79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"27" листопада 2018 р. Справа №907/299/18
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Дубник О.П.
суддів Зварич О.В.
Мирутенка О.Л.
за участю секретаря судового засідання Кіри М.С.
розглянув матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) Мацоли Леоніда Миколайовича, б/н від 18.09.2018
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.08.2018, повний текст рішення складено 30.08.2018
у справі № 907/299/18 (суддя Ремецькі О.Ф.)
за позовом: Закарпатської обласної ради, м. Ужгород
до відповідача: Відділу управління майном району Свалявської районної ради, м. Свалява
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги, м. Ужгород
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ФОП Мацоли Леоніда Миколайовича, с. Свалява
про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень від 02.04.2013 №1,
за участю представників:
від позивача: Андроненко С.С. - представник (довіреність у матеріалах справи);
від відповідача: не з'явився (належно повідомлено);
від третьої особи на стороні позивача: не з'явився (належно повідомлено);
від третьої особи на стороні відповідача: Мацола Леонід Миколайович.
1.Розгляд справи.
Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.
Судове засідання фіксувалось технічними засобами згідно ст. 222 ГПК України.
Хід розгляду апеляційної скарги викладено у відповідних ухвалах суду.
2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Відповідач та третя особа на стороні позивача участі уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих повідомлень від 01.11.2018 року (вх. №01-16/2829/18 від 12.11.2018; вх. №01-16/3127/18 від 14.11.2018).
Відповідно до п.п. 1,2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
3. Короткий зміст позовних вимог.
Закарпатська обласна рада звернулась 20.04.2018 року до Господарського суду Закарпатської області з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову, а.с. 93) до Відділу управління майном району Свалявської районної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ФОП Мацоли Леоніда Миколайовича про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень від 02.04.2013 року №1 (з додатками та доповненнями) (а.с. 5-10).
В обґрунтування заявлених вимог, посилається на порушення відповідачем вимог ст.ст. 10, 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад району, затвердженої рішенням Свалявської районної ради від 29.08.2011 року №93 при укладенні договору щодо визначення розміру орендної плати.
4.Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 21.08.2018 у справі №907/299/18 (суддя Ремецькі О.Ф.) позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним договір оренди нежитлових приміщень №1, укладений 02.04.2013 Відділом управління майном району Свалявської районної ради та приватним підприємцем Мацола Леонідом Миколайовичем щодо оренди нежитлових приміщень по вул. Визволення, 23 у м. Свалява, площею 39,4 кв.м. та додаткову угоду до даного договору. Стягнуто відповідача на користь позивача 1762, 00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Судове рішення мотивоване ст.ст. 3, 203, 204, 215, 228, 509, 632, 759, ч. 1 ст. 760, ст.ст. 762, 765 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ч. 1 ст. 175, ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ч.ч. 1, 2 ст. 1, ч. 1 ст. 2, ст. 11, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 р. № 2269-ХІІ (зі змінами) (далі - Закон № 2269-ХІІ) і зроблено висновок, що, оскільки був укладений договір , а у подальшому і продовжений на новий термін, без наявності чинної незалежної оцінки вартості майна, то по суті правочин було укладено в порушення чинного законодавства.
5. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.
