Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"15" листопада 2018 р. Справа №921/72/18
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді Кравчук Н.М.
суддів Кордюк Г.Т.
Плотніцького Б.Д.
секретар судового засідання: Карнидал Л.Ю.
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Володимир-Волинський "Скло-Центр" за вих. № 95 від 27.07.2018 (вх. № ЛАГС 01-05/2297/18 від 30.07.2018)
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.07.2018 (суддя Стадник М.С.), про розстрочення виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.05.2018
у справі № 921/72/18
за позовом: приватного підприємства "Володимир-Волинський "Скло-Центр" (надалі ПП "Володимир-Волинський "Скло-Центр"), м. Володимир-Волинський Волинської області
до відповідача: приватного підприємства "Фабрика меблів "Нова" (надалі ПП "ФМ "Нова"), м. Тернопіль
про стягнення заборгованості в сумі 385096,22 грн., з яких: 321079,29 грн. основний борг, 11321,00 грн. 3% річних, 52695,93 грн. інфляційні нарахування
за участю учасників справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Янкович І.Є. - адвокат (договір про надання правової допомоги б/н від 14.11.2018)
ПП "Володимир-Волинський "Скло-Центр" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ПП "ФМ "Нова" про стягнення заборгованості в сумі 385 096,22 грн, з яких: 321 079,29 грн - основна заборгованість, 11 321,00 грн - 3% річних та 52 695,93 грн - інфляційні нарахування.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 18.05.2018 у справі № 921/72/18 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ПП "ФМ "Нова" на користь ПП "Володимир-Волинський "Скло-Центр" - 321 079,29 грн боргу, 11 321,00 грн 3% річних, 52 695,93 грн інфляційних втрат та 5 776,00 грн судового збору.
Дане рішення набрало законної сили. На примусове виконання рішення 14.06.2018р. видано наказ.
ПП "ФМ "Нова" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою №б/н від 04.07.2018р., в якій просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.05.2018р. у справі №921/72/18 строком на 11 місяців, з липня 2018 року по 18 травня 2019 року, шляхом щомісячної сплати по 36 000,00 грн, та сплатою 18 травня 2019 року - 30 872,22 грн.
В обґрунтування даної заяви відповідач покликається на важкий матеріальний стан підприємства, оскільки у зв'язку із анексією Автономної республіки Крим та початком бойових дій на сході України, які тривають по сьогоднішній день підприємство втратило значну частину ринку збуту, подорожчала вартість перевезення товару, а також органом ДВС накладено арешт на рахунки підприємства. ПП "ФМ "Нова" також зазначає, що стягнення суми боргу без розстрочення виконання судового рішення унеможливить погашення заборгованості за іншими платежами, податками та зборами, спричинить звільнення працівників та невиплату заробітної плати, що призведе до зупинення господарської діяльності підприємства та унеможливить повне виконання боргових зобов'язань перед кредиторами і в майбутньому може призвести до банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20.07.2018 у справі № 921/72/18 заяву ПП "ФМ "Нова" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.05.2018 задоволено. Розстрочено виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.05.2018 у справі №921/72/18 в загальній сумі 390 872,22 грн строком на 11 місяців, з липня 2018 року по травень 2019 року, шляхом щомісячної сплати по 36 000 грн та сплатою у травні 2019 року 30 872,22 грн.
Не погодившись з ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20.07.2018 у справі № 921/72/18, ПП "Володимир-Волинський "Скло-Центр" звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій ухвалу суду першої інстанції вважає незаконною, прийнятою з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити в повному обсязі. Зокрема, скаржник зазначає, що при винесені ухвали суд враховував лише фінансовий стан ПП "ФМ "Нова", поза увагою залишено той факт, що саме з вини відповідача виник спір, оскільки останній ухилився від оплати товару з моменту поставки товару і в результаті інфляційних процесів позивачу завдані збитки від знецінення коштів, оскільки сума боргу становить 385096,22 грн і для позивача є значною.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.08.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Володимир-Волинський "Скло-Центр" на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.07.2018 у справі № 921/72/18 та встановлено ПП "ФМ "Нова" строк для надання відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання його копії апелянту.
На виконання вищезазначеної ухвали ПП "ФМ "Нова" надіслало відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами відповідача, викладеними в апеляційній скарзі, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін. Зазначає, що скрутна матеріальна ситуація у період з 2016 по теперішній час спричинила скорочення робочих місць з 1050 до 100 чоловік. Керівництвом підприємства було прийнято рішення щодо консервації 5 із 6 існуючих виробничих цехів загальної площі 110 тис.м2. ПП "ФМ "Нова" станом на 1 січня 2017 було заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 984000 грн, при відсутності заборгованості перед бюджетом зі сплати податків, зборів та митних платежів. Проте Головним управлінням ДФС у Тернопільській області не відшкодовано жодної гривні податку на додану вартість вищезазначеної суми, що суттєво впливає на фінансовий стан підприємства, зокрема до накопичення податкових боргів. На момент виконання невідшкодованої державою суми ПДВ, заборгованості у приватного підприємства не існувало.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2018 апеляційну скаргу ПП "Володимир-Волинський "Скло-Центр" передано на розгляд Західного апеляційного господарського суду колегії суддів у складі: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, судді Кордюк Г.Т., Плотніцького Б.Д.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2018 у справі № 921/72/18 апеляційну скаргу позивача призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.11.2018 о 10:20 год. та викликано в судове засідання представників учасників справи.
