79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"04" грудня 2018 р. Справа №914/908/18
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Скрипчук О.С.
суддів Матущака О.І.
Мирутенка О.Л.
при секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.
розглянувши апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Елітний-Люкс» б/н від 25.09.2018 року
на рішення Господарського суду Львівської області від 21.08.2018 (повний текст рішення виготовлений та підписаний 31.08.2018, м. Львів, суддя Березяк Н.Є.)
у справі № 914/908/18
за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Елітний-Люкс», м. Львів
до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Резевр плюс», м.Київ
про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №2182 від 29.06.2017 року «Про затвердження ТзОВ «Резерв плюс» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Лемківській, 9».
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи, з боку відповідача: Снєда П.С. - довіреність б/н від 19.10.2017 р.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Елітний-Люкс» звернулося до Господарського суду Львівської області із позовом до Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №2182 від 29.06.2017 «Про затвердження ТзОВ «Резерв плюс» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул.Лемківській, 9».
Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.08.2018 у справі № 914/908/18 в позові Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Елітний-Люкс» відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Елітний-Люкс» подало апеляційну скаргу б/н від 25.09.2018, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 21.08.2018 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, Львівська міська рада не врахувала містобудівної ситуації та порушила права власників багатоквартирного будинку позивача, так як останні внаслідок передання ТзОВ «Резерв плюс» земельної ділянки в оренду позбавлені можливості оформити право користування земельною ділянкою, на якій фактично розташований заїзд до житлового будинку, що унеможливлює подальше користування власниками належними їм на праві власності об'єктами.
Крім цього, апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що до ТзОВ «Резерв плюс» перейшло право користування земельною ділянкою в розмірі 1,4804 га, адже, останній не надав жодних доказів, які б підтверджували те, що попередній власник будівель (ТзОВ «Торговий дім «Геосистеми») користувався зазначеною земельною ділянкою.
Львівською міською радою та ТзОВ «Резерв плюс» подано до суду відзиви на апеляційну скаргу б/н від 25.10.2018, № 01/11-18/1 від 01.11.2018, в яких просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Відзиви на апеляційну скаргу мотивовані тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає до задоволення.
Позивач і відповідач явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.
Позивачем подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи б/н від 04.12.2018 для отримання висновку експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, яка виконується на підставі договору № 4141 від 17.08.2018, за дорученням ОСББ «Елітний -Люкс».
Позивач зазначає, що на вирішення експерта були поставлені наступні запитання: 1) чи існує технічна можливість (відповідно до ДБН) проїзду, заїзду, проходу мешканцям та власникам нерухомого майна до житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, 9А через земельну ділянку площею 0,0795 га кадастровий номер: 4610137500:03:001:0029, що належить ДП «Львівський виробничо-технічний центр стандартизації та сертифікації» на праві постійного користування; 2) чи відвід ТзОВ «Резерв Плюс» земельної ділянки з кадастровим номером: 4610137500:03:001:0036 по вул. Лемківській, 9 у м. Львові (для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків з розміщенням торгово-офісних приміщень та об'єктів громадського призначення) дозволяє у відповідності до ДБН належним чином обслуговувати житловий будинок за адресою м. Львів, вул. Лемківська, 9А; 3) чи відповідає нормам чинного законодавства України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТзОВ «Резерв плюс» з кадастровим номером: 4610137500:03:001:0036 по вул. Лемківській, 9 у м. Львові (для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків з розміщенням торгово-офісних приміщень та об'єктів громадського призначення); 4) яка фактична площа необхідна для належного обслуговування, у відповідності до ДБН України, житлового будинку за адресою м. Львів, вул. Лемківська, 9 А, що розташований на земельній ділянці, площею 0,0795 га з кадастровим номером: 4610137500:03:001:0036.
Дане клопотання колегією суддів відхилене, з огляду на наступне.
Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
- для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
- жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Як вбачається із переліку питань, які позивач поставив на вирішення експерта, деякі з них є правовими, а інші не є предметом дослідження у даній справі.
