Справа № 33/824/9/2018 Суддя у першій інстанції: Білоцерківець О.А.
Категорія: ст. 124 КУпАП Головуючий у апеляційній інстанції: Фрич Т.В.
16 листопада 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Фрич Т.В., за участю ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, іншого учасника ДТП ОСОБА_5 та її захисника ОСОБА_6, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2016 року щодо
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -
за ст. 124 КУпАП, -
Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2016 року, провадження по справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю в діянні складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2016 року, та винести нову постанову про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 вказує на те, що місцевим судом у порушення вимог закону не було об'єктивно досліджено всіх обставин справи в їх сукупності. Зокрема суд першої інстанції не надав належну оцінку її показанням та показанням свідка ОСОБА_7, викладеним у їх письмових поясненнях, які містяться в матеріалах справи, не усунув протиріччя між показами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, її показаннями та показаннями свідка ОСОБА_7, які суттєво різняться між собою.
Також апелянт зазначає про те, що місцевим судом у порушення вимог ст.ст. 272, 277-2 КУпАП, у встановлений законом строк безпідставно не було повідомлено про день розгляду справи про адміністративне правопорушення її та свідка ОСОБА_7, а також при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції, у порушення вимог ст. 278 КУпАП, не було вирішено клопотання про допит свідка ОСОБА_7, якому відомі обставини, що підлягають установленню по даній справі, та показання якого повністю співпадають із її показаннями і в той же час у повному обсязі спростовують показання особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_3
Крім того ОСОБА_5 наголошує на тому, що місцевим судом не було всебічно, повно і об'єктивно досліджено всі обставини справи в їх сукупності, з огляду на те, що приймаючи рішення, суддя суду першої інстанції взяв до уваги виключно показання ОСОБА_3, та повністю проігнорував її показання та показання безпосереднього свідка ОСОБА_7
Додатково апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що нею до письмових пояснень було долучено фотофіксацію події ДТП на 6 аркушах, які після заслуховування її пояснень були передано судді, однак їх досліджено не було, водночас саме з наданої нею фотофіксації, чітко вбачається яких пошкоджень під час ДТП зазнали автомобіль НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 та автомобіль HYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_5, яким керувала апелянт, що надає можливість зробити висновок щодо механізму контактування транспортних засобів та взаємного розташування їх під час зіткнення.
Зокрема, як зазначає ОСОБА_5, з фотофіксації чітко вбачається, що при контактуванні автомобіля HYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_5, яким вона керувала, та автомобіля НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, саме права частина переднього бамперу автомобіля HYUNDAI SONATA зі сторони правої фари зазнала ушкоджень. Крім того, на номерному знаку автомобіля HYUNDAI SONATA з правого краю залишилася вм'ятина від ребра лівого заднього бризговика автомобіля КІА SOUL. Водночас під правою фарою автомобіля HYUNDAI SONATA чітко вбачаються три полоси чорного кольору, які могли виникнути лише під час контактування транспортних засобів в момент руху обох транспортних засобів, які у випадку нерухомого стану автомобіля КІА SOUL, сил, що зміщували б даний автомобіль на бік зустрічного руху і вгору не виникало, оскільки автомобіль HYUNDAI SONATA рухався прямолінійно і практично зупинився в точці контакту. В цьому разі могло бути лише незначне зміщення задньої частини автомобіля КІА SOUL в напрямку слідування автомобіля HYUNDAI SONATA. Отже, зупинка автомобіля HYUNDAI SONATA в точці зіткнення, горизонтальні смуги на правій частині переднього бамперу автомобіля HYUNDAI SONATA і переміщення КІА SOUL ліворуч і вгору вказують на рухомий стан останнього.
Вказане, на переконання ОСОБА_5, повністю підтверджують її письмові пояснення та письмові пояснення свідка ОСОБА_7, які суд першої інстанції залишив поза увагою, а саме, що у момент зіткнення автомобілів, автомобіль КІА SOUL рухався, а не стояв, та спростовують показання ОСОБА_3
Взаємне положення автомобілів на дорозі, пошкодження обох транспортних засобів, вказує на те, що безпосередньо перед моментом зіткнення автомобіль КІА SOUL знаходився у русі зі зміщенням з першої полоси через другу для здійснення маневру лівого повороту (розвороту), та повністю спростовує версію водія ОСОБА_3 щодо здійснення маневру розвороту керованого ним автомобіля КІА SOUL з другої смуги і перебування в нерухомому стані в момент контакту з ним автомобіля HYUNDAI SONATA під її керуванням, і навпаки підтверджує версію події, викладену в її поясненнях та поясненнях свідка ОСОБА_7
На підставі викладеного, апелянт вважає висновок суду першої інстанції, викладений у постанові, де суд вказує, що пошкодження автомобіля «КІА» знаходяться в задній частині автомобіля, а саме: лівої сторони заднього бамперу та заднього лівого ліхтаря повороту, а автомобіля «Хундай» - переднього бамперу та збитого номерного знаку» (без зазначення правосторонньої локалізації ушкоджень на автомобілі HYUNDAI SONATA) необґрунтованим, що як наслідок призвело до хибного висновку суду першої інстанції про те, що на момент зіткнення автомобіль під керуванням ОСОБА_3 вже знаходився у своїй смузі руху для здійснення повороту ліворуч.
