1[1]
Іменем України
03 грудня 2018 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 листопада 2018 року,
за участю особи, яка подала скаргу - ОСОБА_5 ,
Ухвалою від 22 листопада 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_7 повернув адвокату ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , його скаргу на бездіяльність уповноваженої особи СБ України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі -ЄРДР).
Своє рішення про повернення скарги слідчий суддя обґрунтував тим, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права її подавати.
При цьому, як зазначається в оскаржуваній ухвалі, в матеріалах скарги відсутні дані, які б свідчили про те, що адвокат ОСОБА_5 являється заявником, у розумінні ст. 60 КПК України, та має право звертатись до слідчого судді з відповідною скаргою.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, адвокат ОСОБА_5 , діючи в інтересах ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить дослівно: «1. Скасувати ухвалу у справі № 761/44720/18 (провадження № 1-кс/761/30430/280) про повернення скарги захисника ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб СБУ.
2. Направити скаргу на розгляд слідчому судді для прийняття процесуального рішення з урахуванням викладених у рішенні суду апеляційної інстанції мотивів».
В обґрунтування вимог апеляційної скарги адвокат ОСОБА_5 посилається на те, що тлумачення слідчим суддею положень ст. 60 КПК України не узгоджується а ні зі змістом цієї правової норми, а ні з порядком оскарження бездіяльності слідчого, регламентованим ст. 303 КПК України.
Як зазначає апелянт у своїй скарзі, якщо розглядати положення ст. 214 КПК України у взаємозв'язку з п. 1 ч. 1ст. 303 КПК України, то конструкція цієї правової норми поділена на дві структурні складові: предмет оскарження і загальний суб'єктний склад осіб, які можуть реалізувати право на оскарження , в тому числі і підозрюваний.
Такий підхід, як вважає апелянт, до тлумачення правосуб'єктності підозрюваного у кримінальному провадженні є логічним та узгоджується із загальними принципами кримінального процесу, задекларованими в ст.ст. 9, 10, 22 КПК України.
Більш того, невиконання слідчим вимог ст. 214 КПК України, перебуває у безпосередньому причино-наслідковому зв'язку з порушенням його прав як учасника кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача; пояснення особи, яка подала апеляційну скаргу на її підтримку; перевіривши матеріали провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 та обговоривши доводи його апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що зазначена скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог передбачених ч. 1 ст. 303 КПК України, скаргу на бездіяльність слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, може буде подана лише заявником (його представником), яким, відповідно до вимог ст. 60 КПК України, може бути фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Виходячи з вимог, передбачених ст. 60 КПК України, можна зробити висновок про те, що заявником визнається конкретна фізична або юридична особа, яка звернулася до уповноваженого органу із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення.
Такою особою може виступати і особа, яка має статус підозрюваного у кримінальному провадженні, в даному випадку ОСОБА_6 , однак лише у разі якщо він звертався до відповідного органу із заявою чи повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Між тим, як обґрунтовано зазначається в оскаржуваній ухвалі, матеріали за скаргою адвоката ОСОБА_5 не містять в собі будь-яких даних про те, що останній або особа, інтереси якої він представляє звертались до відповідного органу із заявою чи повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Навпаки, як вбачається зі змісту скарги, з якою адвокат ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді, з такою заявою про злочин від 11 травня 2018 року на адресу начальника ДКР СБ України звертався громадянин ОСОБА_8 , який, як заявник, не оскаржував до слідчого судді бездіяльність слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та не уповноважував на це інших осіб, у тому числі адвоката ОСОБА_5 .
За таких обставин, рішення слідчого судді про повернення адвокату ОСОБА_5 його скарги на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР через те, що скаргу подала особа, яка не має права її подавати, не може бути визнане незаконним та необґрунтованим, оскільки воно не суперечить вимогам кримінального процесуального закону та обставинам, які були встановлені на підставі поданої скарги та додатків до неї.
Що ж стосується доводів апеляційної скарги щодо помилкового тлумачення слідчим суддею норм кримінального процесуального закону, зокрема ст.ст. 60, 214, 303 КПК України, а також тієї обставини, що підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник є суб'єктами, які наділені правом на оскарження бездіяльності слідчого чи прокурора, яка передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, то вони не можуть бути визнані обґрунтованими, з огляду на таке.
Дійсно, у вказаній вище нормі кримінального процесуального закону серед суб'єктів, які можуть оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка прямо передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, є посилання на підозрюваного, його захисника чи законного представника, але це не означає, що вказані особи вправі оскаржувати бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, якщо вони не звертались до нього з відповідною заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення.
Системний аналіз положень ст.ст. 60, 214 та п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, дозволяє зробити висновок про те, що суб'єктом оскарження бездіяльності слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може бути лише заявник, тобто фізична або юридична особа, яка звернулася до уповноваженого органу із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення.
Будь-які інші особи, які не звертались до уповноваженого органу із заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, в тому числі особа щодо якої йшла мова у відповідній заяві чи повідомленні, не можуть бути суб'єктами оскарження бездіяльності, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, оскільки вона стосується лише прав та законних інтересів виключно заявника, яким у даному випадку являється громадянин ОСОБА_8 , а не підозрюваний ОСОБА_6 чи його захисник.
У зв'язку з цим, колегія суддів визнає доводи апеляційної скарги ОСОБА_9 такими, що не ґрунтуються на законі та фактичних даних, які наведені у скарзі та додатках до неї, з якою він звертався до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, а тому вони не можуть служити підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення скарги на новий розгляд слідчим суддею, як про це просить апелянт.
З огляду на вищенаведене, за результатами розгляду апеляційної скарги адвоката ОСОБА_9 , колегія суддів вважає за необхідне постановити рішення, яким вказану скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 листопада 2018 року - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 304, 309, 376, 405, 407, 418 і 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 листопада 2018 року, якою адвокату ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 повернуто його скаргу на бездіяльність уповноваженої особи СБ України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: _____________ _____________ _____________
( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )
Справа № 11-сс/824/1897/2018
Категорія ч. 2 ст. 309 КПК України
Слідчий суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_7
Доповідач - суддя ОСОБА_1