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2016 Львівською міською радою прийнято ухвалу №1449 «Про надання ТзОВ «Резерв плюс» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Лемківській, 9», якою вирішено надати ТзОВ «Резерв плюс» дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,4804 га (у тому числі площею 0,1945 га у межах червоних ліній) на вул. Лемківській, 9 (кадастровий номер 4610137500:03:001:0036) для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків з розміщенням торгово-офісних приміщень та об'єктів громадського призначення за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (з подальшим переведенням їх до земель житлової та громадської забудови) за функцією використання - землі комерції).
Пунктом 2 зазначеної ухвали зобов'язано ТзОВ «Резерв плюс» подати у встановленому порядку міській раді на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
17.03.2017 ТОВ «Резерв Плюс» звернулось до Львівської міської ради з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Лемківській, 9.
29.06.2017 Львівською міською радою на підставі звернення ТзОВ «Резерв плюс» від 17.03.2017 №17/03/17 було прийнято ухвалу №2182 «Про затвердження ТзОВ «Резерв плюс» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Лемківській, 9». Зазначеною ухвалою міська рада ухвалила затвердити ТзОВ «Резерв плюс» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати земельну ділянку площею 1,4804 га (у тому числі площею 0,1945 га у межах червоних ліній з обмеженнями без права будівництва та посадки багаторічних насаджень) на вул. Лемківській, 9 (кадастровий номер 4610137500:03:001:0036) в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків з розміщенням торгово-офісних приміщень та об'єктів громадського призначення (код КВЦПЗ 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) за рахунок земель житлової та громадської забудови, перевівши їх із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Як вбачається з позовної заяви, в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ухвала Львівської міської ради №2182 від 29.06.2017 не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки передача земельної ділянки по вул. Лемківській 9 у м. Львові в користування ТОВ «Резерв плюс» здійснена без встановлення обсягу та умов використання спірною земельною ділянкою попереднім власником будівель ТОВ «Торговий дім «Геосистеми», оскільки власники об'єктів багатоквартирного будинку по вул. Лемківській, 9А у м. Львові, не матимуть заїзду до власних житлових та нежитлових приміщень, що унеможливить належне користування власністю.
З огляду на викладене, позивач просить визнати незаконною та скасувати зазначену вище ухвалу Львівської міської ради №2182 від 29.06.2017 про затвердження ТзОВ «Резерв Плюс» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Лемківській,9.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Відповідно до ч.10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Згідно з ст.58 Конституції України нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, тому при з'ясуванні законності прийняття відповідачами спірних рішень, потрібно керуватися законодавством, яке діяло на дату їх прийняття.
Відповідно до п.п. а, в ч. ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
У відповідності до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Судом встановлено, що ТОВ «Резерв плюс» є власником об'єктів нерухомості придбаних у ТзОВ «Торговий дім «Геосистеми», розміщених на земельній ділянці за адресою: м.Львів, вул. Лемківська ,9. Право користування (оренди) земельною ділянкою площею 1,4804 га, кадастровий номер 4610137500:03:001:0036 у м. Львові на вул. Лемківській, 9 було визнано у встановленому порядку за ТОВ «Торговий дім «Геосистеми» (попередній власник будівель) рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 32/558-57/241-2012 від 29.10.2013, яке набрало законної сили.
Згідно з п.2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», право власника нерухомого майна користуватися земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, може ґрунтуватися й на інших підставах, ніж договір оренди земельної ділянки, в тому числі на підставі рішення суду, що набрало законної сили.
Згідно до ч.ч.1, 2 ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля, споруда розміщена на земельній ділянці, що перебуває в користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були в попереднього користувача.
Частиною 1 ст. 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до п.2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» зазначено, що у застосуванні положень статей 377 Цивільного кодексу України та 120 Земельного кодексу України щодо переходу права користування земельною ділянкою внаслідок переходу права на розташований на ній житловий будинок, будівлю, споруду господарським судам слід враховувати, що положення відповідних статей обох кодексів мають один і той же предмет регулювання, а тому підлягають застосуванню в сукупності. До відносин, пов'язаних з переходом права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда, до особи, що набула права власності на відповідне нерухоме майно, в тому числі стосовно розміру такої земельної ділянки, застосовується законодавство, що діяло на час переходу права власності на житловий будинок, будівлю, споруду.