Крім того, як зазначає апелянт, всупереч вимогам ст. 279 КУпАП місцевим судом було грубо порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки судом не було роз'яснено особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вислухавши пояснення ОСОБА_5 та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, доводи іншого учасника ДТП - ОСОБА_3, щодо якого провадження закрито, його захисника, які проти задоволення апеляційної скарги заперечували та просили залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції в повному обсязі дотримані не були.
Так, вважаючи, що в діях особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд неповно з'ясував обставини справи, залишивши поза увагою об'єктивні дані викладені в протоколі про адміністративне правопорушення від 07 травня 2016 року серії АП1 № 923668, схемі місця ДТП, а у постанові послався лише на пояснення ОСОБА_3, локалізацію та характер пошкоджень, які отримали автомобілі після зіткнення, залишивши поза увагою, інші докази, які в судовому засіданні не досліджувались.
Разом з тим, за результатами апеляційного розгляду встановлено, що 07.05.2016 р. приблизно о 13 год. 35 хв. водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в м. Києві по вул. Старонаводницькій, 37, порушив п. 10.3. Правил дорожнього руху України, а саме: при перестроюванні не надав перевагу в русі автомобілю, який рухався в попутному напрямку по тій смузі в яку мав намір перестроїтись, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки HYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_5, в результаті якого вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії АП1 №923668, поясненнях безпосередніх учасників ДТП ОСОБА_5 та ОСОБА_8, свідка ОСОБА_7, схемою ДТП, відповідно до якої водій автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_3, який рухався по вул. Старонаводницькій, 37, при перестроюванні з крайньої правої смуги руху в крайню ліву смугу руху, відповідно до дорожньої розмітки, нанесеної на проїзній частині та відображеній на схемі ДТП, не впевнився, що це буде безпечно, не пропустив автомобіль HYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався прямо в крайній лівій смузі руху, що призвело до ДТП.
Крім того, слід зазначити, що з схемою ДТП, яку складено одразу на місці вчинення ДТП працівниками патрульної поліції, погодилися обидва учасника ДТП, що засвідчено їхніми підписами та зауважень на яку від жодного з них не надходило.
Допитаний в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_3, пояснив, що він попередньо зайнявши крайню ліву смугу руху мав намір здійснити розворот, для чого перебуваючи в крайній лівій смузі та ввімкнувши лівий покажчик повороту зупинився, щоб пропустити автомобілі, які рухалися в зустрічному напрямку, і в цей момент відчув удар в ліву сторону бампера, який відбувся від зіткнення із автомобілем HYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_5, який рухався в тій же смузі позаду нього.
Інший учасник ДТП - ОСОБА_5 в судовому засіданні, в суді апеляційної інстанції підтвердила свої пояснення, які вона надавала безпосередньо після ДТП на місці події та письмові пояснення, які були долучені нею в суді першої інстанції, та зазначила, що 07.05.2016 р., приблизно о 13 год. 35. хв. вона, керуючи автомобілем HYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_6, рухалася по вул. Старонаводницькій, 37, у м. Києві у другій полосі, автомобілів попереду неї в її смузі руху не було, однак в крайній правій смузі руху рухався автомобіль НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, приблизно за 15 метрів до того, як сталося ДТП, водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_3 увімкнув лівий покажчик повороту, оскільки ОСОБА_5 рухалася з невеликою швидкістю, приблизно 45-50 км/год., вона загальмувала, надаючи можливість водію автомобіля «КІА» перелаштуватися у її (ліву) смугу руху, однак він цього не зробив і ОСОБА_5 продовжила рух в своїй смузі руху. Через декілька хвилин, не очікувано для неї, автомобіль НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, різко вискочив перед її автомобілем для здійснення маневру розвороту з правої смуги руху, тобто водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_3 не просто перелаштувався у її смугу руху для здійснення у подальшому маневру розвороту, а намагався здійснив маневр розвороту відразу з крайньої правої смуги руху, створивши тим самим небезпеку для іншого учасника руху - водія автомобіля HYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_6. В результаті таких дій водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_3, ОСОБА_5 намагалася загальмувати, однак уникнути зіткнення їй не вдалося.
