Ухвала
Іменем України
06 грудня 2018 р.
м. Київ
Справа №398/3638/17
Провадження № 51-10105 ск 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Олександрівського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 червня 2018 року,
встановив:
Вироком Олександрівського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 червня 2018 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1, 4 ст. 70 КК України ОСОБА_4 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Вирішено питання щодо цивільного позову та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 вересня 2018 року зазначений вирок місцевого суду залишено без зміни.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначаються: обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.
У своїй скарзі засуджений ставить питання про зміну вироку місцевого суду через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині, що стосується зарахування в строк покарання строку попереднього ув'язнення на підставі ч. 5 ст. 72 КК України.
Проте, касаційна скарга не містить відповідних мотивів щодо зміни чи скасування ухвали апеляційного суду та конкретних доводів і аргументів в обґрунтування її незаконності.
Також, положеннями ч. 1 ст. 436 КПК України визначено повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, а саме: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий судовий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Поряд з цим, засуджений ставить вимогу про зміну вироку місцевого суду та зарахування в строк покарання строк попереднього ув'язнення, при цьому не зазначає вимогу щодо ухвали апеляційного суду, постановлену за результатами перегляду вказаного вироку, що суперечить кримінальному процесуальному закону.
З урахуванням наведеного, засудженому слід конкретизувати, яке саме судове рішення він оскаржує, зазначити вимогу щодо оскаржуваного судового рішення, яка б узгоджувалася з положеннями ст. 436 КПК України, обґрунтувати свою вимогу з урахуванням положень ч. 1 ст. 438 цього ж Кодексу.
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК України залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без руху і встановити йому строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3