ПП "Володимир-Волинський "Скло-Центр" участі уповноваженого представника в судовому засіданні 15.11.2018 не забезпечило, на поштову адресу суду надіслало лист (зареєстрований в канцелярії суду за вх. № ЗАГС 01-04/23/18 від 17.10.2018), а якому просить провести розгляд справи без участі представника позивача.
В судовому засіданні 15.11.2018 представник ПП "ФМ "Нова" проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, ухвалу суду першої інстанції вважає законною та обґрунтованою, відтак просить суд залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Враховуючи належне повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання, колегія суддів вирішила розглядати апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Принцип обов'язковості судових рішень має місце у нормах статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до частини другої якої, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до вимог ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. При цьому слід зазначити, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК, ця стаття не вимагає.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
В рішенні від 26.06.2013р. (справа № 1-7/2013 № 5-рп/2013) Конституційний Суд України зазначив, що розстрочка виконання рішення має базуватись на принципах співрозмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. За судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, зокрема, належать скрутне матеріальне становище боржника та наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Крім цього, господарський суд також враховує можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все передбачає такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускає їх настання.
Таким чином, ухвала про розстрочення виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим. При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи ПП "ФМ "Нова" перебуває у скрутному матеріальному становищі.
На підтвердження своїх доводів щодо важкого фінансового стану ПП "ФМ "Нова" надало суду наступні документи: Постанову про арешт коштів боржника (а.с.4), довідки про консолідований баланс (звіти про фінансовий стан), декларацію з податку на прибуток, довідку про орієнтовану вартість транспортних послуг, виписку з банку.
ПП "ФМ "Нова" у своїй заяві про розстрочення рішення суду та у відзиві на апеляційну скаргу звертає увагу суду на те, що підприємство здійснювало реалізацію своєі продукції в Російську Федерацію, Республіку Казахстан, Автономну республіки Крим, Донецькою та Луганською областями. Однак, після анексії Автономної республіки Крим, проте з початком бойових дій на сході України, які тривають по сьогоднішній день підприємство втратило значну частину ринку збуту, а саме: - АР Крим 8%, - Донецька та Луганська області 23%, - Росія 6% - Казахстан (транзит через територію Росії) 43%.
У зв'язку з перевезенням товару до Республіки Казахстан іншими транспортними сполученнями, значно зросла вартість перевезення, що підтверджується повідомленням ФОП ОСОБА_4 (а.с. 10), у якому зазначено, що вартість перевезення по маршруту Тернопіль(Україна) Астана (Республіка Казахстан) в червні 2016р. вартувала 4300дол.США та у зв'язку із введенням в дію санкцій щодо українських товарів зі сторони Російської Федерації маршрут руху змінено на наступний: Тернопіль (Україна) Іллічівськ (Україна) паром Батумі (Грузія) паром Баку (Азейбаржан) Актау (Рестубліка Казахстан) загальна вартість якого становить 9500дол.США.
Як вбачається з банківської Довідки №39/543 від 09.07.2018 виданої АТ «ТАСКОМБАНК» (а.с. 22) загальна кількість грошових коштів ПП "ФМ "Нова" яка знаходиться на відповідному рахунку у зазначеній фінансовій установі, станом на червень 2018 року становила - 20,68 грн., що є недостатнім для виконання судового рішення у даній справі.
Згідно Постанови про арешт коштів боржника ВН 56041107 від 19.04.2018 виданої Тернопільським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області на рахунки ПП "ФМ "Нова" накладено арешт (а.с. 4-5).
Відповідно до Балансу (звіту про фінансові результати) на 31 березня 2018 року та Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за І квартал 2018 року ПП «ФМ «Нова» за результатами діяльності за І квартал 2018р. дебіторська заборгованість у підприємства становить 309000,00грн, довгострокові кредити банків становлять 5233000,00грн.,поточна кредиторська заборгованість підприємства: за товари, роботи, послуги складає 5209000,00грн; за розрахунками з бюджетом складає 3115000,00грн (а.с. 6-9).
