05 грудня 2018 року місто Київ
Єдиний унікальний номер справи 760/18433/16-ц
Номер провадження № 22-ц/824/3837/2018
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Саліхова В.В., Шахової О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Іваницької О. В.,
вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 08 серпня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Коробенка С. В., у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків та моральної шкоди, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди,
У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків у розмірі 21 992 грн. 46 коп., моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. та судового збору в розмірі 1 102 грн. 42 коп.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 02 жовтня 2015 року о 12 год. 40 хв. у місті Києві по вул. Уманській, 40 сталась ДТП за участю позивача, який керував автомобілем марки «Skoda Octavia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та відповідача, який керував автомобілем марки «Honda Accord», державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Вина відповідача у вчиненні ДТП встановлена постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 16 листопада 2015 року, а згідно з замовленням-нарядом № ЗН-0000128 від 28 листопада 2015 року та квитанцією №1 від 28 жовтня 2015 року, сума заподіяної шкоди автомобілю позивача становить 40 950 грн. 15 коп.
У зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», частина заподіяної шкоди в сумі 23 957 грн. 60 коп. була відшкодована страховою компанією. Невідшкодованою на момент розгляду справи, як вказує позивач, є сума в розмірі 16 992 грн. 46 коп. - частина матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження автомобіля, а також сума в розмірі 5 000 грн., сплачена позивачем за послуги зі складання висновку експертного автотехнічного дослідження, який позивач також відносить до матеріальних збитків.
Загальну суму матеріальних збитків в розмірі 21 992 грн. 46 коп. позивач просить стягнути з відповідача. Крім цього, просить стягнути з відповідача завдану йому моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
Заочним рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 19 червня 2017 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 компенсацію за матеріальну шкоду в розмірі 21 992 грн. 46 коп., моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., а також 1 102 грн. 40 коп. судового збору.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 12 вересня 2017 року задоволено заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення, заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 19 червня 2017 року скасовано, справу призначено до розгляду в судове засідання на 04 квітня 2018 року о 09 год. 00 хв.
Повторним заочним рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 08 серпня 2018 року (а.с.130-133) позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 компенсацію за матеріальну шкоду в розмірі 20 342 грн. 46 коп., моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 компенсацію понесених судових витрат у розмірі 1 102 грн. 40 коп.
Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 29 жовтня 2018 року направив апеляційну скаргу, в якій просив суд повторне заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 08 серпня 2018 року скасувати повністю як незаконне та необґрунтоване, та ухвалити у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у тому числі у суді апеляційної інстанції, покласти на позивача.
Апеляційну скаргу мотивував, зокрема, тим, що суд першої інстанції, після набрання 15 грудня 2017 року законної сили Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, повинен був продовжувати розгляд даної справи за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України, в частині, у якій вони не встановлюють нових обов'язків, не скасовують чи не звужують прав, що належні учасникам судового процесу, чи не обмежують їх використання. Обов'язковість підготовчого провадження та проведення підготовчого засідання прямо передбачено ЦПК України.
Таким чином, сторона відповідача повністю була позбавлена можливості на реалізацію своїх процесуальних прав, зокрема надати та/або витребувати докази, подавати заяви та клопотання, відзив на позов та інше. Судом не залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору - ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», а також судом не призначено судову автотоварознавчу експертизу.
Висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем та його представником не надано підтверджень поважності їх неявки в судове засідання, не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються матеріалами справи.
Також, стороною позивача не було обґрунтовано розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а витрати позивача на проведення експертного автотехнічного дослідження №1549 від 25 грудня 2015 року жодним чином не пов'язані з розглядом даної справи, а тому не повинні враховуватись у загальну суму матеріальної шкоди.
Крім того, судом першої інстанції встановлено факт завдання позивачу моральної шкоди, яку він оцінив в 5 000 грн., разом з тим, жодного обґрунтування, якими саме діями відповідача була завдана моральна шкода і в чому конкретно вона полягала в оскаржуваному рішенні не зазначено, що є порушенням положень ст.263 ЦПК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 листопада 2018 року поновлено ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 процесуальний строк на апеляційне оскарження заочного рішення, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, зупинено дію оскаржуваного рішення та надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року закінчено проведення підготовчих дій, призначено справу до розгляду в судове засідання на 05 грудня 2018 року 10 год. 00 хв.
У судовому засіданні відповідач (скаржник) ОСОБА_3 та його представник - ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у ній.
