79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"26" листопада 2018 р. Справа №914/173/18
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді Кордюк Г.Т.
суддів Плотніцького Б.Д.
Хабіб М.І.
Секретар судового засідання Михайлишин С.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент-е-ка Юкрейн», б/н від 07.06.2018 (вх. №ЗАГС 01-05/554/18 від 19.10.2018)
на рішення Господарського суду Львівської області від 11.05.2018 (повне рішення складено 21.05.2018)
у справі № 914/173/18 (суддя Бортник О.Ю.)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент-е-ка Юкрейн», м. Київ
до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерства інфраструктури України, м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького», м. Львів
про зобов'язання провести процедуру укладення договору оренди державного майна шляхом розміщення в газеті «Відомості приватизації» та на веб-сайті РВ ФДМ України по Львівські області оголошення про намір передати державне майно в оренду та ухвалення рішення за результатами вивчення попиту на оренду державного майна
за участю представників:
від позивача - Янчук А.В., представник
від відповідача - Жуган І.О., представник
від третьої особи -1 - Синчук С.М. , представник
від третьої особи -2 - Синчук С.М. , представник
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.2018 (колегія суддів у складі: головуючого судді Мирутенка О.Л., суддів Бонк Т.Б. та Матущака О.І.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент-е-ка Юкрейн» на рішення Господарського суду Львівської області від 11.05.2018 у справі №914/173/18.
Разом з тим, Указом Президента України від 29.12.2017 №454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Львівський апеляційний господарський суд та утворено Західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську та Чернівецьку області, з місцезнаходженням у місті Львові.
Указом Президента України від 28.09.2018 №295/2018 суддів Львівського апеляційного господарського суду переведено на роботу на посади суддів Західного апеляційного господарського суду.
В газеті "Голос України" №185 (6940) від 03.10.2018, відповідно до вимог статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", опубліковано оголошення голови новоствореного суду про початок роботи Західного апеляційного господарського суду з 03 жовтня 2018 року.
Справа №914/173/18 передана Львівським апеляційним господарським судом до Західного апеляційного господарського суду та автоматизованим розподілом справу №914/173/18 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Кордюк Г.Т., суддів Хабіб М.І. та Плотніцького Б.Д., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи від 19.10.2018.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.10.2018 справу №914/173/18 прийнято до провадження Західного апеляційного господарського суду та призначено розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні на 26.11.2018.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Рент-е-ка Юкрейн», м. Київ, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів, про зобов»язання провести процедуру укладення договору оренди державного майна загальною площею 6 кв. м, що знаходиться на першому поверсі будівлі під літерою «Б-3» - новий аеровокзал Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» та обліковується на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького, шляхом: розміщення в газеті «Відомості приватизації» та на веб-сайті РВФДМУ по Львівській області оголошення про намір передати державне майно загальною площею 6 м кв., що знаходиться на першому поверсі будівлі під літерою «Б-3» - новий аеровокзал Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького та обліковується на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького в оренду; ухвалення рішення за результатами вивчення попиту на оренду державного майна загальною площею 6 кв. м, що знаходиться на першому поверсі будівлі під літерою «Б-3» - новий аеровокзал Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького та обліковується на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького».
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач листом від 27.10.2017 р. за № 11-03-06645 повідомив позивача про відмову в укладенні договору оренди державного майна площею 6 м кв., що знаходиться на першому поверсі будівлі під літерою «Б-3» - новий аеровокзал Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького, посилаючись на відсутність дозволу Міністерства інфраструктури України на передачу майна в оренду позивачу. Ця відмова, на думку позивача, порушує його права та законні інтереси. Відмова суперечить положенням статті 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та її надано з порушенням процедури, встановленої цією правовою нормою. Позивач, посилаючись на норму абзацу 4 частини 3 статті 9 вищезгаданого Закону, вважає, що в силу одержання ним висновків щодо укладення договору оренди від Міністерства інфраструктури з порушенням встановленого терміну для їх надання, укладення договору оренди з цим органом вважається погодженим. Позивач стверджує, що після спливу 15-денного терміну з моменту отримання Міністерством інфраструктури України запитів відповідача про погодження умов договору оренди, відповідач був зобов»язаний продовжити процедуру укладення договору оренди приміщень та вчинити подальші, передбачені Законом, дії. Однак, відповідач цього не вчинив і тим самим порушив права та охоронювані Законом інтереси позивача, оскільки підстав для відмови в укладенні з ним договору оренди майна у відповідача не було.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.05.2018 у справі № 914/173/18 (суддя Бортник О.Ю.) в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент-е-ка Юкрейн», м. Київ, - відмовлено повністю.
