Справа № 709/1898/18
27 листопада 2018 року смт. Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Чубая В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Богодухівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з цивільним позовом до Богодухівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (далі - відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 23 вересня 2014 року померла його тітка ОСОБА_2, яка на момент смерті проживала у ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до заповіту ОСОБА_2 від
12 березня 2012 року позивач є єдиним спадкоємцем. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в адміністративних межах Богодухівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області. Позивач у визначений законом шестимісячний строк з дня відкриття спадщини до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини не подав у зв'язку з тим, що не знав про наявність заповіту, складеного на його ім'я. На підставі викладеного, посилаючись на приписи ч. 3 ст. 1272 ЦК України, позивач просив визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
У судове засідання сторони не з'явилися. Позивач подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні, а справу просив розглянути без його участі (а.с. 23). Відповідач надіслав лист, в якому погодився з позовом та просив розглянути справу за відсутності його представника (а.с. 22).
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
23 вересня 2014 року померла ОСОБА_2, що підтверджується копією виданого повторно свідоцтва про смерть від 28 серпня 2018 року серії І-СР № 328650 (а.с. 8).
Згідно з довідкою Берестечківської міської ради Горохівського району Волинської області від 5 вересня 2018 року № 1067, ОСОБА_2 на день смерті проживала і була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,20 га, яка розташована у адміністративних межах Богодухівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, та належала їй на праві приватної власності, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю від 05 грудня 2002 року серії ІІ-ЧР
№ 042440 (а.с. 10).
При житті ОСОБА_2, а саме 12 березня 2012 року склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Берестечківської міської ради радою Горохівського району Волинської області ОСОБА_3 та зареєстрований у реєстрі за № 4, відповідно до якого земельну ділянку на території Богодухівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЧР № 042440 від
05 грудня 2002 року заповіла позивачу (а.с. 9).
Позивач своєчасно у визначений законом шестимісячний строк з дня відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини у нотаріальну контору не подав, оскільки не знав про наявність заповіту складеного на його ім'я.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ч. 2. ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).
Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 є день її смерті, тобто
23 вересня 2014 року.
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1270 ЦК України встановлено шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.
Отже строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 закінчився 23 березня
2015 року.
Позивач до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався, що підтверджуються листом Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 10 листопада
2018 року (вих. № 1152/01-16) (а.с. 18), що надійшов у відповідь на запит суду (а.с. 14), відповідно до змісту якого після смерті ОСОБА_2 заяв про прийняття спадщини та відмови від прийняття спадщини до нотаріальної контори не надходило, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.
Під час розгляду справи, виходячи зі змісту позову та доданих до нього документів, судом не встановлено наявність інших спадкоємців, які могли б претендувати на спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_2
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року
№ 7 "Про судову практику у справах про спадкування" особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Відповідно до абз. 2 цього пункту суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Абзацом 4 п. 24 постанови встановлено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Встановлення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини здебільшого є оціночним, адже одні і ті самі причини, виходячи з обставин справи, можуть визнаватися як поважними, так і навпаки.
Враховуючи лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", суд вважає, що причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, на які посилається позивач, як на поважні, а саме необізнаність про наявність заповіту складеного на його ім'я, заслуговують на увагу.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За таких обставин, оцінивши наявні у справі письмові докази, зважаючи на наявність заповіту, а також на те, що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом, який бажає прийняти спадщину, вказана спадщина після смерті ОСОБА_2 до цього часу ніким не прийнята, відповідач проти позову не заперечує, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити та визначити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю
3 (три) місяці.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті - ОСОБА_2, яка померла 23 вересня 2014 року, тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.
Суддя В.В.Чубай