Площа та межі земельної ділянки за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, 9 були визначені ще до набуття ТОВ «Резерв Плюс» права власності на об'єкти нерухомості в установленому законом порядку, земельна ділянка була зареєстрована в Державному земельному кадастрі, їй присвоєно кадастровий номер 4610137500:03:001:0036. Оскільки, ТОВ «Резерв Плюс» набуло у встановленому законом порядку право власності на нерухоме майно, яке розміщене на земельній ділянці площею 1,4804 га, кадастровий номер 4610137500:03:001:0036 у м.Львові на вул. Лемківська, 9, до нього перейшло право користування (оренди) цією земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, а саме у ТОВ «Торговий дім «Геосистеми».
Таким чином, судом встановлено, що у ТОВ «Торговий дім «Геосистеми», а потім у ТОВ «Резерв плюс» виникло право користування на земельну ділянку площею 1,4804 га на вулиці Лемківській, 9.
Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, про те, що до ТзОВ «Резерв плюс» перейшло право користування земельною ділянкою в розмірі 1,4804 га, є необґрунтованими.
Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Аналіз зазначених вище положень земельного законодавства підтверджує, що право користування земельної ділянки повинно бути посвідчене у встановленому порядку.
Судом встановлено, що 22.03.2016 року ТзОВ «Резерв плюс» (як власник об'єктів нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці у м.Львові по вул. Лемківській ,9, з метою належного оформлення права користування земельною ділянкою) звернулось до Львівської міської ради із заявою про отримання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,4804 га, (кадастровий номер 4610137500:03:001:0036) для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків з розміщенням торгово-офісних приміщень та об'єктів громадського призначення.
Частиною 2 ст. 123 ЗК України передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Згідно положень ч.1 ст.123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Отже, чинне земельне законодавство передбачає єдиний правовий механізм відведення земельної ділянки із зміною її цільового призначення - через виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Так, судом встановлено, що 26.12.2016 р. Львівською міською радою прийнято ухвалу №1449 «Про надання ТОВ «Резерв плюс» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Лемківській, 9».
В подальшому, 29.06.2017 року Львівською міською радою на підставі звернення ТзОВ «Резерв плюс» від 17.03.2017 року №17/03/17 було прийнято ухвалу №2182 «Про затвердження ТОВ «Резерв плюс» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Лемківській, 9».
З огляду на викладене, оскаржувана ухвала Львівської міської ради прийнята з дотриманням порядку встановленого ст.123 ЗК України.
А відтак, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №2182 від 29.06.2017 року «Про затвердження ТзОВ «Резерв плюс» проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Лемківській,9».
Щодо доводів апелянта, що надання земельної ділянки по вул. Лемківській, 9 у м. Львові в оренду ТзОВ «Резерв плюс» позбавило мешканців будинку №9А на вул. Лемківській вже існуючих заїздів до своєї власності, чим порушено їхні права, колегія суддів зазначає наступне.
Позивачем не надано до суду у даній справі жодних доказів в обґрунтування зазначеного вище.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.09.2017 року у справі № 914/1521/17 відмолено в задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Елітний - Люкс» та Державне підприємство «Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» до Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №2182 від 29.06.2017 року «Про затвердження ТзОВ «Резерв плюс» проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Лемківській,9». Зазначене рішення залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 та постановою Верховного суду від 17.04.2017.
Отже, у справі №914/1521/17 предметом спору була ухвала Львівської міської ради, яка є і предметом розгляду у даній справі.
Позивач зазначає, що в межах справи № 914/5121/17 він звертався за захистом права користування земельною ділянкою, на якій розміщений багатоквартирний будинок, а в межах даної справи (№914/908/18) він звертається до суду за захистом права власності на житлові та нежитлові приміщення будинку та покликається на неможливість оформлення права користування частиною земельної ділянки, яку передано в користування ТзОВ «Резерв плюс» для обслуговування багатоквартирного будинку.
В справах № 914/5121/17 та № 914/908/18 різний суб'єктний склад.
