Постанова
Іменем України
31 жовтня 2018 року
м. Київ
Справа № 757/75148/17-ц
Провадження № 14-404 цс 18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача - Гудими Д. А.,
суддів: Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула справу за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - позивач, Фонд) до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 (далі також - відповідачі), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору,- Публічне акціонерне товариство «АВТОКРАЗБАНК» (далі також - третя особа; ПАТ «АКБ БАНК»), про відшкодування шкоди;
за касаційною скаргою ОСОБА_23 на постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року, ухвалену колегією суддів у складі Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М. і Музичко С. Г.
Учасники справи:
позивач: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
відповідачі: ОСОБА_3 (представник - адвокат ОСОБА_35), ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_6 (представник - адвокат ОСОБА_35.), ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (представник - адвокат ОСОБА_35.), ОСОБА_10, ОСОБА_11 (представник - адвокат ОСОБА_35.), ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 (представник - адвокат ОСОБА_35.), ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 (представник - адвокат ОСОБА_35.), ОСОБА_20 (представник - адвокат ОСОБА_35.), ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 (представник - адвокат ОСОБА_35.), ОСОБА_25, ОСОБА_26 (представник - адвокат ОСОБА_35.), ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31,
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ПАТ «АКБ БАНК».
Короткий зміст позовних вимог
1. 14 грудня 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом і просив стягнути солідарно з відповідачів заподіяну третій особі шкоду у розмірі 841 122 515,59 грн.
2. Мотивував тим, що 30 травня 2014 року Правління Національного банку України (далі - НБУ) прийняло постанову, якою віднесло третю особу до категорії неплатоспроможних банків. Того ж дня Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення про запровадження тимчасової адміністрації та призначила уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію третьої особи до 29 серпня 2014 року, яку пізніше продовжила до 28 серпня 2018 року.
3. Відповідно до постанови Правління НБУ № 537 від 28 серпня 2014 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АКБ БАНК» банківська ліцензія третьої особи відкликана та розпочата процедура ліквідації.
4. Відповідно до вказаної постанови виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 76 від 29 серпня 2014 року про початок процедури ліквідації ПАТ «АКБ БАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.Під час здійснення останньої Фонд встановив, що розмір зобов'язань третьої особи становить 980 769 875,30 грн (рішення виконавчої дирекції Фонду №250/14 від 1 грудня 2014 року), тоді як оціночна (ринкова) вартість її ліквідаційної маси - 139 647 359,71 грн (рішення виконавчої дирекції Фонду №259/14 від 15 грудня 2014 року).
5. Позивач вказував, що до недостатності майна третьої особи та перевищення зобов'язань над активами призвели дії пов'язаних з банком осіб, зокрема, його посадових осіб - відповідачів, які не виконали покладених на них функцій з управління ризиками, контролю та моніторингу всіх видів загроз за усіма напрямами діяльності третьої особи, а своїми діями з виведення коштів з третьої особи на рахунки інших компаній сприяли настанню цих загроз, чим спричинили збитки третій особі та її кредиторам.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
6. 4 січня 2018 року Печерський районний суд м. Києва ухвалою відмовив у відкритті провадження.
7. Мотивував тим, що, оскільки Фонд звернувся з позовом в інтересах третьої особи до її посадових осіб (голови спостережної ради банку, голови правління, голови кредитного комітету, головного бухгалтера тощо), то цей спір на підставі пункту 12 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
8. 20 лютого 2018 року Апеляційний суд міста Києва ухвалив постанову, якою ухвалу суду першої інстанції скасував, а справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.
9. Мотивував тим, що відповідно до пункту 12 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.
10. Апеляційний суд вважав, що Фонд у цій справі не представляє інтереси власника, учасника або акціонера третьої особи. На думку цього суду, не переконавшись, що відповідачі є посадовими особами третьої особи або колишніми посадовими особами банку, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, що позов має розглядатися за правилами господарського судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. 19 березня 2018 року ОСОБА_23 подав касаційну скаргу. Просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
12. 22 серпня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
13. Мотивував тим, що ОСОБА_23 оскаржує постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року з підстав порушення правил суб'єктної юрисдикції.
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
14. Відповідач ОСОБА_23 скаржиться на порушення апеляційним судом норм процесуального права. Мотивує тим, що у позовній заяві Фонду є посилання на частину 11 статті 40 Закону України «Про банки та банківську діяльність», якою передбачено, що відповідальність перед банком за збитки, завдані діями (бездіяльністю), несуть керівники банку.
15. Вважає, що оскільки позовні вимоги звернуті до колишніх посадових осіб банку, спір не може розглядатися за правилами цивільного судочинства.
(2) Доводи інших учасників справи
16. 21 травня 2018 року Фонд подав відзив на касаційну скаргу. Просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційної інстанції - без змін. Вказує, що позов пред'явлений не до посадових осіб третьої особи, а до пов'язаних осіб, які мають істотну участь у банку, а тому до цієї справи приписи пункту 12 частини першої статті 20 ГПК України не застосовуються.
17. 10 липня 2018 року ОСОБА_7 подав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду апеляційної інстанції - без змін. Мотивує тим, що Фонд не має статусу власника третьої особи, а також законодавчих підстав подавати позови від власного імені в інтересах останньої.
