05 грудня 2018 року місто Київ
Єдиний унікальний номер справи 752/21345/16-ц
Номер провадження № 22-ц/824/3984/2018
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Саліхова В.В., Шахової О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Іваницької О. В.,
вивчивши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південно-українське бюро консалтингу та оцінки» на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 20 січня 2017 року, постановлену під головуванням судді Чередніченко Н.П., у справі за заявою ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення його позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південно-українське бюро консалтингу та оцінки», Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний», про визнання недійсною експертної оцінки нерухомого майна,
У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південно-українське бюро консалтингу та оцінки», Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний», про визнання недійсною експертної оцінки земельної ділянки, загальною площею 0,0720 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, здійсненої ТОВ «Південно-українське бюро консалтингу та оцінки», який має сертифікат, виданий 14 жовтня 2013 року №152761/13 Фондом державного майна України (строк дії до 14 жовтня 2016 року) в особі оцінювача ОСОБА_3, у виконавчому провадженні №50060868; стягнення з відповідача сплаченого судового збору в розмірі 551 грн. 21 коп.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду в судове засідання.
20 січня 2017 року позивач звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення реалізації майна (земельна ділянка, загальною площею 0,0720 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1), лот №190304, що здійснюється Державним підприємством «СЕТАМ» у виконавчому провадженні №50060868 щодо стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса від 13 жовтня 2015 року, вчиненого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А. та зареєстрованого в реєстрі за №6309.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 січня 2017 року (а.с.22-23) заяву позивача про забезпечення позову задоволено, зупинено реалізацію майна (земельної ділянки, загальною площею 0,0720 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1), лот №190304, що здійснюється Державним підприємством «СЕТАМ» у виконавчому провадженні №50060868 щодо стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса від 13 жовтня 2015 року, вчиненого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А. та зареєстрованого в реєстрі за №6309.
Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням, Товариством з обмеженою відповідальністю «Південно-українське бюро консалтингу та оцінки» 28 серпня 2018 року направлено апеляційну скаргу, у якій порушено питання про скасування ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 20 січня 2017 року та ухвалення нового судового рішення про відмову в забезпеченні позову.
Апеляційна скарга вмотивована, зокрема, тим, що судом першої інстанції грубо порушено норми процесуального права. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції не вказав на ті обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначених заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Вжиті судом заходи забезпечення позову не відповідають заявленим позовним вимогам, а зупинення реалізації майна жодним чином не забезпечує виконання рішення про визнання дійсною або недійсною експертну оцінку нерухомого майна.
Крім того, експертна оцінка в розумінні ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» не є виконавчим документом, а відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність належних та достатніх правових підстав, визначених п.6 ч.1 ст.152 ЦПК України, для забезпечення позову у цій справі шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року поновлено ТОВ «Південно-українське бюро консалтингу та оцінки» процесуальний строк на апеляційне оскарження судового рішення, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року закінчено проведення підготовчих дій, призначено справу до розгляду в судове засідання на 05 грудня 2018 року о 10 год. 15 хв.
У судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Південно-українське бюро консалтингу та оцінки» - адвокат Демент'єв Є.О. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, з підстав, викладених у ній.
ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав на адресу Київського апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовував відсутністю можливості забезпечити особисту явку (службове відрядження) та явку уповноваженого представника, а також у зв'язку з наявністю заперечень та необхідності подачі відзиву на апеляційну скаргу. Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку, що обставини, на які посилається ОСОБА_2 у клопотанні є неповажними, оскільки належних письмових доказів його відрядження не надано, крім того, останній не позбавлений можливості уповноважити (на власний розсуд) явку будь-якого представника в судове засідання (у разі необхідності дачі пояснень/заперечень), а також реалізувати свої процесуальні права шляхом направлення на адресу суду будь-яким можливим способом відзиву на апеляційну скаргу. Таким чином, колегія суддів вважала за можливе розглядати справу за відсутності ОСОБА_2
Представник Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві до суду апеляційної інстанції також не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи уповноважена особа Відділу повідомлена належним чином, а тому на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України колегія суддів вважала за можливе розглядати справу за відсутності представника Відділу.
Представник ПАТ АБ «Південний» до суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, разом з тим, 03 грудня 2018 року до Київського апеляційного суду надійшла заява представника ПАТ АБ «Південний» - адвоката Андебури А.І. про розгляд справи без участі представника АБ «Південний», у якій останній підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити. На підставі наведеного, колегія суддів вважала за можливе розглядати справу за відсутності представника Банку.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи представника ТОВ «Південно-українське бюро консалтингу та оцінки», який з'явився до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та письмові докази, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент звернення до суду за результатами експертної оцінки земельної ділянки, здійсненої відповідно до постанови головного державного виконавця Відділу ДВС Голосіївського РУЮ в м. Києві від 26 вересня 2016 року про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні, Відділом ДВС приймаються заходи щодо подальшої реалізації спірної земельної ділянки, а тому невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Так, частинами 1,2 статті 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Виходячи з роз'яснень п.4 постанови Пленуму Верховного суду України №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У даному випадку, позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання недійсною експертної оцінки земельної ділянки, здійсненої ТОВ «Південно-українське бюро консалтингу та оцінки».
Тобто, у разі задоволення позовних вимог, рішення суду не підлягає виконанню.
Отже, вжиті судом заходи забезпечення позову не відповідають заявленим позовним вимогам, а зупинення виконавчого провадження жодним чином не забезпечує виконання рішення про визнання дійсною чи недійсною експертної оцінки.
Позивач оскаржує експертну оцінку спірної земельної ділянки, разом з тим, експертна оцінка, в розумінні ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», не є виконавчим документом, а відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для забезпечення позову.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що постановлена судом ухвала не відповідає вимогам процесуального закону, висновки суду не відповідають обставинам справи, а отже наявні підстави для скасування ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 20 січня 2017 року, з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південно-українське бюро консалтингу та оцінки» - задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 20 січня 2017 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення його позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південно-українське бюро консалтингу та оцінки», Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний», про визнання недійсною експертної оцінки нерухомого майна - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Повне судове рішення складено 06 грудня 2018 року.
Суддя-доповідач: І.М.Вербова
Судді: В.В. Саліхов
О.В. Шахова