04 грудня 2018 року м. Київ
Унікальний номер справи 369/434/17
Апеляційне провадження 22-ц/824/1787/2018
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Махлай Л.Д.,
суддів Кравець В.А, ПоливачЛ.Д.
при секретарі Борисенко Д.В.
сторони
позивач ОСОБА_2
відповідач ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 03 липня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Ковальчук Л.М., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за попереднім договором та трьох процентів річних за порушення грошового зобов'язання,
у/н справи № 369/434/17 № а/п 22-ц/824/1787/2018
Головуючий у суді першої інстанції: Ковальчук Л.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.
у січні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просила стягнути з останньої на свою користь 2 000 000 грн та 34 191,78 грн 3% річних.
В обґрунтування позову зазначала, що за умовами п. п. 1.1, 1.2 попереднього договору від 27.11.2013 ОСОБА_3 зобов'язувалась укласти договори купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, з ОСОБА_7 не пізніше 01.12.2018, а ОСОБА_8 зобов'язувався купити зазначене майно за ціною 324 000 грн, що еквівалентно 40 000 доларів США. На підтвердження свого зобов'язання щодо укладення договорів купівлі - продажу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки ОСОБА_8 було виплачено ОСОБА_3 47 721,80 доларів США, що підтверджується заявою про отримання ОСОБА_3 грошової суми від ОСОБА_8. В порушення умов попереднього договору 05.03.2015 ОСОБА_3 уклала договори купівлі-продажу зазначеного вище майна з іншою особою, у зв'язку з чим унеможливлюється виконання умов попереднього договору. Листом від 20.04.2016 за № 508 в порядку ст. 84 Закону України «Про нотаріат» ОСОБА_8 звернувся до ОСОБА_3 з вимогою, яка отримана останньою 24.04.2016, проте, всупереч приписам п. 4.4 попереднього договору будь-яких грошових коштів або ж навіть відповіді на вимогу ОСОБА_8 так і не отримав. 16.05.2016 між ОСОБА_8 і ОСОБА_2 укладений договір про відступлення права вимоги, за умовами якого ОСОБА_8 відступив, а ОСОБА_2 набула права вимоги, належне ОСОБА_8, і стала кредитором за попереднім договором від 27.11.2013. ОСОБА_3 повідомлено про відступлення права вимоги листами від 16.05.2016. 10.06.2016 ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_3 з вимогою протягом семи днів з моменту отримання даної вимоги сплатити на картковий рахунок № НОМЕР_3, відкритий у ПАТ «ПриватБанк» 40 000 доларів США, проте, вказаного обов'язку виконано не було.
Рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 03.07.2018 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 за попереднім договором від 27.11.2013 2 000 000 грн та 3 % річних від простроченої суми за період з 18.06.2016 по 12.01.2017, що становить 34 191, 78 грн, а всього 2 034 191, 78 грн. Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не звернув уваги на те, що термін передачі будинку і земельної ділянки згідно з попереднім договором встановлено 01.12.2018. Відтак строк виконання зобов'язань ще не настав, а тому позовні вимоги заявлено передчасно. Вона не порушувала умови попереднього договору та доказів надіслання їй листів ОСОБА_7 та доказів її ухилення від виконання договору не надано. Судом не розглянуто клопотання про допит свідка та не застосовано правовий висновок Верховного Суду України від 13.02.2013 № 6-176 цс 12, у якому вказується, що суму завдатку необхідно розглядати як авансовий платіж, який не підлягає стягненню у подвійному розмірі. Вважає, що суд невірно визначив, що зобов'язання є грошовим та безпідставно застосував до спірних правовідносин ст. 625 ЦК України. Також висновки суду про те, що майно перебуває в заставі банку та про те, що у її власності відсутнє це майно суперечать один одному та спростовуються технічним паспортом і витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вважає, що суд допустив однобічність у розгляді справи, чим порушив її право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість. Зазначає, що апелянт вводить суд в оману щодо строку виконання зобов'язань укласти основний договір та безпідставно вважає позов передчасним. Посилається на те, що вона направляла відповідачці через нотаріуса заяву про сплату коштів через невиконання умов попереднього договору. Крім того, укладаючи попередній договір ОСОБА_7 мав намір придбати житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а не домоволодіння незавершене будівництвом. Відповідач не надала декларації про готовність об'єкта до експлуатації та сертифікат про готовність об'єкта до експлуатації. І на час укладення основного договору з третьою особою таких документів відповідач також не мала. Клопотання про допит як свідка ОСОБА_7 подано відповідачем з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства і тому не могло бути задоволено.
Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Апеляційний суд Київської області та Апеляційний суд міста Києва здійснювали правосуддя до початку роботи Київського апеляційного суду.
21.06.2018 Київський апеляційний суд зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на виконання Указу Президента «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» від 29.12.2017, а з 03.10.2018 Київський апеляційний суд розпочав свою роботу.