5.1. ФОП Мацола Леонід Миколайович не погоджується з ухваленим рішенням суду, вважає його прийнятим з порушенням норм процесуального права, несправедливим, неправомірним, оскільки прийняте в результаті однобокої оцінки судом всіх поданих позивачем доказів. При цьому апелянт заперечує отримання копії позовної заяви, що, на його думку, є порушенням місцевим судом вимог п. 6 ст. 63 ГПК України. Стверджує, що суд не взяв до уваги договір №1 оренди нежитлових приміщень від 01.05.2012 року, який було укладено між Відділом управління майном району Свалявської районної ради та ФОП Мацола Л.М., де зазначено експертну оцінку майна в розмірі - 38600,0 гривень та балансову вартість майна - 2024,0 грн., договір було укладено на конкурсній основі, а всі інші договори оренди продовжувалися на підставі рішення Свалявської районної ради на тих самих умовах. Відповідач зазначає, що згідно ст. 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у випадках, визначених нормативно-правовими актами з оцінки майна, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, суб'єкти оціночної діяльності - органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють оцінку майна самостійно на підставі наказу керівники. Зазначає, що третя особа- ФОП Мацола Л.М. не порушив істотних умов договору, на протязі багатьох років був добросовісним орендарем, самостійно проводив поточний ремонт орендованого приміщення, вчасно сплачував орендну плату, стверджує орендар не несе відповідальності за помилки відповідача. Зазначає, що договір оренди нежитлових приміщень згідно рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2016 року у справі №907/237/16 був продовжений на той самий строк і на тих самих умовах. На думку апелянта, суд фактично порушив права орендаря, оскільки згідно ст. 28 Закону № 2269-ХІІ орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності. Просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення перо відмову в позові.
5.2. Закарпатська обласна рада у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що твердження апелянта щодо порушення ст. 56 ГПК України не відповідає фактичним обставинам, оскільки у матеріалах справи міститься фіскальний чек ПАТ «Укрпошта» та копія опису документів, надісланих радою ФОП Мацолі Л.М. як третій особі у даній справі. Стверджує, що розрахунок орендної плати за договором оренди нежитлових приміщень від 02.04.2013 року №1 зроблений, виходячи з балансової вартості майна, а Закарпатська обласна рада не була власником будівлі, а тому не вправі давати правову оцінку укладеним договорам. Зазначає, що предметом розгляду у справі №907/237/16 було лише питання строку дії договору оренди від 02.04.2013 року №1, а станом на момент прийняття рішення у судовій справі №907/237/16 Закарпатська обласна рада ще не була власником вказаного об'єкта нерухомості, а отже і правонаступником щодо прав і обов'язків у договірних зобов'язаннях, а тому не могла ставити питання законності інших істотних умов договору. Зазначає, що твердження апелянта про те, що він є протягом багатьох років добросовісним орендарем, проводить поточні ремонти та вчасно сплачує орендну плату не відповідають дійсності, а станом на листопад 2018 року у ФОП Мацоли Л.М. наявна заборгованість з орендної плати.
5.3. Відповідач не надав відзиву на апеляційну скаргу, а третя особа - Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги - письмових пояснень
6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.
Як вбачається зі матеріалів справи, між Відділом управління майном району Свалявської районної ради (орендодавець) та приватним підприємцем Мацола Л.М. (орендар) 02.04.2013р. укладено договір оренди нежитлових приміщень № 1 (далі -Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування на період з 02 квітня 2013 року по 31 березня 2016 року нежитлове приміщення лікувального корпусу Свалявської ЦРЛ (корпус Е, позиції 1-10,1-11,1-12,1-13) площею 39,4 кв.м у м. Свалява, вул. Визволення, 23 для розміщення кафе (а.с. 19-20).
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2016 у справі №907/237/16, яке набрало законної сили, задоволено позов ФОП Мацола Л.М. до Свалявської районної ради, за участю третьої особи у справі без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Закарпатської обласної ради та визнано таким, що поновлений на той самий строк і на тих самих умовах Договір оренди нежитлових приміщень № 1 укладений 02.04.13 між Відділом управління майном району Свалявської районної ради, м. Свалява та приватним підприємцем Мацола Л.М., м. Свалява щодо оренди нежитлових приміщень по вул. Визволення, 23 у м. Свалява, площею 39,4 кв. м. (а.с. 24-27).
На виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2016 у справі №907/237/16 між сторонами договору оренди 01.04.2016 укладено додаткову угоду №1 до договору оренди нежитлових приміщень № 1 від 02 квітня 2013 року , якою строк дії договору оренди продовжено на період з 01.04.2016 по 31.03.2019, а решту умов договору залишено без змін (а.с. 21).
