241/2336/18
2-о/241/219/2018
06.12.2018 року Першотравневий районний суд Донецької області
у складі:
головуючого судді Чудопалової С.В., при секретарі Небиліченко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Мангуш цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Мангушський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального Управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту смерті, -
06 грудня 2018 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2, визнавши датою його смерті - 30 жовтня 2018 року, мотивуючи тим, що вона є дружиною померлого ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-НО № 388700, зареєстрованим Червоногвардійським Райбюро Загс Донецької області 18.11.1972, актовий запис № 713.
30 жовтня 2018 року ОСОБА_2 помер в м. Макіївка Донецької області, у зв'язку з чим було видано довідку про причину смерті № 601 від 30.10.2018, лікарське свідоцтво про смерть № 601 від 30.10.2018 та свідоцтво про смерть № 124212 від 30.10.2018. Але отримані документи про смерть є недійсними, оскільки видані на території, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження.
Для отримання свідоцтва про смерть чоловіка вона звернулася до Мангушського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального Управління юстиції у Донецькій області, але отримала відповідь № 15.51-58-5268 від 05.12.2018 про відмову у проведенні державної реєстрації смерті, оскільки для підтвердження факту смерті чоловіка вона надала свідоцтво про смерть, видане на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, та не є підставою для державної реєстрації смерті.
Таким чином, на теперішній час вона не може здійснити державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 та отримати свідоцтво про його смерть у Мангушському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального Управління юстиції у Донецькій області, тому просить суд встановити факт смерті.
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 їй необхідно для отримання свідоцтва про смерть зразку, встановленого законодавством України. Іншим чином встановити даний факт неможливо.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі. Представник Мангушського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального Управління юстиції у Донецькій області в судове засідання не з'явився, надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. Щодо задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечує.
У відповідності до вимог ст.223, ч.2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без участі сторін, які належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, надані заявником письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, 30 жовтня 2018 року у м. Макіївка, Червоногвардійський район, Донецька область, Україна помер ОСОБА_2, що підтверджується довідкою про причини смерті № 601 від 30.10.2018, лікарським свідоцтвом про смерть № 601 від 30.10.2018 та свідоцтвом про смерть, яке видане органом, що знаходиться на території м. Макіївка, Черногвардійський район, Донецька область, Україна, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження (а. с. 7-9).
Те, що ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2, підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії І-НО № 388700, зареєстрованого Червоногвардійським Райбюро Загс Донецької області 18.11.1972, актовий запис № 713 (а.с. 5).
Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1748 від 05.12.2018 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Макіївка Донецької області, є внутрішньо переміщеною особою і проживає за адресою: пр-т Миру, б. 42, кв. 3 в смт. Мангуш Мангушського району Донецької області (а.с. 4).
Для отримання свідоцтва про смерть заявник звернулася до Мангушського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального Управління юстиції у Донецькій області, однак відповіддю № 15.51-58-5268 від 05.12.2018 їй було відмовлено у державній реєстрації смерті ОСОБА_2, оскільки для підтвердження факту смерті чоловіка вона надала свідоцтво про смерть, видане на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, що не є документом-підставою для державної реєстрації смерті (а.с. 10).
Згідно наказу Міністерства юстиції України 1847/5 від 05.11.2014 року «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» де вказано, що було тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділами державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться на території Донецької області, зокрема м.Макіївка Донецької області, Україна.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Так, законодавством України визначено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, встановлених законом, зміна імені, смерть відповідно до Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та інших актів законодавства.
Відомості про смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 № 1064.
Згідно ч. 1ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до п.1 Розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18 жовтня 2000 року, підставою для державної реєстрації смерті є: - лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); - фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); - лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; - рішення суду про оголошення особи померлою; - рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Також позиція щодо розгляду даної категорії справ викладена у п. 13, 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», а саме: суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Таким чином, довідка про причину смерті № 601 від 30.10.2018, лікарське свідоцтво про смерть № 601 від 30.10.2018 та свідоцтво про смерть № 124212 від 30.10.2018 року не створюють правових наслідків, але в той же час вони містять фактичні дані відповідно до ст. 76 ЦПК України, які підтверджують вимоги заявника. Суд враховує положення ч.3 ст.2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», відповідно до якого діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи.
Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
Встановлення факту смерті необхідно заявнику для оформлення реєстрації смерті у встановленому законом порядку.
За таких обставин, аналізуючи надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, оскільки факт того, що ОСОБА_2 помер 30 жовтня 2018 року у м. Макіївка, Червоногвардійський район, Донецька область, Україна, підтверджено наданими письмовими доказами та у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність та правдивість фактів, повідомлених заявником.
На підставі ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», та керуючись ст.ст. 4, 76, 89, 259, 263, 265, 293, 294, 315-317, 319, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Мангушський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального Управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту смерті - задовольнити у повному обсязі. Встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, зареєстрованого за адресою: пров. Тореза, б. 83, кв. 2, с. Крупської, м. Макіївка Донецької області, та визнати датою його смерті 30 жовтня 2018 року, а місцем смерті - м. Макіївка, Червоногравдійський район, Донецької області, Україна.
Рішення підлягає негайному виконанню. Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя С.В. Чудопалова