Показання водія автомобіля HYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_6 - ОСОБА_5 повністю підтверджуються дослідженими апеляційним судом письмовими пояснення свідка ОСОБА_7, який був випадковим очевидцем ДТП, та відповідно до яких, ОСОБА_7 пояснив, що 07.05.2016 р., керуючи автомобілем НОМЕР_3, рухаючись по вул. Старонаводницькій, з боку Моста Патона в бік вул. Кутузова бачив, як водій автомобіля НОМЕР_2 із крайньої правої смуги руху намагався здійснити маневр розвороту, чим здійснив зіткнення із автомобілем HYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_6, який рухався в крайній лівій смузі руху не перевищуючи швидкісного режиму (том 1 а.с. 5).
Доводи апеляційної скарги підтверджуються також висновком судового експерта Столичного бюро судових експертиз №2-08/16 від 08.08.2016 р. за результатами проведення експертного авто технічного та транспортно-трасологічного дослідження до факту ДТП за участю автомобілів HYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_6 та КІА SOUL, д.н.з. НОМЕР_4, відповідно до якого версія водія ОСОБА_3, з причин, наведених в дослідницькій частині висновку, щодо завчасного зайняття автомобілем КІА SOUL лівого крайнього положення на проїзній частині перед початком розвороту і нерухомого стану автомобіля на момент контакту з автомобілем HYUNDAI SONATA є технічно неспроможними, а версія водія ОСОБА_5, з причин, наведених в дослідницькій частині висновку, щодо руху керованого нею автомобіля HYUNDAI SONATA в межах другої смуги руху, а автомобіля КІА SOUL - в першій смузі руху до моменту виконання останнім маневру розвороту та рухомого стану обох транспортних засобів на момент їх зіткнення є технічно обґрунтованою, а тому і небезпечна, і аварійна дорожня ситуація була створена одноособовими діями водія автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_3, які суперечили вимогам п.п. 1.5, 9.4, 10.3, 10.4 та 13.1 Правил дорожнього руху України.
Разом з тим апеляційний суд не приймає до уваги висновок експертного дослідження №32ат від 03.02.2017 р. Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру та висновок судової транспортно-трасологічної та авто технічної експертизи №13348/1653 від 29.03.2018 р. Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса, оскільки виходячи із цих висновків не можливо прийти до однозначного висновку про винуватість чи невинуватість жодного із учасників ДТП, яке відбулося 07.05.2016 р.
Суд апеляційної інстанції також погоджується із доводами апеляційної скарги щодо необґрунтованих висновків місцевого суду про те, що у момент зіткнення автомобілів, автомобіль КІА SOUL рухався, а не стояв, оскільки такий висновок спростовується долученою до письмових пояснень ОСОБА_5 фотофіксацією події ДТП, відповідно до якої чітко вбачається, що при контактуванні автомобіля HYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_5, яким керувала ОСОБА_5, та автомобіля НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, саме права частина переднього бамперу автомобіля HYUNDAI SONATA зі сторони правої фари зазнала ушкоджень. Крім того, на номерному знаку автомобіля HYUNDAI SONATA з правого краю залишилася вм'ятина від ребра лівого заднього бризговика автомобіля КІА SOUL. Водночас під правою фарою автомобіля HYUNDAI SONATA чітко вбачаються три полоси чорного кольору, які могли виникнути лише під час контактування транспортних засобів в момент руху обох транспортних засобів, які у випадку нерухомого стану автомобіля КІА SOUL, сил, що зміщували б даний автомобіль на бік зустрічного руху і вгору не виникало, оскільки автомобіль HYUNDAI SONATA рухався прямолінійно і практично зупинився в точці контакту. Отже, зупинка автомобіля HYUNDAI SONATA в точці зіткнення, горизонтальні смуги на правій частині переднього бамперу автомобіля HYUNDAI SONATA і переміщення КІА SOUL ліворуч і вгору вказують на рухомий стан останнього, а також спростовують як письмові пояснення, які містяться в матеріалах справи, так і показання надані в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції водієм автомобіля КІА SOUL - ОСОБА_3
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає пояснення водія автомобіля КІА SOUL - ОСОБА_3 не допустимими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, схемі ДТП, з огляду на наявні в них протиріччя та неузгодженість.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 порушив вимого п. 10.3 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; скасувати постанову та закрити провадження у справі; скасувати постанову та прийняти нову постанову; змінити постанову.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки, зроблені судом першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_3 порушень п. 10.3 Правил дорожнього руху України не відповідають фактичним обставинам справи, є необґрунтованими і спростовуються доказами наявними в матеріалах справи, а тому постанова Печерського районного суду від 30 червня 2016 року, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП було закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, є незаконною та підлягає скасуванню.
Разом з тим, відповідно до вимог п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у разі закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення у справах підвідомчих суду може бути накладено не пізніше, як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Оскільки правопорушення мало місце 07.05.2016 р., та на момент розгляду справи в апеляційному суді, передбачені ст. 38 КУпАП строки закінчилися, у зв'язку з чим провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП України, суддя,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.
Постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2016 року, якою провадження по справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю в діянні складу адміністративного правопорушення - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та провадження у справі відносно нього закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Т.В.Фрич