Так, в рішеннях у справі № 914/5121/17 встановлено, що ухвалою Львівської міської ради від 21.05.2015 №4657 "Про затвердження містобудівної документації "План зонування території м.Львова (зонінг). Залізничний та Шевченківський райони», затверджено План зонування Шевченківського району м. Львова (який є складовою частиною Плану зонування території міста Львова розроблений на основі рішень генплану міста). Згідно вказаного Плану, земельна ділянка на вул. Лемківській, 9 у м. Львові знаходиться в межах зони Г-2 (зона центрів обслуговування і комерційної діяльності районного і місцевого значення).
При цьому, зони центрів обслуговування і комерційної діяльності районного і місцевого значення Г-2 виділені для забезпечення правових умов формування місцевих (локальних) центрів з широким спектром комерційних і обслуговуючих функцій, орієнтованих на задоволення повсякденних і періодичних потреб населення (п.2.2. Розділу 2 Плану зонування території м. Львова - Перелік переважних і допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у кожній зоні).
Згідно Переліку переважних і допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок, видами забудови в зоні Г-2 є, зокрема, є будівлі змішаного використання: з житловими одиницями у верхніх поверхах і розміщенням в нижніх поверхах об'єктів ділового, культурного, обслуговуючого і комерційного призначення при умові поверхового розділення різних видів використання.
Згідно висновку державної експертизи землевпорядної документації від 14.03.2017 року №205/82-17, проект відведення вищевказаної земельної ділянки відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим вимогам і правилам та оцінюється позитивно.
В Генеральному плані міста Львова та плані зонування території не передбачено дороги (заїзду), про яку зазначає позивач, що свідчить про те, що Львівська міська рада не погоджувала встановлення заїзду та дороги з просп. В. Чорновола до існуючих житлових будинків по вул. Лемківській, 9 та 9А.
Документи, на які посилаються позивачі на підтвердження встановлення заїзду та дороги з просп. В. Чорновола до існуючих житлових будинків по вул. Лемківській, 9 та 9А не належать до містобудівної документації, не погоджувались Львівською міською радою.
Що стосується посилання позивача на порушення його прав в майбутньому в зв'язку з відсутністю заїзду до будинку по вул. Лемківській 9А у м.Львові, то слід зазначити, що пунктом 3.1 оскаржуваної ухвали Львівської міської ради №2182 від 29.06.2017 "Про затвердження ТОВ «Резерв плюс» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул.Лемківській,9» дано вказівку Департаменту містобудування передбачити при розробленні містобудівної документації можливість заїзду до будинку №9-а на вул. Лемківській.
З огляду на викладене, можливість заїзду до будинку 9А по вул. Лемківській у м.Львові буде передбачена при розробленні містобудівної документації ще до початку забудови суміжної земельної ділянки, а відтак ні права мешканців ОСББ «Елітний -Люкс» в майбутньому порушені не будуть.
Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, однією із підстав звільнення від доказування є встановлення обставини рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, такі обставини не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі;зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Позивач в позовній заяві посилається на те, що у зв'язку із прийняттям оскаржуваної ухвали «Про затвердження ТзОВ «Резерв плюс» проекту землеустрою щодо земельної ділянки на вул. Лемківській, 9 у м. Львові» він не може оформити право користування частиною земельної ділянки для обслуговування багатоквартирного житлового будинку, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, 9А.
В матеріалах справи відсутні докази звернення ОСББ «Елітний -Люкс» до Львівської міської ради із заявою щодо оформлення землекористування для обслуговування багатоквартирного житлового будинку, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, 9А.
Відтак, суд вважає, що позивачем не обґрунтовано належним чином порушення своїх прав чи охоронюваних законом інтересів оспорюваною ухвалою.
Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 21.08.2018 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника відповідно до положень ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, -
Західний апеляційний господарський суд
1. В задоволенні апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Елітний-Люкс» б/н від 25.09.2018 року відмовити.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 21.08.2018 у справі № 914/908/18 залишити без змін.
3. Судовий збір, сплачений за апеляційну скаргу, покласти на скаржника.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 06.12.2018.
Головуючий - суддя Скрипчук О.С.
суддя Матущак О.І.
суддя Мирутенко О.Л.