У судовому засіданні представник ОСОБА_3 - ОСОБА_9 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представник позивачки ОСОБА_10 підтримав відзив та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 27.11.2013 між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 укладений попередній договір, за яким сторони зобов'язались укласти договори купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку у майбутньому, але у всякому разі не пізніше ніж 01.12.2018.
У пункті 1.2 попереднього договору сторони погодили наступні умови основного договору: об'єкт купівлі-продажу: земельна ділянка площею 110,0766 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності; житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_3 на праві приватної власності. Ціна об'єкту купівлі-продажу визначається на день укладення основного договору в гривні в сумі 324 000 грн, виходячи з курсу долара на дату укладення цього договору 8,1 грн. за 1 долар; строк передачі об'єкту купівлі-продажу-протягом 1 дня з моменту підписання основних договорів.
Відповідно до п. п. 2.1.1, 2.1.2 попереднього договору ОСОБА_3 має право вимагати від ОСОБА_8 укладення договорів купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку в строки та на умовах, викладених в цьому договорі; перед укладенням основних договорів вимагати сплати повної ціни і об'єкт купівлі-продажу, яка передбачена п. 1.2 цього договору відповідно умов основних договорів.
Згідно з п. п. 2.2.1 - 2.2.3 попереднього договору ОСОБА_11 зобов'язується звільнити земельну ділянку та житловий будинок в строк до 01.12.2018, передати ОСОБА_8 земельну ділянку та житловий будинок у зазначений у п. 2.2.1 цього договору строк у такому стані: не обтяжені боргом, такими, що не знаходяться в оренді (наймі) у третіх осіб; такими, що не перебувають у заставі (іпотеці) третіх осіб; такими, що не є внеском у статутний фонд (капітал) юридичних осіб; такими, що не знаходяться під арештом або будь-яким іншим обмеженням чи обтяженням як у межах України так і за її межами, та не порушено судове провадження щодо земельної ділянки та житлового будинку; не мають прихованих недоліків, які перешкоджають використанню земельної ділянки та житлового будинку за цільовим призначенням; не здавати земельну ділянку і житловий будинок в оренду третім особам з моменту підписання попереднього договору.
Відповідно до п. п. 3.1.1 - 3.1.4 попереднього договору ОСОБА_8 має право вимагати від ОСОБА_3 укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку в строки та на умовах, викладених у цьому договорі; вимагати виконання ОСОБА_3 умов договору, викладених у п. 2.2 цього договору; у разі невиконання ОСОБА_3 умов, викладених у п. 2.2 цього договору, розірвати цей договір та вимагати відшкодування збитків; самостійно, без одержання згоди ОСОБА_3 передати право за цим договором третій особі.
Згідно умов п. 3.2.1 попереднього договору ОСОБА_8 зобов'язався оплатити ціну земельної ділянки та житлового будинку, передбачену п. 1.2 договору, у повному обсязі відповідно до умов основного договору.
Відповідно до п. п. 4.1 - 4.4 попереднього договору у підтвердження свого зобов'язання щодо укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку (основних договорів) та у забезпечення його виконання, ОСОБА_8 сплачує ОСОБА_3 щомісячно 5 400 грн, починаючи з 01.12.2013 шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_2 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Загальна сума, яка буде сплачена до моменту підписання основних договорів, зараховується в загальну вартість об'єкту купівлі-продажу, що зазначена у п. 1.2 цього договору. У випадку порушення ОСОБА_8 умов цього договору, загальна сума, що виплачена ОСОБА_8, залишається в ОСОБА_3. У випадку порушення ОСОБА_3 умов цього договору сума, що виплачена стороною ОСОБА_8 ОСОБА_3, підлягає поверненню ОСОБА_8 у триденний строк, з моменту пред'явлення ОСОБА_8 вимоги. Також в цей строк ОСОБА_3 зобов'язана сплатити ОСОБА_8 штраф за порушення умов цього договору в розмірі, що дорівнює сумі, яка отримана ОСОБА_3 від ОСОБА_8 відповідно до п. 4.1 цього договору.
Відповідно до умов п. 5.5 попереднього договору у разі відмови ОСОБА_3 від укладання основних договорів, або невиконання зобов'язань по цьому договору, що перешкоджає укладенню основних договорів, ОСОБА_3 повертає ОСОБА_8 суму, отриману ОСОБА_3 від ОСОБА_8 відповідно до п. 4.1 цього договору і сплачує штраф, як це зазначено в п. 4.4 договору.