Рішення суду про відмову в позові мотивоване тим, що посилання позивача на приписи абзацу 4 ч. 3 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» судом до уваги не беруться з огляду на приписи абзацу 1 частини 4 ст. 9 вищезгаданого Закону, відповідно до якої орендодавець протягом п'яти днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном (у випадках, передбачених цим Законом, - органом Антимонопольного комітету України), розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника. Враховуючи, що відповідно до норм згаданої вище ч. 4 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавець відмовляє в укладенні договору оренди в разі, якщо орган, уповноважений управляти майном, не дає згоди на укладення договору оренди, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано повідомлено позивача листом від 27.10.2017 за № 11-03-06645 про неможливість здійснення процедури укладення договору оренди нерухомого майна. Така можливість укладення договору оренди державного майна станом на день звернення позивача з позовом до суду та на день вирішення справи судом відсутня з огляду на небажання власника майна в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, укладати цей договір.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рент-е-ка Юкрейн» оскаржило вказане рішення суду першої інстанції, просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, мотивуючи це тим, що на виконання ч.2 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Фонд надіслав до Міністерства інфраструктури копії матеріалів щодо передачі в оренду майна (лист від 07.07.2017, який міністерство отримало 17.07.2017). Проте міністерство у встановлений 15денний строк не надало висновку щодо умов договору оренди або про відмову в його укладенні. На думку скаржника, ч.3 ст. з Закону України «Про орнеду державного та комунального майна» передбачено принцип мовчазної згоди Міністерства щодо погодження укладення Договору у разі ненадання ним відповіді у встановлений законом строк. Скаржник вважає, що Міністерство погодило укладення договору оренди майна. Відмова, дана Міністерством після спливу вказаних строків не може братися до уваги орендодавцем.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано. Згідно ч.9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Міністерство інфраструктури України у своїх поясненнях на апеляційну скаргу від 09.07.2018 у задоволенні апеляційної скарги просить відмовити повністю. При цьому Міністерство зазначає, що посилання апелянта на необхідність застосування ч.3 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» є помилковими, оскільки принцип мовчазної згоди, визначений вказаною правовою нормою, у рамках спірних правовідносин не може бути застосований, оскільки суть даного принципу полягає в тому, що обов'язок провести процедуру укладення договору оренди в орендодавця виникає за умови, що від органу, уповноваженого управляти державним майном, відмови не надійшло; цей принцип може бути застосований виключно у разі відсутності висновків, дозволу, відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, до моменту прийняття орендодавцем рішення про проведення процедури оренди.
У судовому засіданні представники учасників справи зазначили свої доводи та пояснення стосовно вимог апеляційної скарги та надали пояснення по суті спору.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників учасників справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:
Позивач листом від 04.07.2017 за № 04072017-1 з додатками звернувся до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів, з проханням погодити укладання договору оренди державного нерухомого майна площею 6 кв.м, що розташоване на першому поверсі нового аеровокзалу (під літерою «Б-3») Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького, з метою розміщення пункту прокату авто.
Надалі, відповідач листом від 07.07.2017 р. за № 07-03-04331 з додатками звернувся до Міністерства інфраструктури України відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» з метою прийняття рішення по вищезгаданій заяві позивача.
У своїх письмових поясненнях на позов від 16.03.2018 Міністерство інфраструктури України зазначає, що цей лист надійшов на його адресу 17.07.2017. Відповідно до п. 18 рішення, оформленого Протоколом № 33/17 засідання Комісії з розгляду питань стосовно розпорядження майном від 30 серпня 2017 р., вирішено відмовити в укладенні договору оренди державного нерухомого майна, визначеного у пункті 21 Таблиці 2. У цьому пункті Таблиці 2 йдеться про договір оренди нерухомого майна площею 6 м кв., яке перебуває на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького», для розміщення пункту прокату авто. У Таблиці 2 у п. 21 вказано, що звернення до Міністерства зареєстровано 17.07.2017 за № 23912/0/7-17. Листом, який надійшов на адресу відповідача 24.10.2017, Міністерство інфраструктури України повідомило про відмову в укладенні договору оренди цього нерухомого майна.
З огляду на зазначене відповідач листом від 27.10.2017 за № 11-03-06645 (а.с.21 Т.2) повідомив позивача, що не може здійснити процедуру укладення договору оренди нерухомого майна у зв»язку з відмовою у наданні дозволу на передачу цього майна в оренду.
Відтак, предметом позову є вимога позивача про зобов»язання відповідача провести процедуру укладення договору оренди державного майна загальною площею 6 кв. м, що знаходиться на першому поверсі будівлі під літерою «Б-3» - новий аеровокзал Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» та обліковується на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького, шляхом: розміщення в газеті «Відомості приватизації» та на веб-сайті РВФДМУ по Львівській області оголошення про намір передати державне майно загальною площею 6 м кв., що знаходиться на першому поверсі будівлі під літерою «Б-3» - новий аеровокзал Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького та обліковується на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького в оренду; ухвалення рішення за результатами вивчення попиту на оренду державного майна загальною площею 6 кв. м, що знаходиться на першому поверсі будівлі під літерою «Б-3» - новий аеровокзал Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького та обліковується на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького».
Нормативна підстава позову, зазначена позивачем, - ст.9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Спірні правовідносини між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Згідно з нормами ст.ст. 317, 318, 319, 321, 326, 627 ЦК України, ст.ст. 2, 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 ЦК України. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Орендою державного майна є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 ст. 7 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до статті 6 цього Закону, пропозиція може надходити від орендодавців, зазначених у статті 5 цього Закону. Орендодавець може оголосити про передачу майна в оренду в порядку, встановленому цим Законом. Статтею 5 згаданого Закону зокрема встановлено, що Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва є орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам.
