Ухвала
03 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 202/7365/17
провадження № 61-47493 ск 18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2017 року, ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2018 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду області від 31 жовтня 2018 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, про поділ майна подружжя,
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до провадження судом касаційної інстанції, оскільки не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
У прохальній частині касаційної скарги заявник просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2017 року, якоюскасовано Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2006 року, ухвалу Апеляційного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2017 року, якою скасовано ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2014 року, поновити строк на касаційне оскарження вказаних судових рішеннь. Також заявник просить скасувати ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2018 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року.
Згідно частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Враховуючи викладене та згідно з вимогами пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України заявнику необхідно уточнити клопотання щодо оскаржуваних судових рішень, які відповідають повноваженням суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги (стаття
409 ЦПК України) та надіслати до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги.
Згідно з частиною другою та частиною третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2017 року, ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2018 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду області від 31 жовтня 2018 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до
03 січня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. Ф. Хопта