Ухвала
03 грудня 2018 року
м. Київ
справа №2-5633/11
провадження № 61-47311ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І. розглянув касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області на постанову Апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2018 року у справі за позовом Першого заступника прокурора м. Одеси в інтересах Одеської міської ради до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про витребування земельної ділянки, визнання незаконним та скасування державного акту на право власності на землю,
У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
заступника прокурора Одеської області на постанову Апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2018 року.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
На момент подання позову порядок сплати державного мита за звернення з позовами та іншими заявами до суду регулювалось Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93.
З набранням 01 листопада 2011 року чинності Закону України «Про судовий збір» стягнення державного мита за звернення до суду з позовами та іншими заявами у відповідних нормативно-правових актах змінено на стягнення судового збору.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93 (у редакції на момент подання позову) ставка державного мита за подання позовної заяви складала 1 відсоток від ціни позову, але не менше трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Ураховуючи, що позов пред'явлено у лютому 2011 року ставка судового за подання позовної заяви становить 51 грн 00 коп.
Таким чином за подання касаційної скарги заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 102,00 грн, який який має бути перераховано або внесено до одержувач УК у Печерськ. р.-ні./Печерськ.р.-н/22030102., код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102.
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції або надати докази на підтвердження звільнення від його сплати.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області на постанову Апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2018 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 20 грудня 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. І. Усик