Позивач ОСОБА_4 та його представник - ОСОБА_5 просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Крім того, 21 листопада 2018 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4, з відповідним підтвердженням направлення його копії стороні відповідача, з якого, зокрема, вбачається, що позивач вважає апеляційну скаргу необґрунтованою. Скаржник зазначає, що судове рішення ухвалене з дотриманням вимог ЦПК (в редакції, що діяла на момент ухвалення судового рішення), відповідачем до апеляційної скарги не додано доказів, які б свідчили про об'єктивне позбавлення можливості реалізувати свої процесуальні права; відповідач своєю відсутністю самостійно позбавив себе права можливості реалізувати права, пов'язані з участю в судових засіданнях. Крім того, позивачем були наведені обґрунтування розміру матеріальної шкоди та надано докази на підтвердження здійснення ним витрат, необхідних для автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП, а також, позивачем доведено та обґрунтовано факт та розмір завданої йому моральної шкоди. Витрати на проведення авто технічного дослідження №1549 від 25 грудня 2015 року знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з винними діями відповідача, а тому правомірно включені до загального розміру збитків, завданих позивачу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи та заперечення сторін та їх представників, які з'явились у судове засідання, з'ясувавши обставини справи, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів даної справи, позивач ОСОБА_4 є власником автомобіля марки «Skoda Octavia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.9).
02 жовтня 2015 року о 12 год. 40 хв. у місті Києві по вул. Уманській, 40 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю позивача, який керував автомобілем марки «Skoda Octavia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та відповідача, який керував автомобілем марки «Honda Accord», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 16 листопада 2015 року відповідача ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні зазначеної пригоди (а.с.11-12).
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 29 грудня 2015 було визнано відсутність складу адміністративного правопорушення в діях позивача під час зазначеної дорожньо-транспортної пригоди. (а.с.13).
Таким чином, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу була заподіяна матеріальна шкода, спричинена пошкодженням його транспортного засобу.
Крім того, судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Honda Accord», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована згідно з Полісом ОСЦПВ № АІ/7243422 в ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» (а.с.15).
Згідно з ремонтною калькуляцією, складеною за замовленням Страхової компанії, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Skoda Octavia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становила 46 511 грн. 26 коп. (а.с. 91-95).
На підставі страхового акту №00177726 від 04 травня 2016 року позивачу було виплачено страхове відшкодування в розмірі 23 957 грн. 69 копію (з врахуванням зносу складових, які підлягали заміні). (а.с. 105-108).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що ПрАТ СК «Уніка» повністю виконало свої зобов'язання перед позивачем.
Разом з тим, позивачем фактично були понесені витрати на ремонт автомобіля в розмірі 40 950 грн. 15 коп., що підтверджується копією Замовлення-наряду №ЗН-0000128 та копією квитанції до прибуткового касового ордеру на вказану суму. (а.с. 97).
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою складає 20 342 грн. 46 коп., що згідно з положеннями статей 1188 та 1194 ЦК України підлягає стягненню з відповідача. Крім того, внаслідок вчинення ДТП позивачу була нанесена моральна шкода, яку він зазнав у зв'язку з пошкодженням його автомобіля, вимушеними змінами в організації життя, яка сталась з вини ОСОБА_3, яку суд оцінив у 5 000 грн.
Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Так, частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1187 ч.2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч.2 ст.1192 ЦК Українирозмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий у свою чергу повинен подати докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
В даному випадку, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності вини відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, дана обставина є доведеною відповідним судом рішенням і не заперечувалась сторонами в ході розгляду справи.
Разом з тим, колегія суддів не може поголитись з висновками суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди.
Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до статті 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум зазначених у страховому полісі відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, завдану майну потерпілих, становить 50000 на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, що збитки в межах 50 000 грн. має відшкодовувати ПрАт «СК «Уніка».
Проаналізувавши норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку, розмір страхової суми за шкоду, завдану майну позивача, не виходить за межі ліміту страхового відшкодування, визначеного законом, а тому позивач не позбавлений можливості звернутись до страхової компанії за виплатою відповідної суми страхового відшкодування (див. правову позицію ВП ВС, викладеної у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц).
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем в даному випадку невірно обраний спосіб захисту, а суд першої інстанції, у свою чергу, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Що стосується позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції у цій частині судового рішення, зокрема з розміром моральної шкоди, яку суд оцінив у 5 000 грн., оскільки позивач дійсно зазнав моральних страждань, пов'язаних з пошкодженням його транспортного засобу, а також зміною звичного режиму життя.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено, що йому завдано моральної шкоди, є лише припущеннями скаржника, а тому такі доводи відхиляються колегією суддів.
Щодо розподілу судових витрат, суд першої інстанції вірно визначився, стягнувши з відповідача на користь позивача суму в розмірі 1 102 грн. 40 коп.
Інші доводи скаржника є необґрунтованими, а тому відхиляються колегією суддів.
Згідно частин 1 та 2 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 08 серпня 2018 року в частині відшкодування матеріальної шкоди - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення наступного змісту.
У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.
В решті - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складене 06 грудня 2018 року.
Суддя-доповідач: І.М.Вербова
Судді: В.В. Саліхов
О.В. Шахова