Згідно рішення Свалявської районної ради №210 від 29.11.2012 року «Про передачу майна відділення швидкої медичної допомоги Свалявської центральної районної лікарні в спільну власність сіл, селищ, міст області» (з урахуванням змін внесених рішенням Свалявської районної ради №298 від 15.10.2013 року) надано згоду безоплатно передати у спільну власність сіл, селищ, міст області частину майна територіальних громад району, яке перебуває в оперативному управлінні Свалявської центральної районної лікарні, зокрема, будівлю лікувального корпусу Свалявської центральної районної лікарні (літера Е), загальною площею 165,1 кв. м., що розташована у м. Свалява, вул. Визволення, 23 (а.с. 22,23).
Рішенням Закарпатської обласної ради №393 від 28.07.2016 року «Про прийняття майна» надано згоду на безоплатне прийняття та прийнято будівлю (літера Е) лікувального корпусу Свалявської центральної районної лікарні, загальною площею 165,1 кв. м., що розташована за адресою: м. Свалява, вул. Визволення, 23 із власності територіальної громади Свалявського району у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області (а.с. 28). Закріплено дану будівлю на праві оперативного управління з правами балансоутримувача за Закарпатським територіальним центром екстреної медичної допомоги.
На виконання рішення Закарпатської обласної ради №393 від 28.07.2016 «Про прийняття майна» за Актом приймання-передачі майна та будівель від 17.02.2017 Закарпатською обласною радою здійснено прийняття у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області будівлі (літ. Е) лікувального корпусу Свалявської центральної районної лікарні загальною площею 165,10 кв.м., що розташована за адресою: м. Свалява, вул. Визволення, 23 (а.с. 29-32).
Додатком до Акту приймання-передачі є технічний паспорт будівлі та Договір оренди нежитлових приміщень №1 від 02.04.2013 з додатковою угодою від 01.04.2016.
7. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини ( п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.759 ЦК України, яка кореспондується із ч.1 ст.283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Так, 02.04.2013р. між Відділом управління майном району Свалявської районної ради (орендодавець) та приватним підприємцем Мацола Л.М. (орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 1, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування на період з 02 квітня 2013 року по 31 березня 2016 року нежитлове приміщення лікувального корпусу Свалявської ЦРЛ (корпус Е, позиції 1-10,1-11,1-12,1-13) площею 39,4 кв.м у м. Свалява, вул. Визволення, 23 для розміщення кафе.
В подальшому, на виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2016 у справі №907/237/16 між сторонами договору оренди, 01.04.2016 укладено додаткову угоду №1 до договору оренди нежитлових приміщень № 1 від 02 квітня 2013 року якою строк дії договору оренди продовжено на період з 01.04.2016 по 31.03.2019.
У позовній заяві позивач Закарпатська обласна рада просила (з урахуванням заяви про зміну предмету позову, а.с. 93) про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень від 02.04.2013 року №1 (з додатками та доповненнями). Відповідачем зазначено Відділ управління майном району Свалявської районної ради.
Нормами цивільного законодавства передбачений спосіб захисту цивільних прав та інтересів, зокрема й шляхом визнання правочину недійсним, правові засади для застосування якого врегульовані приписами статей 215-236 ЦК України.
Так, правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України).
Підстави визнання правочину недійсним визначено ст.215 ЦК України, відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.ч.1, 2, 3, 5,6 ст.203 ЦК України).
Отже, згідно норм ЦК України недійсним можна визнати лише договір як правочин, і така вимога може бути заявлена як однією зі сторін, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Однак, як вбачається з матеріалів справи Закарпатською обласною радою така вимога заявлена до сторони договору на час його укладення - Відділу управління майном району Свалявської районної ради (орендодавця), однак згідно рішенням Закарпатської обласної ради №393 від 28.07.2016 року «Про прийняття майна» та Акту приймання-передачі майна та будівель від 17.02.2017 Закарпатською обласною радою здійснено прийняття у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області будівлі (літ. Е) лікувального корпусу Свалявської центральної районної лікарні загальною площею 165,10 кв.м., що розташована за адресою: м. Свалява, вул. Визволення, 23, у складі якого є й орендоване приміщення згідно Договору.