Відповідно до заяви від 05.03.2015 ОСОБА_3 підтвердила факт отримання від ОСОБА_8 324 000 грн, виходячи з курсу долара на дату укладення цього договору 8,1 грн за один долар США та ця сума є повним розрахунком по попередньому договору. У цій заяві ОСОБА_3 заявляє, що всі умови попереднього договору виконані ОСОБА_8 в повному обсязі, моральних та матеріальних претензій, які б стосувалися повного розрахунку по попередньому договору не має та мати не буде. Вказана заява ОСОБА_3 посвідчена ОСОБА_13, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.
05.03.2015 між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до умов п. 1 якого продавець передав, а покупець прийняв у власність земельну ділянку площею 0,0766 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. На земельній ділянці розташоване домоволодіння, незавершене будівництвом, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до умов п. 4 вказаного договору продаж земельної ділянки вчинено за 713 040,20 грн. Ця ціна є остаточною, фіксованою та не підлягає будь-яким змінам.
Згідно умов п. 5 договору купівлі-продажу земельної ділянки розрахунок за земельну ділянку здійснюється наступним чином: 320 500 грн сплачується покупцем у безготівковому поряду шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця НОМЕР_4 в ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» м. Києва, МФО 380805, до підписання цього договору; 392 540,20 грн, що за курсом Національного Банку України на день укладення цього договору становить 17 000 доларів США, сплачується покупцем до 20.12. 2015.
05.03.2015 між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов п. 1.1 якого продавець ОСОБА_3 передав у власність покупця ОСОБА_2, а покупець прийняв у власність домоволодіння, незавершене будівництвом, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, і сплачує визначену цим договором ціну. Об'єкт, що відчужується, в цілому складається: А-житловий будинок завершений будівництвом, готовністю 89 %; Б-сарай; № 1,2 -огорожа; № I- колодязь; № ІІ-каналізаційна яма; загальна площа 115,9 кв м.. Об'єкт, що відчужується, розташований на земельній ділянці для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд присадибна ділянка площею 0,0766 га, кадастровий номер НОМЕР_1, адреса якої: АДРЕСА_1.
Згідно умов п. 1.4 даного договору за домовленістю сторін ціна продажу відчужуваного об'єкту встановлена сторонами у розмірі 277 700 грн. Ця ціна є остаточною, фіксованою та не підлягає будь-яким змінам.
Відповідно до умов п. 1.5 вказаного договору купівлі-продажу розрахунки за об'єкт здійснено покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 277 700 грн на розрахунковий рахунок продавця НОМЕР_4 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Києва, МФО 380805, до підписання цього договору.
Згідно умов п. 1.6 договору ОСОБА_14 підтвердила факт повного розрахунку за проданий об'єкт, одержання від покупця грошей у сумі 277 700 грн, та відсутність по відношенню до покупця будь-яких претензій фінансового характеру.
20.04.2016 року ОСОБА_8 звернувся до ОСОБА_3 із вимогою про повернення 47 721,80 доларів США, сплачених ним на виконання умов попереднього договору, що еквівалентно 1 214 042,58 грн, та штраф в розмірі, що дорівнює сумі, яка отримана ОСОБА_3, як це зазначено в п. 4.4 попереднього договору, у зв'язку з тим, що основні договори укладено не з ним, а з іншою особою, і дана обставина перешкоджає виконанню умов попереднього договору щодо укладення основних договорів з ним. Зазначена вимога посвідчена приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_15.
16.05.2016 між ОСОБА_8 і ОСОБА_2 укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент ОСОБА_8 відступає цесіонарієві ОСОБА_2, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за попереднім договором, укладеним 27.11.2013 між цедентом та ОСОБА_3.
Відповідно до умов п. 2 вказаного договору про відступлення права вимоги за цим договором цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних обов'язків: а) повернення грошової суми в загальному розмірі 324000 грн, виходячи з курсу долара на дату укладення попереднього договору від 27.11.2013 8,1 за один долар; б) сплати штрафу в розмірі, що дорівнює сумі, яка отримана ОСОБА_3, як це зазначено в п. 4.4 попереднього договору від 27.11.2013 в розмірі 324 000 грн, виходячи з курсу долара на дату укладення попереднього договору від 27.11.2013 8,1 за один долар; в) сплати інших штрафних та фінансових санкцій, передбачених діючим законодавством України за невиконання або неналежне виконання боржником умов попереднього договору від 27.11.2013.
Про відступлення права вимоги ОСОБА_3 було повідомлено.
10.06.2016 ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_14 з вимогою платити протягом семи днів з моменту отримання даної вимоги 40 000 доларів США, сплачених ОСОБА_8 ОСОБА_3 згідно умов попереднього договору від 27.11.2013, що за офіційним курсом НБУ, на момент складання даної вимоги складає 1 000 000 грн; 40 000 шарів США штрафу в розмірі, що дорівнює сумі, яка отримана ОСОБА_3, як це зазначено в п. 4.4 попереднього договору, що і офіційним курсом НБУ (25 грн за 1 долар США) на момент складання даної вимоги складає 1 000 000 грн.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.08.2017, яке набрало законної сили, в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, позов ОСОБА_3 задоволено, визнано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_15 від 10.02.2017, зареєстрований в реєстрі за № 457 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошових коштів на загальну суму 1 108 000 грн таким, що не підлягає виконанню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_7 виконав умови попереднього договору, а відповідач порушила умови цього договору, відчуживши майно, яке є предметом договору іншій осіб.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного і обгрунтованого рішення.