18. 19 липня 2018 року відповідачі - ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_26, ОСОБА_19, ОСОБА_24, ОСОБА_11 - подали відзив на касаційну скаргу, в якому просили у задоволенні касаційної скарги відмовити. Мотивували тим, що Фонд не є власником третьої особи, а тому не має підстав подавати позови за пунктом 12 частини першої статті 20 ГПК України від власного імені в інтересах третьої особи. Зазначали, що у спорах за позовами Фонду до пов'язаних осіб неплатоспроможного банку про відшкодування шкоди Фонд діє як представник банку, і його повноваження ґрунтуються виключно на приписах статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI). На думку цих відповідачів, Фонд, отримавши право вчиняти будь-які дії та приймати рішення в інтересах банку, не стає його власником, оскільки діє виключно в межах повноважень, наданих йому спеціальним законом, і зі спеціальною метою - виведення неплатоспроможного банку з ринку.
(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
1. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України).
2. Спір між сторонами виник з приводу протиправних дій пов'язаних з банком осіб, що, на думку позивача, призвели до втрати ним ліквідності, неможливості виконання зобов'язань перед вкладниками та до неплатоспроможності банку.
3. Відповідно до частини п'ятої статті 52 Закону № 4452-VI у редакції, чинній на час звернення з позовом, Фонд або уповноважена особа Фонду у разі недостатності майна банку звертається до пов'язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов'язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку. Фонд або уповноважена особа Фонду також має право заявити вимоги до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з цим Законом прирівнюються до вкладів.
4. Перелік пов'язаних з банком осіб, до яких Фонд може звернутися з позовом про відшкодування шкоди визначений у статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», згідно з якою до таких осіб віднесені: 1) контролери банку; 2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку; 3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку; 4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи; 5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку; 6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб; 7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини; 8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі; 9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.
5. Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
6. Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює, зокрема, повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, оновлює інформацію, що міститься у Кредитному реєстрі Національного банку України (частина перша статті 48 Закону № 4452-VI).
7. Відповідно до частини першої статті 52 Закону № 4452-VI кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у передбаченій цією статтею черговості.
8. Таким чином, з часу початку процедури ліквідації банку його майном управляє та розпоряджається у межах, передбачених Законом № 4452-VI, Фонд (якщо такі повноваження не делеговані уповноваженій особі), який фактично реалізує права власника щодо управління відповідною юридичною особою, зокрема і в частині її майна.
9. У справі, яка розглядається Фонд звернувся з позовом про відшкодування шкоди, завданої ПАТ «АКБ БАНК».
10. Законодавство про акціонерні товариства застосовується до банків з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність». У разі суперечності положень вказаного Закону та законодавства про акціонерні товариства перевагу мають положення цього Закону (частина третя статті 6 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).
11. Згідно з пунктом 15 частини першої статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства» посадові особи органів акціонерного товариства - фізичні особи - голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор акціонерного товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, якщо утворення такого органу передбачено статутом товариства.
12. Суд першої інстанції встановив, що позов поданий до пов'язаних з діяльністю ПАТ «АКБ БАНК» посадових осіб, а саме: голови спостережної ради банку, голови правління, голови кредитного комітету, головного бухгалтера тощо.
13. Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
14. Господарські суди розглядають, зокрема, справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах (пункт 12 частини першої статті 20 ГПК України).
15. Отже, правом на звернення з позовом за правилами вказаної статті ГПК України наділені, зокрема, власники юридичної особи.
16. ВеликаПалата Верховного Суду вважає, що оскільки Фонд на час ліквідації банку здійснює управління та розпорядження його майном, що за своєю суттю властиво для власника юридичної особи, спір між Фондом і посадовими особами банку про відшкодування заподіяної третій особі шкоди має розглядатися за правилами господарського судочинства.
17. Окрім того, предметом перевірки національними судами у цій справі є акти (рішення) органів управління банку та їх посадових і службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, а також господарські операції банку, що відповідає завданню господарського судочинства.
18. Аналогічні висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 757/75149/17-ц.
19. З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду не погоджується з висновками апеляційного суду щодо наявності підстав для розгляду справи за правилами цивільного судочинства. Вважає, що спір має розглядатися відповідним господарським судом.
(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
(2.1) Щодо суті касаційної скарги
20. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
21. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 413 ЦПК України).
22. ВеликаПалата Верховного Суду вважає, що постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року слід скасувати та залишити в силі ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 4 січня 2018 року.
Керуючись частиною першою статті 400, пунктом 4 частини першої статті 409, статтями 413, 416, 418, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_23 задовольнити.
2. ПостановуАпеляційного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року скасувати, залишити в силі ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 4 січня 2018 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Д. А. Гудима
Судді:С. В. БакулінаН. П. Лященко
В. В. БританчукО. Б. Прокопенко
В. І. ДанішевськаЛ. І. Рогач
О. С. ЗолотніковІ. В. Саприкіна
О. Р. КібенкоО. М. Ситнік
В. С. КнязєвВ. Ю. Уркевич
Л. М. ЛобойкоО. Г. Яновська
Повний текст постанови підписаний 5 грудня 2018 року.