Справа № 11-cc/824/1044/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
26 листопада 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
представника власників майна ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги адвоката ОСОБА_6 , що діє в інтересах власників майна ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської областівід 27 вересня 2018 року у кримінальному провадженні за № №12018110100001873 від 31.08.2018 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, що було вилучено 25 вересня 2018 року під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіля «BMW-318», реєстраційний номер НОМЕР_1 , заборонивши відчуження, користування та розпорядження вилученим майном.
Слідчий суддя керуючись вимогами ст. 170 КПК України та врахувавши наведені у клопотанні слідчого правові підстави для накладення арешту на вилучене під час обшуку майно, дійшов висновку про його задоволення оскільки останнє відповідає вимогам ст.98 КПК України
Захисник ОСОБА_6 , просить скасувати ухвалу слідчого судді та повернути ОСОБА_7 та ОСОБА_8 речі, що їм належать
Апелянт зазначає, що арешт на вилучені у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 речі був накладений незаконно, а сама ухвала є необґрунтованою та такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону, внаслідок неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
Апелянт зазначає, що майно, на яке накладено арешту, не відповідає критеріям, що визначені у ст. 98 КПК України та фактично не є речовими доказами, оскільки вилучені речі не є знаряддями вчинення злочину, не зберегли та не можуть зберігати на собі сліди злочину, не містять інших відомостей, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні.
Також додає, що слідчим суддею не враховано наслідки від застосування арешту на майно підозрюваного ОСОБА_7 зокрема, наслідки обмеження його прав на користування речами.
Адвокат зазначає, що накладення арешту на особисті речі ОСОБА_8 , яка не має статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, є протизаконним. Зазначає,що в протоколі обшуку не було відображено майно, яке вилучено у ОСОБА_8 ,так само як і ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку не містила дозволу на вилучення майна особи , що не має жодного відношення до кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власників майна адвоката, який підтримав подані апеляційні скарги та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження по розгляду клопотання про накладення арешту, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, СВ Бориспільського відділу поліції Головного управління НП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12018110100001873 від 31.08.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч..3 ст.187 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 31 серпня 2018 року, близько 00 год. 15 хв., троє невстановлених осіб чоловічої статі, на обличчях яких були маски, незаконно проникли до будинку АДРЕСА_2 , де відкрито заволоділи грошами в сумі 4 200 євро та 86 000 грн., належними ОСОБА_10 та ОСОБА_11
26 вересня 2018 року старшим слідчим СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 на підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 від 25 вересня 2018 проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено наступне:
-телескопічна палиця;
-ніж з деревяною рукояткою;
-рукавички;
-газовий балончик «Терен 4»;
-гроші в сумі 683 грн. та 210 доларів США;
-2 ключі від автомобіля «BMW»;
-24 пластикові картки;
-2 квитанції;
-протокол про адміністративне правопорушення БД №162242;
-постанова про адміністративне правопорушення МК №551484;
-поліс ОСЦПВ АК №3968867;
-тимчасовий дозвіл на керування транспортними засобами 1211634;
-автомобільний талон НОМЕР_2 ;
-паспорт громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_7 - НОМЕР_3 , паспорт громадянина України ОСОБА_7 - НОМЕР_4 та ідентифікаційний код;
-ноутбук «SAMSUNG», s/n HLTY93ABA00722R;
-мобільний телефон «HUAWEI»;
-мобільний телефон «NOKIA»;
-мобільний телефон «IPHONE»;
-мобільний телефон «IPHONE6» в комплекті;
-коробка з-під мобільного телефону «IPHONE»;
-коробка з-під мобільного телефону «HUAWEI»;
-два ключі;
-шкіряні рукавички;
-коробка жовтого кольору з ювелірними прикрасами;
-футляр чорного кольору з ювелірними прикрасами;
-5 пар чоловічих черевиків;
-жилетка, 2 кофти, шапка, 2 куртки;
-2 бронежилети;
-предмет, схожий на пристрій для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями «SCHMEISSER kal. 9 mm. PA Knoll» з магазином, 12 предметів, схожих на патрони, споряджені гумовими кулями;
-20 предметів, схожих на набої калібру 7,62 мм.;
-дві одиниці циліндричних предметів, виготовлених з картону, з маркуванням «1/01», ідентичні за візуальними ознаками військовим імітаційним вибуховим пакетам для імітації вибуху гранати;
-металевий предмет, за візуальними ознаками ідентичний корпусу бойової осколкової ручної наступальної гранати РГД-5 з маркуванням «^16-75Т»;
-металевий предмет, складений з різних частин, за візуальними ознаками ідентичний бойовому запалу типу УЗРГМ з маркуванням «283-74 43РГМ583».
Після цього, 26.09.2018 року старшим слідчим СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 на підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 від 25.09.2018 проведено обшук автомобіля «BMW-318», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився поблизу будинку №4 по вул. Княжий Затон в м. Києві, в ході якого було виявлено та вилучено наступне:
-куртка, кепка, 2 пари тактичних рукавичок, дві лижні балаклави;
-ніж з пластиковою рукояткою в чохлі;
-монета з металу жовтого кольору з написом «FRANCIA ФРАНЦИЯ FRANCE MONNAIE DE PARIS 2017»;
-талон полісу ОСЦПВ серії АК3968867;
-банківська картка № НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_12 ;
-автомобіль «BMW-318», реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
-металевий предмет, за візуальними ознаками ідентичний корпусу бойової осколкової наступальної гранати РГН з маркуванням «РГН-254-5-90».
26 вересня 2018 року постановою старшого слідчого Бориспільського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_9 вищевказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12018110100001873, як такі, що зберегли на собі сліди підготовки та вчинення вказаного злочину та можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні.
27 вересня 2018 року слідчий Бориспільського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_9 звернувся до Бориспільського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку 25 вересня 2018 року з метою збереження вказаних речових доказів, остільки майно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України та має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Задовольнивши клопотання, слідчий суддя вказав, що клопотання містить достатньо правових підстав для арешту майна, у відповідності до вимог ст.ст. 98, 170, 171 КПК України.
Жодних об'єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.
КПК України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.
Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.
Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно зазначене у клопотанні, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні слідчого, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.
Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що оскаржувана ухвала та клопотання слідчого не містять обгрунтування потреб у застосуванні арешту, є непереконливими, з урахуванням відповідності ухвали слідчого судді вимогам ст. 370 КПК України та відповідності клопотання слідчого вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України.
Крім того, твердження апелянта про відсутність підстав для накладення арешту на майноокільне останнє не відповідає вимогам речового доказу, спростовуються постановою про визнання вилученого майна речовимдоказом від 26 вересня 2018 року, відповідно до якої, майно, на яке слідчий просить накласти арешт, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадження.
Твердження апелянта про те, що накладаючи арешт, слідчим суддею не враховано наслідки від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження для його власників, зокрема, наслідки обмеження його прав на користування речами, слід визнати непереконливими, оскільки у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, що має місце в даному випадку.
Посилання апелянта на те, що накладення арешту на особисті речі ОСОБА_8 , яка не має статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, не є підставою для скасування ухвали, оскільки відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів, що має місце в даному випадку.
Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, зазначене у клопотанні слідчого, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта, слід визнати непереконливими.
Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської областівід 27 вересня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, що було вилучено 25 вересня 2018 року під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіля «BMW-318», реєстраційний номер НОМЕР_1 , заборонивши відчуження, користування та розпорядження вилученим майном - залишити без змін, а апеляційні скарги адвоката ОСОБА_6 , що діє в інтересах власників майна ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає
Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4