Суд не з'ясував всіх обставин справи всебічно, не оцінив усі надані сторонами докази в їх сукупності, не звернув уваги на підстави заявленного позову, у зв'язку з чим дійшов помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно вимог ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до вимог ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення
Отже для настання негативних наслідків у вигляді відшкодування другій стороні збитків, завданих простроченням або його невиконанням, необхідною умовою є необґрунтоване ухилення однієї із сторін попереднього договору від укладення основного договору протягом строку, встановленого попереднім договором. При цьому під ухиленням слід розуміти не намір відмовитися від договору, а конкретні дії учасників правовідносин, спрямованих на невиконання умов договору. Також враховується настання строку виконання умов попереднього договору та відсутність можливості його виконання у строк, визначений договором.
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та належним чином не перевірив які саме дії учасників правовідносин були спрямовані на невиконання умов попереднього договору.
За обставинами справи встановлено, що 27.11.2013 між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 укладений попередній договір, за яким сторони зобов'язались укласти договори купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку у майбутньому, але у всякому разі не пізніше ніж 01.12.2018. Об'єктом купівлі-продажу є земельна ділянка площею 110,0766 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за цією ж адресою.
Відповідно до п. 3.4.1 ОСОБА_7 самостійно, без одержання згоди ОСОБА_3 має право передати права за цим договором третій особі.
З пояснень ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_7 запропонував укласти основні договори купівлі - продажу на ім'я третьої особи, а саме його доньки ОСОБА_2, яка є позивачем у даній справі. Тобто ініціатива укладення основних договорів не на своє ім'я, а на ім'я доньки ОСОБА_2 належала саме ОСОБА_7. Останній відповідно до умов попереднього договору мав право передати права за попереднім договором, у тому числі і право на укладення основних договорів, третій особі без погодження цього питання з ОСОБА_3. Відтак отримавши від ОСОБА_7 пропозицію щодо укладення основних договорів на ім'я доньки ОСОБА_7 - ОСОБА_2 відповідач не мала підстав для відмови у оформленні основних договорів на ім'я третьої особи, запропонованою ОСОБА_7.
Доказів про те, що саме ОСОБА_3, без згоди та відома ОСОБА_7 відчужила майно, яке було предметом попереднього договору дочці ОСОБА_7 - ОСОБА_2 позивач не надала. Навпаки, подальше укладення позивачкою зі своїм батьком ОСОБА_7 договору про відступлення права вимоги за попереднім договором вказує на те, що саме ОСОБА_7, скориставшись правом, передбаченим п. 3.4.1 попереднього договору передав право на укладення основних договорів позивачці.
Відтак висновки суду про те, що порушення умов попереднього договору відповідачкою полягає у тому, що остання основні договори уклала з ОСОБА_2 не відповідають встановленим у справі обставинам та умовам попереднього договору.
05.03.2015 між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0766 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та договір купівлі - продажу домоволодіння, незавершене будівництвом, що розташоване за цією ж адресою.
Доводи позивачки про те, що відповідач відповідно до умов попереднього договору мала відчужити земельну ділянку та житловий будинок, натомість предметом основного договору є не житловий будинок, а домоволодіння, незавершене будівництвом колегія суддів не може визнати обґрунтованими, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позивач просила стягнути суму, сплачену за попереднім договором та штрафні санкції лише з тих підстав, що основні договори укладені з нею, а не з її батьком, який був стороною попереднього договору. Інших підстав для задоволення позову позовна заява не містить. Позивач не ставила вимог про стягнення з відповідачки сум, сплачених за попереднім договором через невиконання відповідачкою інших умов попереднього договору, в тому числі щодо невідповідності об'єкта купівлі - продажу умовам, визначених у попередньому договорі, не обґрунтовувала в чому полягає така невідповідність, не вказувала у зв'язку з чим вона погодилася на укладення основних договорів, якщо об'єкт купівлі - продажу не відповідав умовам, визначених у попередньому договорі тощо.
Диспозитивність цивільного судочинства полягає в тому, що суд самостійно не визначає та не змінює підстави, заявленого стороною позову та вирішує питання лише по тим вимогам, які заявлені позивачем, та виходячи лише з тих підстав, які вказано самим позивачем.
За вказаних обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 03 липня 2018 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за попереднім договором та трьох процентів річних за порушення грошового зобов'язання відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Повний текст постанови виготовлений 06.12.2018.
Головуючий
Судді