В свою чергу Західний апеляційний господарський суд зазначає, що ПП «ФМ «Нова» здійснює проплати згідно ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 по справі №819/1434/17 про розстрочення виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 та згідно з ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 по справі №819/2282/17 про розстрочення виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 (а.с. 86-89). ПП «ФМ «Нова» не уникає відповідальності, а навпаки вживає заходів, спрямованих на погашення заборгованості перед позивачем, на виконання вимог ухвали Господарського суду Тернопільської області від 20.07.2018 підприємство щомісячно сплачує кошти.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені ПП «ФМ «Нова» обставини є винятковими і що розстрочення виконання судового рішення дасть можливість відповідачу відновити його економічний стан, частково погасити наявний податковий борг та поточні платежі а також зберегти робочі місця працівників залучених до господарської діяльності підприємства, уникнути банкрутства, та виконати судове рішення у даній справі шляхом сплати на користь позивача визначених рішенням грошових коштів.
Судова колегія зазначає, що, надання розстрочки виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна надто тривалою та бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", заява N 22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V). За практикою Суду в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (див. "Корнілов та інші проти України", заява N 36575/02, ухвала від 7 жовтня 2003 року; тривалість виконання - вісім місяців). І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечить вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (див. ухвалу від 17 вересня 2002 року у справі "Крапивницький та інші проти України", заява N 60858/00). Отже, для з'ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
Колегія суддів вважає, що розстрочка виконання рішення для відповідача в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, ПП «ФМ «Нова» лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед позивачем.
У даній справі розстрочка виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації ПП «ФМ «Нова», а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь ПП "Володимир-Волинський "Скло-Центр", що можливе у випадку банкрутства боржника. Тобто, справедливий баланс інтересів сторін у цій справі дотриманий.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 року у справі №920/199/16, у постановах Вищого господарського суду України від 26.04.2017 року у справі №917/747/16 та від 16.11.2016 року у справі №921/830/15-г/16. 26.06.2013р.
Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення №18-рп/2012 від 13.12.2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. У п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012 зазначено, що зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення. За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).
Отже, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, дослідження та оцінювання не тільки доводів боржника, а й заперечення кредитора.
При цьому, необхідно враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все необхідно врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Як зазначалося вище, ПП "Володимир-Волинський "Скло-Центр" в апеляційній скарзі стверджувало про важкий фінансовий стан свого підприємства, в підтвердження чого долучило до матеріалів справи: договір № 3 від 09.02.2017 р.; рахунок № ВИ-3014899 від 20.08.2018 р.; видаткову накладну № ВИЗ - 000491 від 21.08.2018; товарно-транспортну накладну № ВИЗ - 000286 від 21.08.2018 р.; договір поставки товару № 16/11 від 11.11.2017 р.; претензію № 42/09/18 від 13.09.2018 р.; рахунок-фактуру № СФ -0000057 від 20.08.2018р.; видаткову накладну № РН- 0000025 від 20.08.2018 р.; вимогу № 08 від 30.08.2018 р.; лист-звернення № 119 від 07.09.2018 р.; лист-відповідь № 12/09 від 12.09.2018 р; довідку № 5-114/02/128/2018 від 04.09.2018 р. Проте, суд апеляційної інстанції, здійснивши оцінку вказаним документам, дійшов висновку, що такі докази не підтверджують важкого фінансового стану стягувача, а свідчать про його господарську діяльність.
Таким чином, суд, оцінивши доводи сторін, враховуючи фінансовий стан обох сторін, колегія суддів дійшла висновку, що надання розстрочення виконання рішення на 11 місяців не порушить принципу збалансованості інтересів сторін.
Отже, враховуючи викладене, оскільки обставини, які склалися у відповідача, є винятковими та такими, що ускладнюють виконання судового рішення. Приймаючи до уваги ситуацію, що склалася на міжнародному ринку збуту продукції відповідача, надані ним документальні докази на підтвердження існування тяжкого фінансового стану ПП «ФМ «Нова», вжиті відповідачем заходи зі стабілізації об'ємів виробництва, з урахуванням дотримання балансу матеріальних інтересів та наявності інфляційних процесів у економіці держави, зважаючи на те, що відстрочення виконання рішення на 11 місяців не суперечить ст. 331 ГПК України, відповідає принципам справедливості та розумності, а також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, колегія суддів дійшла, що судом першої інстанції було правомірно задоволено заяву про розстрочення виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.05.2018.
Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апелянтом не подано доказів, які б спростували факти, викладені в заяві про розстрочення виконання рішення суду, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законної та обґрунтованої ухвали суду відсутні.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись, ст.ст. 269, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
1. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.07.2018 у справі № 921/72/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.288 ГПК України.
4. Повернути матеріали оскарження ухвали Господарського суду Тернопільської області від 20.07.2018 у справі № 921/72/18 до Господарського суду Тернопільської області.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
судді Г.Т. Кордюк
Б.Д. Плотніцький