За таких обставин, сторони у справі могли б виступати орендарем та орендодавцем державного майна.
Відповідно до вимог частин 1-4 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 березня 2011 р. № 265-р «Питання управління Міністерством інфраструктури об»єктами державної власності» фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 згаданого Закону. У разі надходження до орендодавця заяви про оренду, зокрема нерухомого майна, орендодавець, за умови відсутності заборони на передачу майна в оренду, у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном.
Таким органом згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 березня 2011р. №265-р є Міністерство інфраструктури України. Орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди. Орендодавець протягом п'яти днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном, розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника.
Відповідачем надані суду докази того, що станом на день звернення позивача з позовом до суду (22.01.2018 відповідно до штемпеля поштового відділення на поштовому конверті, в якому позов надійшов до суду) орган, уповноважений управляти відповідним майном, надіслав йому відмову в укладенні договору оренди з позивачем, а саме: Протокол № 33/17 засідання Комісії з розгляду питань стосовно розпорядження майном від 30 серпня 2017 р.
За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що відповідач, відмовляючись станом на день звернення позивача із позовом до суду здійснювати дії, передбачені ч. 4 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не порушив його прав та охоронюваних законом інтересів. Здійснення вищезгаданих дій, передбачених ч. 4 ст. 9 Закону можливе лише за умови надходження від Міністерства інфраструктури України на адресу орендодавця, відповідача у справі, висновків про умови договору оренди та погодження ним умов договору оренди. Натомість, орган, уповноважений управляти відповідним майном - Міністерство інфраструктури України - відмовив в укладенні такого договору орнеди між відповідачем та позивачем.
Вказане відповідно до частини 4 ст. 9 згаданого Закону є підставою для відмови орендодавцем (відповідачем) в укладенні договору оренди нерухомого майна і кореспондується з приписами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 319, ч. 1 ст. 321, ч. 1 ст. 627 ЦК України.
За наведених обставин, враховуючи відсутність волі власника нерухомого майна, в особі органу, уповноваженого від його імені управляти державним майном, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог та зобов»язання відповідача продовжувати проведення процедури укладення договору оренди державного майна з позивачем, з чим також погоджується апеляційний суд.
Разом з тим, позивач покликається на приписи абзацу 4 ч. 3 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», згідно якого якщо орендодавець не одержав у встановлений термін висновків органу, уповноваженого управляти державним майном, дозволу, відмови чи пропозицій від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, висновків органу Антимонопольного комітету України, укладення договору оренди вважається з цими органами погодженим.
Посилання позивача на приписи абзацу 4 ч.3 ст.9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» судом до уваги не беруться з огляду на приписи абзацу 1 частини 4 ст.9 вищезгаданого Закону. Згідно з цією правовою нормою орендодавець протягом п'яти днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном (у випадках, передбачених цим Законом, - органом Антимонопольного комітету України), розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника.
Крім того, згідно ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Відтак, апеляційний суд погоджується з аргументами Міністерства інфраструктури України щодо того, що оскільки позивач не є бюджетною організацією чи установою, положення абзацу 4 ч. 3 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не можуть бути застосовані до позивача.
Враховуючи, що відповідно до норм згаданої вище ч. 4 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавець відмовляє в укладенні договору оренди в разі, якщо орган, уповноважений управляти майном, не дає згоди на укладення договору оренди, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем правомірно повідомлено позивача листом від 27.10.2017 за № 11-03-06645 про неможливість здійснення процедури укладення договору оренди нерухомого майна. Така можливість укладення договору оренди державного майна станом на день звернення позивача з позовом до суду та на день вирішення справи судом відсутня з огляду на небажання власника майна в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, укладати цей договір.
Щодо посилання скаржника на Постанову Верховного Суду від 21.03.2018, то слід зазначити, що скаржник не використовував таке судове рішення у своїх доводах в суді першої інстанції, покликання на таке рішення Суду відсутнє у позовній заяві та інших письмових заявах позивача по справі. Крім того, така Постанова Верховного Cуду прийнята у справі з іншим предметом спору (визнання недійсним рішення антимонопольних органів) та стосується питань порушення антиконкурентного законодавства, а також містить обставини щодо неодержання у встановлений термін висновків саме органу Антимонопольного комітету України.
Інші доводи апеляційної скарги досліджувалися судом першої інстанції та таким була надана належна оцінка та аналіз судом першої інстанції, такі не спростовують висновку суду першої інстанції у даній справі.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, доводи скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, а відтак Рішення Господарського суду Львівської області від 11.05.2018 у справі №914/173/18 слід залишити без змін.
Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у зв'язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення - покласти на скаржника в порядку ст.ст. 129, 282 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, -
Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Львівської області від 11.05.2018 у справі №914/173/18 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент-е-ка Юкрейн», б/н від 07.06.2018 - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені ст. ст. 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Г.Т. Кордюк
Суддя Б.Д. Плотніцький
Суддя М.І. Хабіб
Повний текст постанови виготовлено і підписано 07.12.2018