагування.
Оскільки, позивачем на виконання умов договору були перераховані відповідачу грошові кошти, то після розірвання даного договору зазначені грошові кошти перебувають у відповідача без достатньої правової підстави, оскільки у відповідача відпали правові підстави для подальшого використання цих коштів.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого суду про те, що оскільки на час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів повернення позивачу грошових коштів у сумі 56000 грн., отриманих в якості попередньої оплати за договором оренди №11-02-17 від 07.02.2017, який є розірваним, то вимога позивача щодо стягнення вказаної грошової суми є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Стосовно вимог щодо стягнення штрафу за порушення строків передачі ліцензії.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків і договір є обов'язковим до виконання.
Відповідно до п. 5.4 договору, у випадку розірвання цього договору до підписання Акту передання-приймання доступу виконавець повертає на рахунок замовника в повному обсязі кошти передоплати, передбачені умовами п. 5.2. цього договору на першу вимогу останнього.
Судом першої інстанції при розгляді вимог про стягнення штрафу враховані положення ст. 651 та ст. 849 ЦК України та правильно встановлено, що спірний договір є розірваним відповідно до умов п.4.4 договору, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5000 грн., який передбачено п. 5.4 договору.
Твердження скаржника про те, що роботи з налаштування програмного забезпечення були виконанні ним в повному обсязі, що підтверджується тим, що позивач згідно даних до яких відповідач має доступ як власник і розробник програмного забезпечення Contactise, здійснив (отримав) 83 000 (вісімдесят три тисячі) дзвінків, що свідчить про повноцінне використання позивачем програмного забезпечення «Телефонна платформа Contactise» та про те, що після надходження коштів на рахунок відповідача та налаштування відповідачем програмного забезпечення «Телефонна платформа Contactise» позивачу 05.02.2018року було направлено на підписання Акт наданих послуг №12 від01.10.2018 року, відповідно до якого позивачу передавалось право користування ПЗ «Телефонна платформа Contactise» (ліцензії), колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки, по - перше, відповідно до умов укладеного між сторонами договору, виконавець мав виконати свої зобов'язання за договором до 05.01.2018р.; по - друге, Акт наданих послуг датований 10.01.2018р., а налаштування, за твердженням відповідача, було здійснено 05.02.2018р., що не відповідає п. 4.1 договору оренди №11-02-17 від 07.02.2017, згідно з яким виконавець зобов'язаний, зокрема, виконати роботи та надати послуги відповідно до умов цього договору та передати повний обсяг робіт замовнику шляхом надання підписаного зі свого боку Акту прийому-передання виконаних робіт (наданих послуг) у терміни, передбачені Додатком 1 договору. Також, в матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем Акту наданих послуг №12 від 01.10.2018 року.
Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (див. рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 п.58).
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.07.2018р. у справі №915/249/18 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк у встановлених ч.3 ст. 287 ГПК України випадках.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Колоколов С.І.
Суддя Принцевська Н.М.