Згідно ч. 2 ст. 15 Закону № 2269-ХІІ у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди. На зазначене також вказує позивач у позовній заяві.
Таким чином, оскільки до Закарпатської обласної ради, як до нового власника майна, ще до моменту звернення з позовом до суду перейшли всі права та обов'язки за Договором (права та обов'язки орендодавця), а у Відділу управління майном району Свалявської районної ради відсутні будь які права та обов'язки за договором станом на момент звернення до суду з позовом, Відділ управління майном району Свалявської районної ради є неналежним відповідачем у справі.
Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (ч. 2 ст. 45 ГПК України).
Згідно ч. 3 ст. 45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Саме позивач відповідно до принципу диспозитивності визначає відповідачів.
Крім того, згідно ч.ч. 2, 3 ст. 48 ГПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених в частині другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Отже, заміна неналежного відповідача здійснюється за клопотанням сторони, а у даній справі таке клопотання відсутнє.
Особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину (п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6.11.2009 №9).
Особою до якої можуть бути заявлені позовні вимоги є ФОП Мацола Л.М. - орендар згідно Договору.
Однак, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.05.2018 у даній справі судом було відкрито загальне позовне провадження, призначено дату підготовчого засідання та залучено до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги; ФОП Мацолу Леоніда Миколайовича. В справі наявний опис вкладення в цінний лист з фіскальним чеком (а.с.13-14) про надіслання позивачем на адресу, зазначену в ЄДРПОУ, Фоп Мацоли Л.М. копії позовної заяви з додатками (а.с. 81-82).
Таким чином, ФОП Мацола Л.М. був залучений до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а не як відповідач, який є стороною оспорюваного Договору.
При цьому залучення та участь сторони Договору - орендаря, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору є порушенням норм процесуального права та прав усіх сторін, оскільки процесуальні права третьої особи та відповідача згідно з нормами ГПК суттєво відрізняються за своїм змістом та порядком реалізації прав.
Згідно з ч. 1 ст. ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи наведене, судом першої інстанції допущені порушення норм матеріального та процесуального права, що стало наслідком неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.08.2018 у даній справі слід скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові Закарпатської обласної ради до Відділу управління майном району Свалявської районної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ФОП Мацоли Леоніда Миколайовича про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень від 02.04.2013 року №1 (з додатками та доповненнями) відмовити.
Що стосується тверджень апелянта про порушення судом першої інстанції норм статтей 56 та 63 ГПК України в редакції до 15.12.17 р., то слід зазначитиё що даний позов було подано до господарського суду в період дії нової редакції процесуального закону. Крім тогоё апелянт не спростував належними доказами не вручення йому цінного листа з описом вкладення МВПЗ-8 Ужгородського поштамту.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України», no. 4241/03, від 28.10.2010 року).
8. Судові витрати.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до пп. «б», «в», п. 4 ч. 1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Закарпатською обласною радою при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн., а тому враховуючи відмову в задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.
За подання апеляційної скарги ФОП Мацолою Л.М. сплачено 2643,00 грн судового збору, а враховуючи задоволення апеляційної скарги, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 252, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу задоволити.
2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.08.2018 у цій справі скасувати і прийняти нове рішення. В позові Закарпатської обласної ради до Відділу управління майном району Свалявської районної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ФОП Мацоли Леоніда Миколайовича про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень від 02.04.2013 року №1 (з додатками та доповненнями) відмовити.
3. Стягнути з Закарпатської обласної ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, ідентифікаційний код 25435963) на користь фізичної особи-підприємця Мацоли Леоніда Миколайовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 2643,00 грн судового збору за розгляд справи в апеляційному порядку.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
5. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Повний текст постанови складено 06.12.2018р.
Головуючий суддя Дубник О.П.
Суддя Зварич О.В.
Суддя Мирутенко О.Л.