Справа № 11-cc/824/818/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
20 листопада 2018 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 вересня 2018 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
представника власника майна - ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.09.2018 року задоволено клопотання заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , погоджене заступником начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та накладено арешт нагрошові кошти, що знаходяться в Публічному акціонерному товаристві Комерційного банку «Стандарт», МФО 380690 а саме: на рахунку № НОМЕР_1 , клієнта ТОВ «Новіком Груп».
Заборонено розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунку ПАТ КБ «Стандарт» № НОМЕР_1 , клієнта ТОВ «Новіком Груп» за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2018 року та скасувати дану ухвалу.
Зі змістом оскаржуваної ухвали, як зазначає представник, вона ознайомилася в суді першої інстанції 24.09.2018 року.
Мотивуючи апеляційні вимоги апелянт зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та такою що підлягає скасуванню.
Покази свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_11 , як вважає представник є недопустимими доказами та не можуть бути використані при ухвалені судового рішення.
На думку представника, органом досудового розслідування до клопотання про накладення арешту на майно не було надано жодного доказу на підтвердження доводів щодо мети створення підприємств та не надано останніх під час судового розгляду у першій інстанції.
Підставою для застосування арешту майна, яке ніби - то належить ОСОБА_6 суд зазначив п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто можливість застосування конфіскації майна як виду покарання, в той час, як ухвалою слідчого судді накладено арешт на майно, яке належить третім особам.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника власника майна, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання слідчого про арешт майна було розглянуто слідчим суддею без повідомлення та участі ОСОБА_6 чи його представника. Про існування оскаржуваної ухвали, як зазначає представник стало відомо 24.09.2018 року, що не спростовується матеріалами провадження. Апеляційну скаргу було подано поштовим зв'язком 28.09.2018 року, тобто в межах передбаченого законом строку, у зв'язку з чим, він поновленню не підлягає.
Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.
Як вбачається з матеріалів провадження, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001762 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні державної зради у формі шпигунства, розголошенні відомостей, що становлять державну таємницю, перевищенні службових повноважень, а також легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом за ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 328, ч. 3 ст. 365 та ч. 2 ст. 209 КК України.
Досудовим розслідуванням зазначено, що у період з 2006 року по теперішній час ОСОБА_6 та ОСОБА_10 проводив фінансово - господарські операції з використанням підприємств з ознаками фіктивності, що спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Так, з рахунків ТОВ «Батлер», ТОВ «Новіком Груп», ТОВ «Українські інтернет технології» та Американської компанії «Traditional Express Van lines INC» упродовж 2006-2013 років на рахунки ОСОБА_6 перераховувались безготівкові грошові кошти в якості поворотної фінансової допомоги.
Отримані грошові кошти ОСОБА_6 через карткові рахунки знімались готівкою в мережі банкоматів за різними адресами, як на території Сполучених штатів Америки, так і на території України.
Допитані як свідки довірені особи ОСОБА_6 та співвласники товариства ТОВ «Новіком Груп» показали, що реєстрація даного підприємства здійснювалось третіми особами на прохання ОСОБА_6 без мети зайняття фінансово - господарською діяльністю.
Для переведення безготівкових коштів у готівку ОСОБА_6 використовувалися рахунки фізичних та юридичних осіб, у тому числі: - розрахунковий рахунок ТОВ «Новіком Груп», відкритий в українській гривні 27.11.2013 у Публічному акціонерному товаристві Комерційного банку «Стандарт», МФО 380690 за № НОМЕР_1 .
18.11.2016 року відповідно до ст. ст. 276, 277, 278 КПК України складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 328, ч. 3 ст. 365 та ч. 2 ст. 209 КК України.
25.11.2016 року у вказаному кримінальному провадженні винесено постанову про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_6 , здійснення якого доручено оперативним працівникам Служби безпеки України.
22.02.2017 року підготовлено запит про міжнародну правову допомогу до відділу міжнародних справ кримінально-правового управління Департаменту юстиції Сполучених Штатів Америки щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 та проведення з останнім слідчих та процесуальних дій.
14.04.2017 року до Робочого апарату Укрбюро Інтерполу Національної поліції України скеровано матеріали про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного.
Відповідно до інформації, наданої Департаментом контррозвідки СБУ від 11.04.2018 року № 2/3/4-11813 нт на виконання доручення слідчого, зазначено, що ОСОБА_6 разом з дружиною ОСОБА_12 фактично проживають в м. Метючен, штат Нью Джерсі, Сполучені Штати Америки.
16.05.2018 року органом досудового розслідування до суду у зв'язку з закінченням строку дії ухвали Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2016 року про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_6 з метою приводу останнього для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повторно подано вищевказані клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою та про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання.
16.05.2018 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва розглянуто вищезазначені клопотання та задоволено. При цьому слідчим суддею визначено строк дії ухвали протягом строку досудового розслідування до 16.11.2018 року.
25.10.2018 року заступник начальника управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 за погодженням з заступником начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться в Публічному акціонерному товаристві Комерційного банку «Стандарт», МФО 380690 а саме: на рахунку № НОМЕР_1 , клієнта ТОВ «Новіком Груп», заборонивши розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунку ПАТ КБ «Стандарт» № НОМЕР_1 , клієнта ТОВ «Новіком Груп» за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету, службовим особам ПАТ КБ «Стандарт» надати Генеральній прокуратурі України довідку про залишок коштів на рахунку № НОМЕР_1 , клієнта ТОВ «Новіком Груп» та в подальшому надавати інформацію про залишок коштів на рахунку за письмовим запитом.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.09.2018 року задоволено клопотання та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться в Публічному акціонерному товаристві Комерційного банку «Стандарт», МФО 380690 а саме: на рахунку № НОМЕР_1 , клієнта ТОВ «Новіком Груп» та заборонено розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунку ПАТ КБ «Стандарт» № НОМЕР_1 , клієнта ТОВ «Новіком Груп» за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету.
Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42015000000001762, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на грошова кошти, з огляду на те, що існує необхідність у даному заходу забезпечення кримінального провадження з метою можливої конфіскації майна та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Однак, зазначених вимог закону слідчий та слідчий суддя не дотрималися.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Як вбачається з клопотання заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 ,метою для накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти, що знаходяться в Публічному акціонерному товаристві Комерційного банку «Стандарт», МФО 380690 а саме: на рахунку № НОМЕР_1 , клієнта ТОВ «Новіком Груп» є забезпечення можливої конфіскація майна та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Разом з тим, прокурор обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення. Зокрема, в матеріалах провадження відсутні відомості, що цивільний позов у порядку, встановленому ст.128 КПК України прокурором, слідчим за погодженням з прокурором в рамках кримінального провадження № 42015000000001762 заявлявся, а також відсутні відомості, що службові особи і працівники ТОВ «Новіком Груп» є підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні та не доведено, що вони набули грошові кошти внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, тому арешт майна не може бути накладений з підстав зазначених у клопотанні органу досудового розслідування та слідчого судді.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що під час задоволення клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя взагалі не врахував вищезазначених обставин та не встановлював достатність доказів на підтвердження підстав для накладення арешту з метою забезпечення можливої конфіскації майна та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову), як на це посилається заступник начальника управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 у своєму клопотанні.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, про відсутність правових підстав для накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ « Новіком Груп» з метою, на яку посилався прокурор та слідчий суддя.
Відповідно до ч. 2 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.
З урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді про наявність підстав для арешту майна не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення і постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 вересня 2018 року, якою задоволено клопотання заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , погоджене заступником начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та накладено арешт нагрошові кошти, що знаходяться в Публічному акціонерному товаристві Комерційного банку «Стандарт», МФО 380690 а саме: на рахунку № НОМЕР_1 , клієнта ТОВ «Новіком Груп».
Заборонено розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунку ПАТ КБ «Стандарт» № НОМЕР_1 , клієнта ТОВ «Новіком Груп» за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , погоджене заступником начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 пронакладенняарештуна грошові кошти, що знаходяться в Публічному акціонерному товаристві Комерційного банку «Стандарт», МФО 380690 а саме: на рахунку № НОМЕР_1 , клієнта ТОВ «Новіком Груп» із забороною розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунку ПАТ КБ «Стандарт» № НОМЕР_1 , клієнта ТОВ «Новіком Груп» за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету,- відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
__________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4